Главная Украинские Favbet Лига Темур Парцванія: "Ніколи не виникало конфліктів із Кварцяним"
^

Темур Парцванія: "Ніколи не виникало конфліктів із Кварцяним"

539
Темур Парцванія: "Ніколи не виникало конфліктів із Кварцяним"
Фото - fcvolyn.net
Оборонець «Волині» Темур Парцванія поділився емоціями від першого збору з «хрестоносцями» та сподіваннями щодо другої частини сезону Прем’єр-ліги.

— Темуре, ви в Луцьку вже провели понад півроку, проте з тутешньою командою вперше вирушили на збори, після яких, власне, вчора (розмова відбувалась у вівторок, 4 лютого. — Є. Д.) повернулись. За два тижні встигли виснажитись?

— Не відповім однозначно. На зборах, звичайно, провели великий обсяг роботи, не приховуватиму, що втома справді накопичилася. Проте після зборів це нормальне явище, нічого страшного у цьому немає. Тим паче, що перший збір після відпочинку завжди дається тяжче: було по два-три тренування в день. Зазвичай, друге зібрання проходить уже легше.

— Тобто на першому зборі працювали більше над фізичною підготовкою?

— Можна сказати, що так. Хоча у футбол ми все ж таки грали час од часу. Уранішні тренування мали силовий характер, а вже ввечері працювали із м’ячами.

— Чи упродовж відпустки підтримували форму? Відтак без проблем витримували навантаження?

— Перші два тижні приділив винятково відпочинку, майже забув про футбол. Ну а потім потрібно було братися за виконання програми, що нам видали в клубі. Періодично збиралися з друзями-гравцями, тому також мав ігрову практику. У такому режимі й займався собою.

Звісно, що зміг нормально витримати всю роботу, котру нам доручили виконувати тренери. Це ж ні для кого не був перший збір у житті. Натомість відзначив би інше: добре, що обійшлося без травм.

— Щось здивувало під час першого збору з волинянами порівняно з попередніми командами?

— Так, це справді мій перший збір із «Волинню» та Кварцяним. Була дуже захоплююча програма роботи, в такому випадку завжди цікаво тренуватись. Усім усе сподобалось: і тренерам, як ми все виконували, і футболістам, відповідно, тренувальний процес також. Нічого дивного не помітив, адже знав, чого чекати від цього зібрання.

— Віталій Володимирович використовував вас на звичному місці у центрі захисту, чи, можливо, намагався спробувати на різних позиціях?

— За цей час грав правого захисника та правого півоборонця. Хоча помічаю, що Кварцяний бачить мене у центральній зоні в ролі опорника. Зізнаюсь, спочатку було складно звикнути до нових обов’язків на полі, проте з кожним днем відчуваю все більше впевненості у собі на новому місці.

— Чи багато було на першому зборі потенційних новачків?

— Та ні, загалом до Туреччини полетів отой склад, що грав за луцький ФК останні півроку. Здається, на перегляді був лише один виконавець, на якого в дії хотів подивитися Віталій Володимирович.

— Чи відчуваєте довіру Кварцяного? Чи Віталій Володимирович розраховує на вас?

— Так, і неодноразово про це заявляв. Ми з ним працювали ще за часів його роботи із запорізьким «Металургом». Відтоді склалися хороші робочі стосунки з Кварцяним. Загалом можу сказати, що нам легко разом працювати, ніколи не виникало ніяких проб­лем. Сподіваюсь, усе в такому ж руслі відбуватиметься й надалі. Відповідно, частіше виходитиму на поле, ніж це траплялось у першому колі. Часті травми раніше не дали мені нагоди проявити себе у складі «хрестоносців». Наразі щодня намагаюся показувати та доводити тренеру, що готовий постійно грати в основі.

— Під час останніх двох тижнів було лише чотири спаринги. Цих матчів вистачило, щоби «награтись»?

— Узагалі-то планувалося провести п’ять спарингів, але не вдалось. Усі футболісти, котрі були на зборах, отримали рівну кількість ігрового часу на полі — щоматчу по тайму. На мою думку, чотири гри, котрі були на тлі навантажень, для першого зібрання — достатньо, щоби не тільки «награтись», а й відшліфувати командну взаємодію. Хоча другий збір буде більше насиченим на матчі, тоді й награватиметься склад на заключну частину змагань.

— Повідаєте, який поєдинок вам удався найкраще?

— Думаю, що останній двобій, в якому перемогли сербські «Раднички». Кажуть, я мав непоганий вигляд на полі, зумів допомогти партнерам здобути чергову перемогу. Та й тренери були задоволені моєю грою.

— Чи можете сказати, на скільки відсотків нині вже готові до відновлення чемпіонату?

— Складно так оцінювати після першого збору та низки товариських зустрічей. Мені не зрозуміло, як готовність можна перенести у відсоткове співвідношення? Либонь, після другого турецького зібрання можна повернутися до цього запитання, тоді буде видно, як готовий я та команда у цілому. А поки ми лише втягуємось.

— Як оцінив процес підготовки команди головний тренер?

— Особливих нарікань не було: всі максимально старались і працювали. Як для періоду після відпочинку, всі виконавці продемонстрували непоганий рівень функціональної готовності. Після завершення двотижневого перебування в Туреччині навіть заслужили на похвалу від наставника.

— Нині у вас є кілька днів відпочинку. Як плануєте провести вільний час?

— Справді, маємо час відпочити до шостого числа, тоді й зберемося разом із командою в Луцьку. А поки я в Києві, планую зустрітись із друзями, проведу тут кілька днів. Додам, що відпочинок — це також невід’ємна складова підготовки. Якщо не відпочивати після виснажливих зборів, то як можна набратися сил на сезон?

— Мали змогу зустрітись із Мемешевим і Приндетою, які повернулися із Санкт-Петербурга після перемоги на Кубку Співдружності?

— Із Редваном, до речі, якраз перебуваємо у столиці. Привітав його, звісно, адже він зумів проявити себе на цьому турнірі. Тим паче, давно не вигравала Україна у цих змаганнях. Якщо не зраджує пам’ять, востаннє українці 2002-го піднімали над головою Кубок Співдружності.

— У Луцьку святкування продовжаться разом із усією командою?

— Точно не скажу. До того ж, навряд чи це можна буде назвати святкуванням. Гадаю, все обмежиться колективними оплесками. Нехай вони «виставляться» перед нами, а тоді думатимемо про те, як відзначити.

— На вашу думку, волинянам до снаги піднятись у турнірній таб­лиці?

— Авжеж, про інше навіть мови бути не може. Ми й до зимової перерви мог­­ли займати вищу сходинку. Згадайте лише: скільки матчів нам не вдавалось утримати перевагу: ведемо 2:0, а потім пропускаємо двічі, перемагаємо впродовж гри 2:1, але знову матч завершується нічийним рахунком. Маю надію, «Волинь» зможе врахувати свої поперед­ні помилки, відтак посісти вище місце в турнірній таблиці.

. Главные новости футбола в Viber viber background
Читать
. Главные новости футбола в Telegram telegram-background
Читать
Оцените
Поделитесь

Статьи

Все статьи
Оставили комментарии на форуме: loading
Оставить комментарий на форуме
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения