Леандро: "Говерла" може обіграти будь-яку команду в Україні"

– Лео, ти вже вдруге повертаєшся до Ужгорода. В 2009 році прийшов до «Закарпаття» Ігоря Гамули, а через чотири роки повернувся вже до «Говерли» В’ячеслава Грозного. Різниця велика?

– Власне тодішнє «Закарпаття» було моєю першою командою в Україні, ще не знав мови, проходив адаптацію, тож було важко. Зараз, після чотирьох років кар’єри, почуваю себе значно впевненіше. Хоча й тоді в нас був хороший колектив, але кульгав результат. Нинішня «Говерла» суттєво відрізняється від тієї команди: покращилася інфраструктура, є пристойні тренувальні поля, в складі команди класні досвідчені футболісти – Володимир Єзерський, Мірко Райчевіч, Віталій Лисицький, хороший колектив, амбіційний тренер.

– Минулий поєдинок склався вкрай невдало для нас, психологічно вже відійшов від матчу з «Севастополем»?

– Зазначу, що ніхто не очікував на такий результат, розраховували на перемогу. Адже для нас це був дуже важливий двобій. Але що поробиш, це футбол, де обидві команди хочуть перемогти. На жаль, ми поступилися. Та цей матч вже позаду, разом з наставником проаналізували гру, зробили висновки й вже готуємося до наступного протистояння.

– У складі «Шахтаря» виступає чимала кількість гравців з Бразилії. Підтримуєш з кимось із них товариські відносини?

– Раніше товаришував з Фернандіньо, кілька разів гостював у нього в Донецьку. Тепер з цими хлопцями хіба що привітаюся й перекинемося кількома фразами перед матчем.

– А в «Говерлі» з ким найбільше товаришуєш?

– Зі всіма підтримую нормальні стосунки. Найбільше спілкуюся з Дмитром Трухіном, Владиславом Микуляком, Михайлом Кополовцем, Мірком Райчевічем, Александаром Лазевскі. У нас хороший дружний колектив, так і повинно бути.

– Знаю, що перед виїзним матчем із «Волинню» ти казав, що обов’язково переможемо. Так у підсумку й сталося. Додатково якось себе налаштовував проти своєї колишньої команди?

– Для мене неважливо, проти кого граю – чи-то «Волинь», або ж «Шахтар» з «Динамо», завжди думаю лише про перемогу. В кожній грі ми граємо на перемогу, незважаючи на статус суперника. Певен, що «Говерла» може обіграти будь-яку команду в Україні.

– Зараз на нас очікують непрості матчі з «Шахтарем», «Динамо» та «Таврією». Як гадаєш, можна зачепитися за очки в протистоянні з лідерами?

– Певен, що можемо. Вже багато разів грав проти «Шахтаря» в складі трьох команд («Закарпатті», «Таврії» та «Волині»). Пам’ятаю, що в сезоні 2009/2010 зіграли внічию в Ужгороді – 1:1, а на виїзді в Донецьку господарі перемогли лише завдяки одному голу. Та й «Карпати» з «Волинню» показали нам приклад, як брати очки в чемпіона, тож будемо грати з гірниками лише на позитивний результат.

– Від якого гравця зі складу «Шахтаря» очікуєш найбільшої небезпеки?

– У стані суперника всі гравці дуже кваліфіковані, виділив би серед них Алекса Тейшейру – дуже швидкий футболіст, який відмінно працює з м’ячем, Тайсона, зараз з’явився Бернард.

– Головний тренер зауважив, що суттєвим чинником, який стимулюватиме футболістів, буде підтримка вболівальників…

– Звісно, коли є потужна підтримка, то граєш з натхненням. Хочу, щоб на матчі трибуни були заповнені, адже поєдинок проходитиме в вихідний день і час підібраний добре. Запевняю наших уболівальників, що буде дуже цікава гра.

– Ще чотири роки тому розповідав, що за тебе дуже хвилюється родина по той бік океану. Зараз рідні вже, напевно, заспокоїлися і радіють, що займаєшся улюбленою справою в Україні?

– Коли лише приїхав в Україну, то мама сильно хвилювалася – незнайома країна, нова команда, оточення, не розумів мови. Але зараз вже все гаразд, коли виходжу грати, то вдома біля телевізора збирається мій особистий фан-клуб: 25-30 членів родини, сусіди, щоб повболівати за мене та «Говерлу».

– Цікаво, хто з відомих футболістів для тебе є зразком на твоїй позиції?

– Роберто Карлос. Дуже хотів би зустрітися зі своїм знаним земляком, гадаю, що колись матиму таку нагоду.

– А твій улюблений футбольний клуб?

– З дитинства постійно дивився італійський чемпіонат, а вболівав завжди за «Мілан».

– Напевно, вже звик у нас до борщу та вареників?

– Та ні, мені більше подобається спагеті. Дуже люблю квасолю, у Бразилії – це національна страва. На жаль, в Україні не готують її в такому асортименті, як на моїй батьківщині.