Форвард «Гірника-Спорту» поділився враженнями від тріумфального сезону, планами на майбутнє та розкрив секрет свого бомбардирського таланту.
— Ігоре, без перебільшення, вас, як, власне, й усю комсомольську команду, можна назвати відкриттям минулого сезону другої ліги. Розкрийте секрет, за рахунок чого вам удалося відзначитися в 33-х матчах гросмейстерськими 27-ма м’ячами, адже раніше ваш голевий доробок складав не більше шести м’ячів?
— Подібного результату не було, якби не колектив, який всіляко допомагав мені у цьому. Також маю завдячувати тренерському штабу, який в мене повірив, що для кожного футболіста дуже важливо. Звичайно, хотілося виграти перегони бомбардирів, але в мене був гідний конкурент, якому на фініші сезону вдалося мене випередити. Але важливіше результати команди, тому здобуте «золото», підвищення в класі «Гірника-Спорту» стали повноцінною компенсацією.
— До «Гірника-Спорту» ви виступали за «Кремінь». Як виник варіант із «біло-чорно-червоними», чому вирішили перейти саме до цього колективу?
— Мене запросив Ігор Жабченко, про тренерський хист якого мені було відомо не з чуток. Чудово знав і про інфраструктуру клубу з Комсомольська, де для футболістів створені чудові умови для прогресу. Тому я довго не роздумував над цією пропозицією.
— За підсумками першого кола, ваша команда пішла на зимову перерву на другій сходинці. Уже тоді вірили, що зможете пробитися до першого дивізіону?
— Новий сезон ми почали не найкращим чином, але від матчу до матчу додавали, тож перше коло взагалі завершили шестиматчевою переможною серією. Упевненість у власних силах позначилася й у другому колі, яке ми провели взагалі без поразок. Узимку перед нами поставили завдання підвищитися в класі, тому для нас було важливо логічно завершити те, що почали.
— У другій частині першості комсомольці виступили дуже потужно: у драматичній боротьбі зі «Сталлю» вибороли чемпіонське звання. Звідки в команди з’явився потенціал для настільки серйозного результату?
— Тут двох думок бути не може. У нас підібрався дружний колектив, у якому хлопці один за одного готові лягти кістьми, і не лише на полі, а й за його межами.
— Якщо в першому колі й за рахунок ваших результативних дій команда змогла потрапити до завітної четвірки, то весною атака «гірників» стала набагато різноманітнішою. Це пов’язано з приходом нових футболістів чи зміною тактичних побудов?
— Основи сучасного футболу полягають у тому, що футболіст повинен бути універсальним. Захисник має вміти забивати м’ячі, а форвард — повноцінно оборонятися. У другій частині сезону в нас було кілька розгромних матчів. У них м’ячі забивали різноманітного плану футболісти, а це красномовно говорить про те, що «Гірник-Спорт» проповідує сучасний футбол.
— Відомо, що ви є вихованцем нікопольського футболу. Розкажіть, як розпочиналася ваша кар’єра?
— Любов до футболу з перших років мені прищеплював батько, який сам свого часу грав на професіональному рівні. Саме він і був моїм першим тренером, футбольна наука якого суттєво вплинула на моє становлення як футболіста.
— На професійному рівні ви виступаєте з 2008 року, пограли в різних форматах другого дивізіону. Нинішня схема проведення чемпіонату з однією групою вам сподобалася?
— Переконаний, що цей чемпіонат був найсильнішим за всі роки існування другої ліги. Такої ж думки дотримується переважна більшість учасників другої ліги. Якщо не всі.
— Наскільки легко працювати з головним тренером Ігорем Жабченком? Подейкують, він пропагує демократичні методи роботи?
— Уважаю Ігоря Валентиновича одним із найкращих вітчизняних тренерів. Де би він не працював, завжди досягав найвищого результату. Що він і довів за півтора року роботи в Комсомольську.
— Узимку мережею активно ширилися чутки, начебто вами серйозно цікавилися різні колективи першої та другої ліг. У разі надходження конкретної пропозиції, чи погодитеся змінити прописку?
— Не буду приховувати, такі пропозиції були від клубів із різних вітчизняних ліг. Але я комфортно почуваюся в Комсомольську, тож розраховую допомагати команді, яка стала мені рідною, й надалі.
— Недавно «Гірник-Спорт» вийшов із відпустки. Яку програму підготовки до майбутнього сезону запропонував Ігор Жабченко?
— До старту нового сезону залишився майже місяць. Ми побували у відпустці, встигли добре відпочити й засумувати за футболом. Тому з великим ентузіазмом розпочали підготовчі збори. Ніяких несподіванок поки не заплановано: ми поступово втягуємося у сезон, готуємося провести кілька контрольних поєдинків. З команди пішло четверо виконавців, а стрижень залишився, команда буде посилювати конкретні позиції, тому багато часу для розкачки не потрібно.
— Як гадаєте, на який результат спроможні комсомольці в першій лізі, адже рівень і клас суперників там значно вищий?
— Своєю грою та результатами ми довели, що грати у футбол уміємо. Більше того, в першій лізі плануємо не боротися за місце міцного середняка, а винятково — за найвищі місця. Упевнений, потенціалу в нас для цього вистачить.
— Перед собою якихось особистих цілей не ставили? Скажімо, забити за сезон не менше 20 м’ячів?
— Я розраховую забити навіть більше, й, нарешті, здобути титул найкращого бомбардира. А якщо серйозно, то для мене результати команди набагато важливіші, ніж особисті. І якщо я приноситиму будь-яку користь команді, яка тішитиме своєю грою вболівальників, то кращої нагороди мені й не треба.
— Наразі вся увага вболівальників прикута до чемпіонату світу. Чи слідкуєте за мундіалем і хто, на вашу думку, стане найсильнішою командою планети?
— Прикро, що в Бразилії немає нашої збірної, яка, переконаний, змогла би на рівних конкурувати з іншими командами. У всякому разі, підопічні Михайла Фоменка своєю грою це заслужили, стрімко піднявшись у рейтингу ФІФА за минулий рік і завоювавши неофіційний титул найпрогресуючої команди. Стосовно переможця чемпіонату світу, то, гадаю, перемогу здобуде збірна Німеччини.