Бонус 10 000 грн
получить
Напередодні 3-го туру «Фавбет Ліга1» між ПФК «Олександрія» та краматорським «Авангардом», ІАЦ ПФК «Олександрія» завітав до учасника Великої Вітчизняної Війни, ветерана олександрійського футболу, гравця олександрійського «Шахтара», який грав з 1945 -1955 р.р. - Горовецького Михайла Платоновича.
За традицією, Михайлу Платоновичу було вручено нову сувенірну продукцію, подарунки від президента футбольного клубу. Працівники прес-служби зробили ще один крок в ретроспективу історії олександрійського футболу.
Сам Михайло Платонович почав займатись футболом відразу повернувшись з війни…
- «Приїхавши на батьківщину після служби, я відразу пішов на футбольне поле навіть не переодягнувшись у цивільний одяг. Спостерігаючи за футболістами, які тоді тренувались на тому полі, до моїх ніг випадково прикотився м’яч. Підхопивши його, я почав жонглювати ним. До мене підійшов тренер і запросив на наступне тренування. Так і розпочалась моя футбольна кар’єра.
- На якій позиції Ви грали?
- Я був лівий півзахисник.
- Багато голів забили за свою кар’єру?
- Точно не пам’ятаю, але знаю, що більше 30 – це точно.
- Взагалі, що можете розповісти про «Шахтар» тих часів?
- Наша команда була без майстрів спорту. Ми були всі звичайними працівниками, яких відпускали з роботи зіграти матч. Спочатку ніхто серйозно не сприймав нашу команду.. Було навіть таке, що нам доводилось просити суперників у гостях робити афішу, щоб було написано «Трактор» (Кіровоград), адже на «Шахтар» з Олександрії ніхто б не пішов. Проте, через деякий час ми заявили про себе на всю Україну і нас почали поважати.
- Який матч запам’ятався Вам найбільше?
- З «Чорноморцем» в Одесі. То був кубковий півфінал. А фінал мав відбутись в Олександрії. Якщо б ми програли, нам було би дуже соромно перед власними вболівальниками. На стадіоні в Одесі було дуже багато народу. Всі трибуни були вщент заповнені. Навіть за стадіоном збирались люди, щоб якось зазирнути на футбольне поле. Одеські вболівальники перед матчем всі насміхались з нас, що ми сільська команда, що «Чорноморець» нам заб’є «повну торбу» голів і ми ні з чим повернемось додому. Ви навіть не можете собі уявити, яке було їх розчарування по завершенню матчу, адже ми здобули переконливу перемогу з рахунком 5:0.
- Можна якось порівнювати повоєнний футбол із сьогоденним?
- Дуже тяжко порівняти. Ми грали за честь міста, району і не отримували ніяких грошей. Єдиним бонусом для них було звільнення від роботи в ігровий день. На футбольному полі я поважав суперника і ніколи не бив його ззаду по ногах. Наша команда не отримувала червоних карток за грубість. А зараз це дуже поширено у футболі. Тому, щось порівнювати мені дуже тяжко.
По закінченню бесіди Михайло Платонович пообіцяв, що на кожен домашній поєдинок він обов’язково буде приходити на стадіон, щоб підтримати улюблену команду за яку вболіває все життя.