Бонус 10 000 грн Старший тренер молодіжної команди «Карпат» Андрій Тлумак поділився з Інформаційним центром клубу своїми враженнями від тренувальних зборів у турецькій Антальї та розповів про свої очікування від другої частини сезону.
– В першу чергу хочу подякувати керівництву нашого клубу та особисто Петру Петровичу Димінському, які в такий непростий час для усієї країни знайшли можливість відправити на тренувальний збір до Туреччини не лише першу команду клубу, а й молодіжну. Таке відношення до молодих гравців лише подвоїло, а можливо й потроїло їхню мотивацію до роботи. Адже коли ти не на словах, а на ділі бачиш, що на тебе розраховують, що в тебе вірять і роблять усе можливе, аби ти прогресував та розвився, як футболіст, то бажання працювати зростає в геометричній прогресії.
У Туреччині ми жили з першою командою в одному готелі, тренувалися в ідентичних умовах. У нас було усе необхідне для роботи: хорошої якості поля, належне харчування та умови для відновлення і проживання. Погода також не підвела. За два тижні лише одного разу тренування на зеленому полі через дощ довелося замінити роботою в тренажерному залі. Тож можна сказати, що план роботи на тренувальний збір ми виконали на 99 відсотків. Також важливо, що обійшлося майже без травм. Тільки в Ігоря Карпенка є ушкодження, але більш детально, що й до чого можна, буде сказати лише після обстеження – необхідно зробити МРТ.
– На що саме робився акцент на тренувальних заняттях?
– Збори у Туреччині – це другий етап підготовки до весняної частини сезону. А перший ми провели у Львові. На ньому головну увагу ми приділяли закладанню фундаменту функціональної готовності, виконавши головний об’єм швидкісно-силової роботи. У програму занять входили робота в тренажерному залі, фітнес, бігові вправи у Брюховицькому лісі та акробатика. В Антальї ж ми працювали головним чином на футбольному полі. Наприклад, ту ж швидкісно-силову роботу виконували також, але уже з м’ячами. Багато уваги приділяли награванню різноманітних тактичних схем, розіграшу стандартів тощо. Ну й звісно у контрольних спарингах усе це намагалися втілювати уже в ігрових умовах.
– Ви зіграли на зборах чотири товариські матчі. Як їх оціните?
– Упродовж першого етапу підготовки у Львові, про який я вже згадував, ми зіграли три спаринги. В усіх виграли і тішило, що в них ми не лише створювали багато моментів, а й непогано у нас складалося з їх реалізацією. У трьох матчах ми забили 11 м’ячів. Однак були проблеми в обороні. Жодного разу нам не вдалося зіграти на «0», а загалом ми пропустили п’ять голів, причому у двох іграх з трьох дозволяли супернику відкривати рахунок. Так от, коли порівнювати ті поєдинки зі спарингами в Туреччині, то не можу не відзначити той факт, що в Антальї, у чотирьох іграх, ми не пропустили жодного (!) м’яча. Добре зіграли не лише наші воротарі Олег Мозіль та Віталій Данилів, дії яких додавали впевненості їхнім партнерам, а й загалом уся команда. В плані гри в обороні тренерський штаб найбільше потішило, що ми в кожній грі майже нічого не дозволяли суперникам створити поблизу наших воріт.
– Судячи по результатам, у передній лінії ваші підопічні зіграли не гірше, ніж в обороні.
– Загалом так. Уже в першому матчі ми виграли 4:0 у команди «Кайсар» з міста Кизилорда, яка минулого року вилетіла з вищої ліги чемпіонату Казахстану. Тож на цей сезон, як розповіли керівники їхнього клубу, перед нею поставлено завдання повернутися у елітний дивізіон. Ми мали перевагу у всіх компонентах гри і, як я вже казав, забили чотири «сухих» м’ячі. Однак навіть не зважаючи на такий переконливий рахунок, після гри у мене були претензії до гравців передньої лінії, бо моментів ми створили дуже багато, а відсоток їх реалізації був надто низьким. Втім, добре, що створюємо багато – ми ж прагнемо до видовищного футболу, до гостроатакувального стилю гри.
– У другій грі вам протистояв маріупольський «Іллічівець» – ще одна команда, перед якою стоїть завдання повернутися до вищої ліги.
– Одразу скажу, що у Валерія Кривенцова дуже хороша команда. Між іншим, через два дні після поразки у грі з нами (0:2) «Іллічівець» з рахунком 1:0 обіграв основний склад полтавської «Ворскли», далеко не останню команду в українському чемпіонаті. Напевне, це характеризує маріупольців з якнайкращої сторони. Мене ж, як тренера радує, що ми не просто обіграли «Іллічівець» за рахунком, а були кращими за суперника по грі. Напевне, не випадково саме після цього матчу Тараса Завійського та Івана Лобая тренери першої команди перевели в основний склад, і там вони працювали вже до кінця зборів.
– Єдина гра, яку вам не вдалося виграти, це спаринг з однолітками полтавської «Ворскли».
