Досвідчений голкіпер, відомий насамперед виступами за ужгородську «Говерлу», Дмитро Бабенко — серед гравців, що кували чемпіонство команди «Минай-1» у Кубку Ужгородської футзальної ліги. Про це та не тільки Дмитро ділився думками з клубною прес-службою ФК «Минай».
— Перш за все, вітаю з перемогою у дебютному проекті — Кубку Ужгородської футзальної ліги! Розкажи трохи як і від кого надійшла пропозиція зіграти за команду з Минаю?
— Дякую! До мене звернулись Микола Гібалюк та Констянтин Багрій, попередньо, напевно, порадившись з керівництвом. Відмовити їм я не міг. Та й в принципі сама ідея турніру та склад футболістів мені до душі. Кубок справив хороше враження, як для учасників, так і для вболівальників.
— Впродовж всього сезону Дмитро Бабенко, скажімо так, був небайдужим до виступів ФК «Минай» у чемпіонаті області. Як би ти оцінив вже минулий сезон для команди?
— Ну так, звичайно, стежив за їх виступами, адже ця команда мені не чужа. У ФК «Минай» грають мої хороші знайомі, колишні товариші. Ми регулярно підтримували зв’язок з ними. Влітку мені дозволили тренуватися з ними і підтримувати таким чином фізичну форму, за що я, власне, дуже вдячний, як очільникам клубу, так і тренерам Гібалюку та Іваниці. Стосовно характеристики виступів ФК «Минай» у чемпіонаті області, то варто сказати, що оцінювати перший сезон доволі просто: третє місце — це не чемпіонство. Але бронза для дебютного сезону — це теж результат. Добре почали, але є куди рости.
— Наскільки мені відомо останнім часом ти виступав закордоном. Розкажи трохи про свій останній піврічний період у футболі.
— Тут варто виокремлювати у минулому часі. Я півроку грав у Литві за ФК «Лиетава». Дуже цікавий проект передбачався і колектив чудовий підібрали. Основним нашим завданням було залишитись у Прем’єр лізі, з чим ми, власне, впорались, навіть достроково. На наступний сезон йшла мова про єврокубки, але прийшов новий директор клубу, який «розбирається» у футболі краще всіх! А далі футбольних речей стало значно менше...Відтак опісля закінчення сезону я розірвав контракт і забрав документи.
— Які наразі плани? Бажаєш залишитись в Україні чи намагатимешся ще спробувати свої сили у зарубіжних країнах?
— Та ні, з мене вже вистачило кататись. Буду поряд з сім’єю. А курс свого майбутнього все одно буде пов’язаний з футболом. Зараз навчаюсь на тренерську категорію С, у планах здобути і В і А категорії. А поки ще є сили і бажання, можливо, виступатиму на аматорському рівні. А далі вже подивимось.