Бонус 10 000 грн — Ви вже вдруге стаєте на тренерський місток «Севастополя». Скажіть, будь ласка, що змінилося в команді з того часу та наскільки ці зміни помітні?
— Звичайно, помітні. Тут побудували новий стадіон, який відповідає всім сучасним вимогам. Сам склад змінився, рівень футболістів виріс. Хочу сказати, що я був задоволений, відчувши ці, як ви називаєте, «зміни».
— Як проходив переговорний процес між вами та керівництвом кримської команди? Як ви сприйняли пропозицію за три роки знову очолити «Севастополь»?
— Увесь цей час я уважно слідкував за тим, що відбувається у «Севастополі». Переглядав багато матчів за його участю, слідкував за кадровими змінами… Дуже люблю це місто, його вболівальників. І саме тому, отримавши таку пропозицію, зразу ж погодився, без будь-яких вагань. Ми почали щось створювати, але не довели це до кінця й тепер саме час продовжити. Дуже сподіваюся, що нам це вдасться.
— Яку мету поставили перед вами під час переговорів із керівництвом «Севастополя»? На що від вас сподіваються на посту керманича?
— Нагадаю, що кілька гравців залишили команду. Так що зараз у нас основне завдання — створити колектив, який би стабільно показував якісний футбол. Наголошую: стабільно! Нам потрібно навести усередині колективу лад. Ми будемо уважніше придивлятися до місцевих молодих вихованців, аби в майбутньому саме вони були основою, таким собі хребтом, команди. Тобто наша, зокрема й моя мета — створити команду на майбутнє.
— Кілька місяців тому, після міні-скандалу з орендованими футболістами, в клубі вирішили поступово від них відмовитися. Як ви ставитеся до такого курсу?
— Це вже політика клубу. Як я можу її не підтримувати? Коли основу команди складають свої гравці, а не футболісти, котрі на контрактах у інших клубах — це безумовно ліпше. Зараз у нас багато молодих виконавців, яким конче потрібна стабільна ігрова практика. Над цим доведеться попрацювати. Зараз я бачу й хорошу, найперше, здорову конкуренцію, і це добре. Моє завдання — підняти рівень команди.
— Щодо складу. На ваш погляд, які позиції «Севастополя» потребують підсилення? У ЗМІ з’явилася інформація, що ви уважно придивляєтеся до 28-річного болгарського захисника Станіслава Манолєва.
— У нас уже є два гравці, які захищають кольори своїх національних збірних. Перший — Дебатік Цуррі, який представляє Албанію. Також ми придбали ще гравця збірної Латвії — Александра Фертова. А до кандидатури Манолєва ми лише приглядалися. Він хороший футболіст, і також виступає за свою збірну. Хочу сказати, що селекційна робота у нас поки призупиняється. У другій половині чемпіонату обмежимося вже тими футболістами, які в нас є.
— Перехід Дебатіка Цуррі й Александра Фертова ви ініціювали?
— Вони були в нас на перегляді, й обоє показали себе з найкращого боку, добре себе зарекомендували, тож ми запропонували їм повноцінні контракти.
— Ви наголошували, що Цуррі й Фертов є гравцями своїх національних збірних. Для вас це є пріоритетним?
— Кожній команді потрібні хороші, класні гравці. Але знайти їх не так просто. До національної збірної так просто не запрошують. Та, запевняю вас, ми шукаємо. Наше керівництво постійно йде нам назустріч. Вони розуміють: якщо ми прагнемо поліпшити своє турнірне становище, то потрібно залучати футболістів високого рівня.
— Минув перший тренувальний збір. «Севастополь» під вашим керівництвом уже відіграв кілька товариських матчів. Що скажете, з огляду на ці матчі, про стан команди?
— Усе нормально. Хлопці добре попрацювали, й поставилися до зборів із усією серйозністю. Не відходили від плану, тож нам удалося виконати все, що наперед запланували. Завтра розпочнеться вже другий збір (розмова відбулася у середу. — В. К.). Хоча й сьогодні збиралися та провели полегшене тренування. Я дав команді три дні. Три дні активного відпочинку.
Зараз моє основне завдання — награвати команду. Тому що, по-перше, до нас прийшли нові футболісти, яких потрібно якнайшвидше інтегрувати в колектив і, по-друге, — награвати вже певні зв’язки. У нас є помітні проблеми й у центрі поля, й у лінії оборони. Не варто забувати, що наша команда пропустила 33 м’ячі! Тому нас очікує дуже серйозна робота у цьому напрямку. Нам потрібна синхронність у діях, злагодженість і зіграність. А поки я цього не бачу. Точніше, того рівня зіграності, якого би я хотів, досі, на жаль, немає. Для цього потрібен час та ігри. І часу, на жаль, у нас обмаль.
— А як ви оцінюєте безпосередньо контрольні матчі? Як себе в них показала команда?
— Я задоволений. На другий збір ми обрали собі вже серйозніших суперників. Перша гра буде восьмого лютого. Ми чекаємо відповіді від петербурзького «Зеніту». Після того опонентом буде білоруський «БАТЕ». А на двадцяте лютого запланований матч із московським «Динамо». Я рекомендував саме ці команди, й керівництво пішло мені назустріч. Коли граєш із сильнішим суперником, сам стаєш сильним! У таких матчах розумієш, чого команді не вистачає та що потрібно виправити. Сподіваюся, що до 1 березня буде все нормально.
— На що робили основний акцент під час перших зборів?
— У фізичному плані ми заклали хороший фундамент. Але це не означає, що ми заплющували очі на роботу з м’ячем чи на тактичну підготовку. У нас є проблеми з центральними оборонцями. Так склалося, що хорошого тандему центральних захисників у нас досі немає. Тому таку пару потрібно нам якнайскоріше награти.
— Коли ви прийшли до клубу, когось із гравців знали чи довелося з усіма знайомитися?
— Постійно слідкував за «Севастополем». Дуже багато ігор передивився. Ще до приходу сюди мав хороше уявлення про стан справ у команді. Тому мені як манера гри команди, так і самі футболісти були знайомі. Я сказав хлопцям, що в нас повинна бути здорова конкуренція за місце в основі. На кожній позиції повинно бути мінімум двоє гравців, й вони мають боротися за місце в основі. Доводити це своєю грою та своїм ставленням. Буде грати той, хто грає краще!
— Якщо ви дивилися ігри й уважно слідкували, ви, напевне, помітили, чого тоді не вистачало «Севастополю»…
— Думаю, що проблеми були більше в тактичному плані. Якщо в команді не грає два-три футболісти основи, коли вони з тих чи інших причин випадають із складу, малюнок гри вже виглядає по-іншому. А таке, на жаль, траплялося.
