Бонус 10 000 грн Тренер запорізького ФК — про емоції, зміни в тренувальному процесі, селекцію та обіцянки керівництва.
— Анатолію Дмитровичу, раніше доводилося спілкуватись із екс-тренером «Металурга» Сергієм Пучковим, траплялося, що через емоції йому не вдавалося дати коментар щодо останніх подій. У вас не було такого, що в Запоріжжі здавали нерви?
— Тренерська праця завжди пов’язана з емоційними моментами, стресовими ситуаціями. Думаю, що немає такої команди, де все завжди гладко й добре. Кожному наставнику, після розгляду загальної картини, ставиться максимальне завдання, тому інколи тяжко справитись із емоційним тиском. Повірте, навіть такі тренери, як Маркевич, Луческу чи Блохін, не можуть бути захищеними від цього. Відтак вашим колегам раджу ставитися до таких моментів із розумінням.
— Схоже, що з приходом нового тренерського складу в «Металурзі» не відбулося значних змін у ігровому плані?
— Не здивую вас, якщо скажу, що в кожного тренера своє бачення футболу. Відповідно, тренувальний процес ніхто не ставить під копірку. Тренерство — творча робота, відтак кожен наставник хоче внести щось своє: тактику чи навіть певні вправи на тренуванні. У нас у «Металурзі» не було вдосталь часу, щоби суттєво змінити гру. Та все ж можу запевнити, що серйозних змін зазнав тренувальний процес. Яку користь принесуть такі зміни, зрозуміємо лише згодом. Не хочу порівнювати ігри за попереднього штабу тренерів, але матч із «Зорею» показав, що в команди є потенціал: другий тайм провели на гідному рівні. Проте, як зазначав головний наставник Олег Таран, найбільша проблема колективу криється в психології. Гравцям дуже тяжко повірити в те, що вони вміють грати, досягаючи при цьому хороших результатів.
— Тобто, негаразди «козаків» виникали не через тренерів, які за останні два роки часто змінювались?
— Як уже сказав, уся справа в психології. Хоча також присутній ще один фактор. Як помітив у пресі, вже навіть гравці зазначають, що нам потрібне підсилення. Усі це прекрасно розуміють, адже здорова конкуренція ще нікому не приносила негативного впливу.
— Також Олег Анатолійович говорив, що в грудні-січні потрібні рішучі кроки з боку керівництва. Про що саме йшлося?
— Краще, звісно, щоби сам Олег Анатолійович вам відповів. Утім, як на мене, все очевидно. У кожному інтерв’ю спортивного директора Томаха та в. о. головного тренера червоною ниткою спостерігається заклик у необхідності якісного підсилення.
— Разом із цим Олег Таран додав: якщо вищесказане не буде виконано, він готовий піти. Це загальна позиція тренерського штабу?
— Можу сказати одне: сюди, в Запоріжжя, ми приходили разом, тому, коли буде рішення головного коуча, тоді наш склад тренерів перестане обіймати свої посади. Інша справа, до якого рішення дійде Таран, за яким останнє слово.
— Якщо все складеться, чи слід узимку чекати значного поповнення в лавах «козаків»? Згадувалася навіть зацікавленість у екс-футболістах київського «Арсеналу»…
— Щодо «канонірів» поки не можу нічого сказати, хоча не відкидаю того, що хтось таки може приєднатися до нас із київського ФК. Можу стверджувати основне: в «Металурзі» нині проводиться активна селекційна робота. Пошук нових кадрів ведеться з усіх боків: іноземці, українці та клубні вихованці. Щодо останніх: планується залучити п’ять-шість виконавців із дублюючого складу вже на зимових зборах. Скільки новачків очікувати? Нам потрібне підсилення в кожну ланку.
— За вдалої селекційної роботи в міжсезоння завдання залишитись у прем’єр-лізі стане реальнішим?
— Щойно озвучили найголовнішу мету, яка зараз стоїть перед «Металургом». Можу сказати, що в будь-якій ситуації вийти переможцем із боротьби за виживання буде складно. Весною в нас і зовсім не буде легких зустрічей. Однак сподіваємося, що нам до снаги залишитись у елітному дивізіоні та виконати поставлене завдання. Навіть не хочеться думати, що в нас не вийде це зробити. Утім, про що зараз можемо говорити? На все воля Божа.