– Це був наш найгірший матч. І справа не лише в тому, що не вдалося виграти. Зрештою, перемоги у товариських іграх не можуть бути самоціллю. Значно гірше, що у нас не виходила комбінаційна гра. Ми дозволили супернику нав’язати нам свою манеру гри, силовий футбол. Як то кажуть, і в них, і в нас виходило зв’язати один, максимум два паси, а далі йшла втрата м’яча. Якщо казати коротко, то це був той випадок, коли боротьби на кожному квадратному метрі зеленого поля було в рази більше, ніж власне самого футболу. Тому рахунок 0:0 цілком відповідав тому, як грали обидві команди. Добре, що ми зробили правильні висновки і в заключній грі показали зовсім інший рівень. В матчі з молодіжною командою данського клубу «Кьоґе» нам знову виходило багато комбінувати, ми створили чимало моментів і закономірно виграли – 3:0. Однак треба сказати, що суперник був трохи слабшим за спаринг-партнерів, проти яких ми грали в попередніх іграх.
– Кого з гравців можете виділити?
– Це молодіжна команда, тому тут, на мою думку, не вартує когось відзначати. Все ж у роботі футбольного тренера необхідно бути педагогом, а молодь не завжди адекватно реагує, коли її хвалять. Скажу тільки, що у мене немає ні до кого претензій щодо відношення як до тренувань, так і до самовіддачі в іграх. Усі самовіддано і добре працювали, відчувалося, що у кожного з гравців є величезне бажання себе показати з якнайкращої сторони. А нам, тренерам, було приємно працювати з цими хлопцями. Усі вони пройнялися ідеєю і хочуть прогресувати, щоб якомога швидше отримати свій шанс в першій команді.
– Що скажете про співпрацю з тренерським штабом першої команди, адже збори молодіжки та основи проходили паралельно?
– Приємно, що на всіх іграх молодіжки були присутні наш Президент та тренерський штаб першої команди. Кожен день збору проходив у тісному контакті між тренерами обох команд – обговорювали тренувальний процес, психологічний та фізичний стан футболістів, аналізували ігри. Також упродовж усього збору визначали потенціал молодих гравців щодо їхніх перспектив у першій команді клубу. Адже головне завдання молодіжної команди – готувати футболістів, які зможуть з часом не просто вийти в основному складі та закрити ту чи іншу позицію, а будуть здатні реально підсилити гру команди і забезпечити потрібний результат. Але при цьому не можна відкидати і турнірних завдань, які обов’язково повинні ставитися перед молодіжною командою. Адже формування психології переможця – одна з обов’язкових складових підготовки гравця. А без досягнення позитивного результату, без перемог в іграх немає росту та розвитку футболіста-професіонала.
– Ви згадали про результат. Наразі у молодіжній першості «Карпати» займають 11-е місце. Тож чи стоятимуть перед вашою командою у весняній частині турнірні завдання і коли так, то які конкретно?
– Ще раз наголошу, що не можна займатися професійним футболом і не ставити перед командою турнірних завдань. Інша справа, що на дитячо-юнацькому та молодіжному рівнях не можна перемагати будь-якою ціною. Тут необхідно добиватися позитивного результату і паралельно вчитися грати у змістовний та видовищний футбол. Що ж до наших турнірних завдань на другу частину сезону, то зважаючи на той факт, що від третього місця ми відстаємо аж на 23 очки, а попереду залишилося тільки десять турів, про медалі мова не йде. Але ми з хлопцями поставили перед собою мету набрати максимально можливу кількість очок. Зрозуміло, що швидше за все втрати у нас будуть, але ми максималісти, а тому й завдання ставимо перед собою максимальні, бо в іншому випадку росту не буде. Але знову ж таки скажу, що ми не маємо наміру виграти будь-яким шляхом. Хочемо перемагати, демонструючи видовищний і водночас змістовний та ефективний футбол, який буде подобатися перш за все нашим вболівальникам і керівництву клубу та від якого будемо отримувати задоволення ми самі.
– Ви говорите, що ставите перед командою завдання виграти навесні усі матчі. Але вже у перших іграх на вас чекають дуже сильні суперники: cпершу «Чорноморець», а от далі «Динамо» та «Дніпро» – срібний призер і чемпіон попереднього сезону, які і в поточній першості йдуть у трійці лідерів, реально претендуючи на «золото».
– Ми знаємо, що вже на старті весняної частини ми складатимемо серйозні іспити. Але це добре, мене такий календар влаштовує. Наші матчі в Туреччині ніхто не бачив, тому щодо нашого рівня, то він наразі нікому не відомий і ми матимемо нагоду в іграх з такими сильними суперниками наочно довести, що наша команда прогресує. Можливо, це звучатиме до певної міри банально, але скажу, що ми з повагою ставимося до кожного суперника, однак нікого не боїмося. Ми з гравцями не один раз говорили на цю тему і домовилися, що на рівень суперника, на його положення в турнірній таблиці дивитися не будемо. Головне для нас – зосередитися на своїй грі і показувати той футбол, в який ми прагнемо грати, будемо намагатися втілювати в офіційних матчах у життя те, що напрацьовуємо на тренуваннях. У психологічному плані нам буде трохи легше, бо турнірні завдання, маю на увазі боротьбу за медалі, на нас своїм тягарем тиснути не будуть. Але ми все одно в кожному матчі будемо прагнути досягати максимуму.
Наостанок, користуючись нагодою, хочу попросити вболівальників «Карпат» приходити на наші матчі у Львові і підтримати молодих футболістів. Адже для них важливою є не лише увага керівництва клубу. Не менше значення має для молодих гравців оцінка їхньої гри вболівальниками, для яких ми власне в першу чергу і граємо. Повірте, підтримка трибун для них – це дуже важливо і за її наявності вони прогресують і розвиваються набагато швидше та ефективніше.
