FootBoom ⚽ Турниры Украинские Первая лига Євген Сантрапинських: "Дуже подобалася гра Сергія Реброва"
^

Євген Сантрапинських: "Дуже подобалася гра Сергія Реброва"

1231
Євген Сантрапинських: "Дуже подобалася гра Сергія Реброва"
Фото - fcbukovyna.com

На стадіоні після голу у ворота суперника його прізвище часто вигукує диктор Сергій Батюк в унісон із трибунами. Євген Сантрапинських – один із тих, хто вже кілька років веде команду до вищих позицій у першій лізі. Про те, у якому класі він познайомився із дружиною та кого вважає футбольним Богом, півзахисник "Буковини" розповів "МБ".

– Де було ваше дитинство, хто ваші батьки і як обрали футбол?

– Мої батьки, як кажуть, робочий клас. Середня родина. Батько працював на заводі, мама – у порту. Раніше в Іллічівську була команда "Портовик", яка виступала в Другій лізі. Ми приходили на футбол, дивилися. Там були дитячі тренери. Мені дуже подобалося. Я прийшов до тренера Олександра Каплона й почав у нього тренуватися. У 16 років мене побачили в Запоріжжі і я поїхав туди грати на чотири роки. Після Запоріжжя повернувся до Іллічівська, хотілося трохи побути вдома. Грав у складі "Бастіону" проти "Буковини" за вихід до Першої ліги. Ми програли, і "Буковина" вийшла в Першу лігу. У мене тоді закінчувався контракт. Мені запропонували контракт з "Буковиною". Я приїхав до Чернівців і три роки вже тут.

– Із чим, окрім футболу, ви пов’язували своє майбутнє?

– Якщо чесно, мені дуже до вподоби футбол. Футбол – це моє життя. Ніде себе не бачу, окрім футболу.

– У дитинстві всім присвоюють прізвиська. У вас таке було?

– Так, мене називали Джексон. Мене звати Женя, тому за співзвучністю якось так вийшло (сміється, – авт.).

– Ви жили в Запоріжжі й у Чернівцях. Чим відрізняється життя там і тут?

– За великим рахунком – нічим. Єдина відмінність, що в Чернівцях люди відкритіші, привітніші, поспілкуватися люблять. У Запоріжжі немає такого. Там "сірі" люди, особливо не поспілкуєшся. А в Чернівцях не так, та й місто мені дуже подобається.

– Ви росли біля моря, рибу ловили?

– Ловив, чому ж не ловив? Бичків – на черв’яка, на хліб замочений. Зараз навіть згадати важко. Але зі школи до моря не тікали. Усе місто майже на морі збудоване. 15 хвилин іти до моря з будь-якої точки міста. Місто невелике. Таксі там зараз коштує 10 гривень по всьому місту. Хто народився біля моря, той зрозуміє, що для нас воно було досить буденним. Ми ж там живемо.

– Де ви любите відпочивати?

– Відпочиваю тільки вдома. Там море. Мені немає сенсу їхати за кордон. Гуляємо з дітьми та дружиною. Більше ніде не відпочивав у житті.

– Як ви познайомилися з дружиною?

– Ми з Юлею навчалися в одному класі. Вона прийшла до нас у шостому класі. Я придивлявся обережно. А вже в дев’ятому класі я запропонував їй зустрічатися. Так з того часу ми й зустрічалися. Усе знали одне про одного. Більш ніж два роки тому ми побралися. Маємо двох дітей: старший Андрій, а молодший Давид. Давид місяць тому почав ходити, а Андрій уже демонструє футбольні таланти. У нього вже м’ячів із десяток. Щоразу, коли гуляємо, йому потрібно купити м’яч. Приходимо додому, і у квартирі починаємо грати у футбол. Любить він це.

– Дружина за такі ігри не сварить?

– Та ні, не сварить.

– Що любите їсти?

– Їм усе. Після тренувань, особливо у спеку, їсти не хочеться. Мені дружина телефонує, каже що, наприклад, борщ зварила або я замовляю. Макарони, гречка, картопля… Харчами не перебираю.

– Чарку п’єте?

– Чарку? Тільки у свята.

– Як ставитеся до соціальних мереж?

– Я не їхній прихильник. В Інтернет можу зайти, подивитися те, що мене цікавить. Якщо треба, простіше зв’язатися телефоном, зустрітися й поспілкуватися. Люди якось знайомляться в мережі, зустрічаються, спілкуються. Я цього не розумію. Віддаю перевагу живому спілкуванню.

– Хто у футболі ваш кумир?

– Мені дуже подобалася гра Сергія Реброва. Із дитинства захоплювався нею. Одного разу, ще коли був у Запоріжжі, сидів на заміні під час матчу з "Динамо", де тоді виступав Ребров. Але грати тоді не довелося. А з тих гравців, які найкращі нині, напевно, Мессі.

– Яка команда, окрім "Барселони", для вас є ідеалом?

– Крім "Барселони", мабуть, не знаю. Загалом ідеалом у футболі не може бути жодна команда. Будь-яку команду можна перемагати. Не важливо, як вони грають. Головне – як ти налаштований.

– З якою командою хотіли би надалі пов’язати долю?

– Хотілося би виступати у Прем’єр-лізі, але за яку команду – сказати важко.

Як оцінюєте нещодавній ажіотаж довкола можливості для "Буковини" грати у Прем’єр-лізі?

– Коли вперше почув, що для нас є така можливість, то не повірив. Потім уточнив – справді. Але ж усе вирішувалося не тут. А так, у принципі, це було би супер для чернівецьких вболівальників. І для нас це був би досвід. Ось грали днями на зборах з "Іллічівцем" – 5:5 зіграли. Приємно грати проти команди, яка вміє грати у футбол.

– Що хотіли би сказати вболівальникам?

Хотілося би побажати приходити на стадіон. Коли шалена підтримка, то самі люди бачать, що команда грає краще. Тоді є для кого грати. Тренер нам постійно каже: "Хлопці, ми повинні показати хорошу гру, а не тягнути так, щоб лише виграти. Треба, щоб люди отримували задоволення від перегляду гри". Я вважаю це правильним.

Читайте нас в мессенджерах

Оцените
Поделитесь
Оставили комментарии на форуме: loading
Оставить комментарий на форуме

Статьи

Все статьи
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения