Бонус 10 000 грн Професіональна футбольна ліга України у рамках проекту #житифутболом пропонує вболівальникам на сайті pfl.ua та на сторінках Ліги у соцмережах розповідати, за що саме вони люблять свою команду, які найбільш пам’ятні моменти, пов’язані зі своєю командою вони хотіли б виділити, а також зауважувати на проблемах, з якими вони зіштовхуються на власному стадіоні та під час виїздів. Першим на нашу пропозицію відгукнувся уболівальник «Гірника-Спорт» із Комсомолська Володимир Довгань.
«Із самого дитинства захворів футболом, напевно, це спадково передалося від батька, який теж грав у футбол. Тому вже у шість років я пішов на перші тренування у ФК «Гірник-Спорт», рік займався з більш дорослими хлопцями у Лисяка Сергія Миколайовича, а потім, коли набирали хлопців мого віку, то продовжив займатися у Бідника Олександра Вікторовича. Саме це і спонукало до подальшого вибору ФК «Гірник-Спорт» як команди, за яку я буду вболівати всією душею. Навіть зараз у нас є традиція: кожен рік 31 грудня ми із колишніми одноклубниками ходимо у лазню… це звичайно жарт)) Насправді, щороку збираємося нашим випуском у день народження нашого тренера (Бідника О.В), вітати його та грати товариський матч з іншими випусками «Гірника-Спорт»: такий собі «Клуб Бідника». Сподіваюся, до цієї традиції приєднаються все більше команд ФК «Гірник-Спорт» різного віку.
Вперше на СК «Юність» підтримати нашу дорослу команду прийшов у 2002-му році, саме тоді нас почали залучати в якості, як це зараз модно казати, ball boy. Тоді ще не було пластикових сидінь, не було даху на стадіоні. Були лавочки, роздягальні і все. Ми подавали м’ячі і знаходились у самому епіцентрі подій, після цього я ще більше закохався у команду. Тоді команда була у другій лізі та в кінці турнірної таблиці, але з того сезону мені найбільше запам’ятався матч проти одного із лідерів - нікопольского «Електрометалурга-НЗФ», які загалом посіли третє місце в чемпіонаті, але тоді у сезоні 2002/2003 нашій команді вдалося переграти суперників та виграти з рахунком 1-0. Після цього намагався відвідувати кожен матч та бачити все на власні очі. У нас була гармонія: футболісти дорослої команди, які були для нас авторитетами, приходили підтримували нас, а ми підтримували їх.
Цікаво було спостерігати за тим, як розвивалася команда із року в рік, і важко точно сказати скільки матчів своєї улюбленої команди я побачив, але я думаю ця цифра складає приблизно 250 матчів. Намагався у день матчів нічого не планувати, адже основною метою було відвідування стадіону. Був такий випадок, що потрібно було з родичами їхати на дачу, та я трохи схитрив, сказавши, що погано себе почуваю для того, щоб залишитися вдома. Це спрацювало і я пішов на стадіон дивитися футбол.
Отже, вже 14-й сезон я вболіваю за «Гірник-Спорт», але найбільш незабутній для мене залишається сезон 2013/2014, коли «Гірник-Спорт» став чемпіоном другої ліги. З приходом Ігоря Валентиновича Жабченка одразу ж було помітно, як команда почала прогресувати, тому я розумів, що саме зараз команда готова до нових звершень і ій під силу вийти до першої ліги, але що вихід буде з 1-го місця… я такого не очікував. В тому ж сезоні дуже запам’ятався матч проти «Реал-Фарми», коли «гірники» виграли з рекордним для себе рахунком 7-1, а наш форвард Кириєнко оформив пента-трик. Це був перший випадок, коли я на власні очі побачив, як форвард забиває п’ять голів в одному матчі, Кіря тоді фейєрив.
Якщо говорити про базу у Комсомольску, то вона досить на високому рівні: головний стадіон, два тренувальних поля, тенісні корти. Хотілося, щоб кожен матч, який проходить у Комсомольску, був святом для вболівальників. З виходом у першу лігу вболівальників стало більше, але стадіон заповнювався на 100% в різні часи тільки на кубкові матчі проти «Ворскли», «Металіста», «Карпат» та, звичайно ж, «Динамо». Матч з київським «Динамо» став справжнім святом для всіх вболівальників «Гірника-Спорт», ажіотаж навколо матчу відчувався з того моменту як пройшло жеребкування, люди дивилися цей матч не тільки на стадіоні, а і з будинків, дерев, парканів.
На футбол навіть хотіли потрапити ті люди, які жодного разу не відвідували стадіон, місто було в очікуванні цього свята і воно вдалося, ми побачили гравців збірної України, гравців, які грають у Лізі чемпіонів, а для наших гравців матч проти киян став великим досвідом. Тому, я вважаю, з боку клубу повинні бути заходи, які б заохочували людей до відвідування стадіону, наприклад: виносна торгівля за 2-3 години до матчу, продаж артибутики, футбольні конкурси для вболівальників і т.д., я думаю це приноситиме людям радість і вони з гарним настроєм будуть підтримувати свою улюблену команду на стадіоні.
Хочу побажати своїй улюбленій команді «Гірник-Спорт» досягати великих спортивних досягнень, мати стабільне фінансове забезпечення, здоров’я всім футболістам, тренерам та людям, які працюють на команду, а також всі ми сподіваємося побачити Вас в українській Прем’єр лізі!
Уболівальник ФК «Гірник-Спорт» Володимир Довгань»
