Бонус 10 000 грн Форвард київського «Динамо» не приховував своїх емоцій одразу після закінчення матчу.
— Брауне, особисто мені здалося з прес-ложі, що сьогодні був не ваш день: моментів майже не мали, втекти від оборонців «Кривбасу» не вдавалося, іноді й м’яч зупинити не могли. Що скажете?
— Не хотів би говорити конкретно про персоналії, а тим паче про самого себе, бо це прерогатива тренерського штабу, їм оцінювати мою гру.
— Просто ми звикли бачити дещо іншого Брауна Ідейє…
— Ну, який уже є. У цілому, звісно, погоджуся: місце для прогресу беззаперечно є.
— Як гадаєте, чи пішла вам на користь відсутність на зборах команди та повноцінна ігрова практика на Кубку Африканських націй?
— Нічого не втратив од того, що не тренувався разом із усіма, бо був забезпечений не менш серйозними навантаженнями, а тому нарікати на незадовільні фізичні кондиції точно не варто.
— Кілька хвилин тому спілкувався з вашим партнером Адміром Мехмеді: швейцарець назвав сьогоднішню нічию в контексті перспектив боротьби за друге місце катастрофою. Ви згодні з Адміром?
— Навіть не знаю… Катастрофа, мабуть, аж занадто гучне слово. Хоча ми насправді дуже засмучені результатом. Дуже прикро, що не змогли подолати «Кривбас».
— Зловив себе на думці, що спостерігав абсолютно аналогічний сценарій до першого матчу з «Бордо», хіба що тоді команди обмінялися голами в першому таймі. Ви дежавю не відчували?
— Так, усе дуже схоже… Ми мали безліч моментів, але знову підвела реалізація, тоді коли у суперника один удар — один гол.
— Останні десять хвилин ви відіграли в парі з Марко Рубеном. Щоправда, необхідного пожвавлення в перебіг подій це, за великим рахунком, не внесло. Загалом, наскільки легше вам стало боротися з появою напарника?
— Найголовніше — підтримка з глибини поля. Особисто мені комфортно й наодинці попереду, й у дуеті з іще одним форвардом. Принципової різниці не бачу.
— Брауне, пролийте, зокрема, світло на ситуацію з вашим приїздом із Африки. Деякі тріумфатори чемпіонату повернулися до табору своїх клубів, будемо відверті, значно раніше, ніж ви…
— Це був великий час для всієї Нігерії, було чимало урочистостей, і, мабуть, цілком природно, що я захотів узяти в них участь. Повірте, таке буває раз у житті. У своє виправдання можу сказати, що до Києва прибув ще до першого цьогорічного офіційного матчу.
— Президент та тренер «Динамо» заявляли пресі, що вони безуспішно намагалися вас розшукати, а ви, в свою чергу, на зв’язок виходити не поспішали.
— Усе було узгоджено заздалегідь. Можливо, деякі мої партнери у збірній вирушили відразу до розташувань клубів, але мені хотілося поспілкуватися з нашими вболівальниками в Нігерії, взяти участь у різноманітних церемоніях, зокрема нас ушановував особисто президент нашої держави. Проігнорувати його запрошення я не міг...
