Владислав Лупашко: "Таким розвитком, як в "Інгульці", мало хто може похвалитися"
^

Владислав Лупашко: "Таким розвитком, як в "Інгульці", мало хто може похвалитися"

770
Владислав Лупашко: "Таким розвитком, як в "Інгульці", мало хто може похвалитися"
Официальный сайт ПФЛ

Півзахисник "Інгульця" Владислав Лупашко поділився враженнями про свій новий клуб, інформує офіційний сайт ПФЛ.

Владислав Лупашко – постать у вітчизняному футболі досить знана і авторитетна, адже має у своєму послужному списку досвід виступів за низку команд найвищого українського дивізіону. Зокрема він пограв у бориспільському "Борисфені" (періоду виступів у Вищій лізі), донецькому "Металурзі" та київській "Оболоні". В складі "пивоварів" він виступав понад два роки аж до зняття команди у 2012 році.

У 2015 році підписав контракт з кіровоградською "Зіркою", разом з якою став чемпіоном Першої ліги, завоювавши право виступів у Прем’єр-лізі. Цей успіх кіровоградської команди нерозривно пов’язує з тренерським талантом Сергія Лавриненка, якого вважає одним із найкращих фахівців українського футболу, а крім того – глибоко порядною, високоінтелектуальною особистістю. А відтак, отримавши пропозицію від свого колишнього наставника доєднатися до нової – перспективної і амбітної петрівської команди – майже не вагався, і у липні цього року вперше одягнув на себе футболку "Інгульця".

У інтерв'ю клубній прес-службі Лупашко розповів про матч у Кременчуці, майбутню гру з колишніми одноклубниками і кадровий потенціал "Інгульця".

Читайте также: Первая лига. "Ингулец" - "Оболонь-Бровар". Прямая трансляция

- Передусім, хотів би привітати уболівальників, футболістів, тренерський штаб, керівництво клубу з перемогою над "Кременем". Вона виявилася доволі непростою, адже нам довелося грати на дуже складному газоні за непростих погодних умов, та й суперникам віддамо належне – вони виявили справжній бійцівський характер і також змагалися за перемогу досить самовіддано і завзято. Шкода, що в цій затятій боротьбі зазнав серйозної травми наш товариш Ігор Коцюмака. Хочеться побажати йому якнайшвидшого одужанняі повернення в команду.

- Як гадаєш, травма, завдана Коцюмаці, була проявом грубості чи просто нещасним випадком?

- Навіть не маю сумніву в тому, що це прикра випадковість. Богдан Боровський сам дуже переживав з цього приводу, телефонував Ігореві, перепрошував за необачність. Інакше й бути не могло, адже ще пару місяців тому він теж був гравцем "Інгульця", а наша команда, маю зазначити – це як велика родина, де всі люблять, шанують і поважають одне одного. Тобто мікроклімат в колективі дуже дружній, тож будьякі прояви конкуренції, в тому числі й внутрішньої, ніколи не дозволяють перетнути грань моральності, порядності.

- Які враження про свій новий клуб, вже встигли зробити для себе якісь висновки?

Читайте также: Первая лига. 8-й тур. Анонс матчей

- Відверто кажучи, мені багато де доводилось грати, бачив різну організацію футбольного господарства. Але таким інтенсивним розвитком, як в "Інгульці", мало які з них можуть похвалитися. І в цьому, безумовно, головна заслуга президента клубу Олександра Поворознюка. Він створив необхідну матеріальну базу для того, щоб ми мали можливість тренуватися, вдосконалювали свою майстерність, причому на полях з різним типом покриттів. Він утримує також другу команду, яка розглядається як резерв для майбутнього підсилення головної. І, що показово, на досягнутому ніколи не зупиняється. Ось зараз, наприклад, за власні кошти будує для нас сауну, басейн, тобто продовжує створювати усі умови, аби гравці мали можливості не лише для тренування, а й для реабілітації.

- Владиславе, наступним суперником "Інгульця" буде "Оболонь- Бровар" - команда для вас близька, адже їй ви приділили значну частину своєї футбольної біографії. Які відчуття напередодні цього поєдинку, чи не "зіб’ється приціл" в принциповому двобої?

- Справді, "Оболонь" для мене – рідна команда, з якою у мене пов’язані чи не найяскравіші спогади моєї спортивної біографії. Адже саме в цій команді, під керівництвом Сергія Івановича Ковальця, ми давали бій грандам вітчизняного футболу. Що особливо приємно згадувати – перемагали "Шахтар" (причому на "Донбас-Арені") та київське "Динамо". Це був дуже хороший час, наша команда була дуже дружною як на футбольному полі, так і за його межами, ми дружили родинами, нерідко бували один в одного в гостях. Звичайно, приємно згадувати усі ці речі. Однак ми – професіонали, тож сьогодні для мене принциповою річчю має стати позитивний результат для моєї нинішньої команди, для "Інгульця". Тож, якщо я потраплю в склад, - зроблю все можливе для такої перемоги.

А загалом у нас зараз дуже напружений графік, після "Оболоні" дві підряд складні виїзні гри – у Миколаєві та в Ковалівці – а відтак маємо виступити якнайкраще, аби не втратити тих позицій, які команда має сьогодні, адже повернути їх заново буде дуже і дуже важко.

- Як оцінюєте нинішній потенціал "Інгульця"?

- Мені важко про це судити. Я бачу, що зараз закладається міцний фундамент для майбутніх перемог, переконливих виступів. А от чи варто зараз, як мовиться, "на жилах" намагатися влізти до УПЛ? Гадаю, найближчі рік-два ми повинні працювати над тим, щоб стати беззаперечними лідерами в Першій лізі, причому лідерами за всіма показниками: за клубною інфраструктурою, селекційною роботою, підбором гравців на різних позиціях, на кожну з яких має бути щонайменше по дві рівноцінних фігури. От тоді вже можна буде й на Прем’єр-лігу замахнутися. Хоча, звичайно, знаючи амбіції нашого президента, не виключаю, що вже найближчим часом нам усе вдасться. Що ж, побачимо. В будь-якому разі чекати залишилось не так вже й багато.

Оцените
Поделитесь
gorilla

Оставили комментарии на форуме: loading


Оставить комментарий на форуме