Бонус 10 000 грн На Меморіалі Сергія Закарлюки відбувся фінальний матч.
До фіналу дві першолігові команди пройшли, всуху здолавши друголігівців: Оболонь-Бровар з рахунком 1:0 перемогла Тепловик-Прикарпаття, Арсенал-Київ виявився сильнішим за Арсенал-Київщину (2:0). Тож обидва учасники вирішального матчу підійшли до нього з дуже серйозним настроєм: оболонці мали намір захистити свій титул (саме вони минулого року стали першими в історії володарями трофею), арсеналівці ж на правах господарів і організаторів турніру дуже хотіли поповнити клубний музей трофеєм Сергія Закарлюки – легенди столичного клубу «канонірів».
Уже на перших хвилинах стало зрозуміло, що матч виявиться напруженим. Як для часу зимових зборів, команди виглядали досить рухливими, мотивованими й налаштованими на боротьбу. Хоча швидкості ще не найвищі, комбінації не завжди награні, а також триває селекційний і підготовчий процес, «каноніри» та «пивовари» грали не так, як це буває в товариських зустрічах, і відчувалося, що чергове протистояння для них – це не рядовий спаринг.
У першому таймі перевага була на боці Арсеналу. Господарі провели кілька небезпечних атак, набираючи хід після періоду «розвідки», і чи не перший же гідний особливої уваги епізод завершився голом. Костюченко здалеку сильно пробив зі штрафного – явно в розрахунку на рикошет, і він зіграв на користь його команді. Батальський із захисником Даценком ринувся у бік лівого від голкіпера кута воротарського майданчика. І саме від них м’яч відскочив до Семчука, котрий відразу ж, поклавши корпус, пробив у ближній кут – 1:0. Відзначимо, що Вадим перебував в оточенні захисників, тож воротар оболонців, здається, навіть не встиг зреагувати на удар, бо був перекритий огляд.
Ще до перерви у Арсеналу було два шанси, щоб подвоїти рахунок. Непогано рухалися гравці групи атаки. Одного разу, замикаючи фланговий навіс, досвідчений Батальський здорово виграв верхову боротьбу й пробив на протихід голкіперу – на щастя оболонців, м’яч пройшов поруч зі стійкою, тому що на той момент здавалося, що справа йде до другого голу. І він міг би зламати тих, хто програвав. До слова, у складі «канонірів» грало лише кілька новачків. Зі старту вийшли лише форвард Батальський і лівий захисник Саф’яник, утім, потенційного новобранця ще до перерви замінив американський македонянин Ісаєвський.
Що ж стосується оболонців, то у них з перших хвилин було четверо нових людей – правий захисник Рустамов, який повернувся із Буковини, Безуглий у центрі оборони, Шаповалов у центрі поля, Скакун на позиції лівого вінгера. Про всіх них ми уже повідомляли, але відзначимо, що у запасі оболонців був і не ідентифікований нами новачок. До речі, чи то заміни подіяли, чи то суперники ослабили тиск, але Оболонь значно активніше заграла після перерви. І зуміла відігратися: велетень «пивоварів» Корольчук здорово прийняв м’яч на груди після флангової подачі, а наступним дотиком розстріляв дев’ятку – 1:1.
На куражі той же Корольчук мав іще один реальний шанс забити, також Слободян був близьким до успіху, виконуючи штрафний удар. У «канонірів» виривався віч-на-віч із Федорівським швидкий Федосов, однак не встигав і врізався у суперника, змусивши виходити на поле меддопомогу. Мужній Назарій залишився й дограв поєдинок, який, напевно, обидві команди воліли б завершити відразу після 90-ї хвилини. Однак часу на штурм лишалося мало, тому жодна з команд не змогла вирвати перемогу в основний час.
Тож довелося суперникам вдатися до серії післяматчевих пенальті. Точно пробивали відразу дев’ять разів: Пилипенко, Зозуля, Кізілатеш, Турчанов і Старгородський у Арсеналу, Слободян, новачок, Гордійчук і Продан у Оболоні. А ось досить сильний удар Даценка парирував голкіпер «канонірів» Іванов. Чи можна дорікнути пробиваючому? Бив він сильно і в площину воріт, хоч і не зовсім у кут. Радше, треба відзначити воротаря, який вгадав напрям польоту м’яча і вчасно згрупувався.
Тож саме Арсенал-Київ здобув Кубок Закарлюки, відвоювавши його у минулорічного тріумфатора.
Арсенал-Київ Д2 – Оболонь-Бровар (Київ) Д2 – 1:1, пен. 5:4
Голи: Семчук, 28 – Корольчук, 80
Арсенал-Київ: Іванов, Майданевич, Костюченко, Саф’яник (Ісаєвський, 30), Зозуля, Кізілатеш, Домбровський (Старгородський, 65), Турчанов, Семенюк (Федосов, 61), Семчук (Насімі, 85), Батальський (Пилипенко, 61). Запасні: Ситало, Шериф, Шевченко, Аксьонов, Тагаві, Гетьман, Піскун.
Головний тренер: Сергій Литовченко.
Оболонь-Бровар: Федорівський, Рустамов, Даценко, Безуглий (К.Коваленко, 75), Бровченко, Шаповалов (Олег Слободян, 46), Корнєв (Гордійчук, 63), Єременко (потенційний новачок, 65), Скакун (Корольчук, 59), Ковбаса (Сахнюк, 46), Шевчук (Продан, 46). Запасні: Дьорка, Борисенко.
Головний тренер: Олег Мазуренко.
Судді: Віталій Арановський, Володимир Коротін, Микола Кузьменко (всі – Київ).
Щасливе. УТБ ФК Арсенал-Київ.
Після завершення матчу відбулася церемонія нагородження, яку провели почесні гості та топ-менеджмент клубів: вдова Сергія Закарлюки Ірина, директори клубів-фіналістів – Олександр Москаленко (Арсенал-Київ) та Олександр Різниченко (Оболонь-Бровар), а також заступник голови федерації футболу Києва Фелікс Петров. Кожній команді дісталися пам’ятні подарунки із зображенням Сергія Закарлюки, призери отримали медалі (Арсенал-Київщина із Білої Церкви – бронзові, Оболонь-Бровар – срібні, Арсенал-Київ – золоті). А наставники команд-фіналістів – Сергій Литовченко та Олег Мазуренко – виступили перед присутніми з щирим словом про свого товариша й багаторічного одноклубника Закарлюку. Дирекція ФК Арсенал-Київ вручила квіти дружині Сергія – Ірині Закарлюці.
Пам’ять про непересічного футболіста вшанували найкращим способом – його улюбленою грою…
