Михайло Сергійчук: "Це мій найкращий сезон у кар’єрі"

— Михайле, цьогоріч зустрічатимете Новий рік у званні найвлучнішого гравця першої ліги. Чи переповнюють особливі емоції із цього приводу, чи сприйняли це, як належне?

— Складно говорити про емоції. Це така справа… Особливо для нападників, незмінна роль яких на полі — забивати. А те, що зимуватиму на першому місці в перегонах бомбардирів, звичайно, що приємно. Однак намагаюся не задирати ніс, ніякого героїзму не відчуваю. У футболі не потрібно зупинятися на досягнутому.

— Відтак стартове півріччя в біло-синій футболці назвете успішним?

— Авжеж! Більше того, це мій найкращий сезон у кар’єрі. Можливо, в «Миколаєві» вдалося розкрити себе більшою мірою, тому хотілося би надалі продовжувати радувати місцевих уболівальників і прогресувати як футболіст. Власне, навіть не довелося жалкувати про перехід із друголігового «Славутича».

— Водночас, грали абсолютно в усіх матчах «Миколаєва». Одразу знали, що станете гравцем основи?

— Як ви це собі уявляєте? Думаю, немає такого клубу та тренера, котрий міг би комусь гарантувати місце у стартовому складі. За це місце потрібно завжди боротися та доводити, що саме твоя кандидатура найкраща. Те, що провів усі поєдинки півріччя, ще не означає, що в нашому колективі немає конкуренції.

— За цей час забили десяток м’ячів, що становить більше третини здобутків усієї команди. Відчуваєте свою відповідальність у миколаївському ФК?

— Я би не став говорити про своє велике значення для команди. Не забувайте, що у футбол грають усі футболісти на полі. Уже так виходить, що в завершальній частині я зазвичай беру на себе роль «наконечника», тому немало м’ячів у ворота суперника залітає саме від мене. Краще скажіть, чому ніхто не говорить про людей, які віддають голеві передачі? Асистентів потрібно не менше відзначати.

— Щодо вашої результативності, спостерігається прогрес: у сезоні-2011/12 забили вісім м’ячів, наступного розіграшу другої ліги — 12, нині лише за першу частину відзначилися десять разів. Продовжите покращувати показники?

— Сподіваюся, що зможу продовжувати в тому ж дусі. Очевидно, кожен футболіст прагне до розвитку своєї майстерності та збільшення забитих м’ячів. Щоправда, подекуди через це можу піти на радикальні міри. До прикладу, в матчі з «Олександрією» в гравця, який мав пробивати з «позначки», забрав м’яч і сам реалізував 11-метровий. Лише після матчу я зрозумів, що помилився.

— Випливає висновок, що перехід до вищого дивізіону не був особливо складним?

— На мою думку, між другою та першою лігами немає особливої різниці. Од себе можу сказати, що лідери в третій за рангом лізі за грою відповідають командам, із якими нині граю. Відтак зростання моєї результативності не стало для мене несподіванкою.

— Пам’ятаю, що Олег Федорчук у одному з інтерв’ю розповідав, що ви можете дорости до прем’єр-ліги. Чи вам до снаги із часом грати серед найсильніших у нашій країні?

— Якщо не ставити перед собою таку мету, то не варто продов­жувати грати у футбол. Тому можу вас запевнити, що працюю над тим, аби згодом забивати вже командам прем’єр-ліги.

— А як узагалі оціните виступи «корабелів» у літньо-осінній частині змагань?

— Не сподівалися перед сезоном, що завершимо першу частину змагань на 14 місці. Узагалі налаштовувалися на те, що перебуватимемо серед лідерів першості. Перших сім турів усе так і було, проте потім щось «зламалось». Але у цю тему, відверто кажучи, не хочу заглиблюватись.

— Не скажете, чого бракує колективу передусім, аби віддалитись од «зони вильоту»?

— Це внутрішньокомандна справа. Не стану її розголошувати. До того ж, усі проблеми «корабелів» уже позаду. Гадаю, що другу частину миколаївці проведуть значно краще.

— Зміна наставників допомогла в емоційному плані «струснути» колектив?

— Мабуть. Як бачите, в трьох останніх турах здобули шість очок. Можу лише припустити, що з новим наставником футболісти зрозуміли, що в когось буде шанс проявити себе. Тому всі показали себе справжніми чоловіками та бійцями, які заробляють собі футболом на життя.

— Не прикро, що з Миколаєва поїхав Олег Федорчук, який запрошував вас сюди влітку?

— Звісно, що прикро, адже саме Олег Вікторович повірив у мене. Відтак намагався віддячити йому за довіру. Навіть після того, як Федорчук пішов, ми залишились у хороших стосунках. Упевнений, що без роботи він довго не залишиться.

— Яку мету поставлено перед командою на другу частину змагань?

— Поки про це рано говорити. Проте точно старатимемося зайняти якомога вищу сходинку в турнірній таблиці. Головне, треба просто зібратися та почати перемагати.

— Наостанок запитаю про відпочинок. Нині більшість гравців вищого дивізіону перебувають за кордоном. А як, зазвичай, гравці першої ліги проводять вільний час упродовж зимової паузи?

— Напередодні новорічних свят приїхав до мами в село на Рівненщині. Приємніше мені відпочивати в колі рідних. По завершенні першої частини чемпіонату ще можна відпочити тиждень-другий, а далі слід забути, що в тебе відпустка, та зай­нятися підготовкою.