Олександр Піщур: "Фактично я став вільним агентом"

Олександр Піщур: "Фактично я став вільним агентом"

109
Олександр Піщур: "Фактично я став вільним агентом"
Фото - footballnews.com.ua

Нападник Олександр Піщур тренується в «Десні» і думає про майбутнє. Телефонний дзвінок застав Олександра у Чернігові, звідки гравець родом. У січні екс-форвард «Волині», «Зорі» та «Оболоні» з’явився у тренувальному таборі «Десни» й навіть «засвітився» на турнірі пам’яті Олега Макарова.

— У мене не лише завершився термін оренди у київській «Оболоні», а й закінчився кон­тракт із луцькою «Волинню», тобто фактично я став вільним агентом.

— І вже «засвітилися» у команді рідного міста — Чернігова. А відтак чи не свідчить це про те, що ви втомилися від так званих футбольних мандрів?

— Олександр Дмитрович Рябоконь (головний тренер «Десни». — ред.) із розумінням поставився до мого бажання пристати на нинішньому етапі до «деснянського берега». Втім, це ще не означає, що мій перехід до «Десни» — факт здійснений. Скажу чесно: готовий розглянути ймовірні пропозиції з інших клубів. А нині із задоволенням виступаю на меморіалі Олега Макарова у складі чернігівської команди, яка доб­ре укомплектована й за своєю ігровою поставою явно переросла рівень другої ліги. Зосереджуюся на тому, щоб цілеспрямовано набирати необхідні фізичні й ігрові кондиції. Передовсім саме з цих міркувань і опинився зараз у «Десні». А де мені судиться провести весняний напівсезон — покаже час.

— Принагідно — про останню з ваших попередніх команд — «Оболонь». Багато писалося про те, що гравці стали заручниками непорядних дій окремих тамтешніх керівників футбольного клубу. А як насправді? З вами розрахувалися по контракту?

— Премії ми отримували. А ось зарплати за п’ять місяців так і недочекалися. Однак дарувати зароблене не збираємося. Вирішено подавати судовий позов до футбольних органів правосуддя.

— Так сталося, що вам — чернігівчанину — вперше одягнути футболку команди рідного міста, «Десни», судилося лише тепер, напередодні 32-річчя…

— Із пісні, як кажуть, слів не викинеш: коли закінчив ДЮСШ, то рік залишався без футболу. Мене називали Ліхтарем і не брали до жодної команди. Але, зрештою, підтримав Микола Вікторович Литвин, котрий очолив новостворене чернігівське «Динамо». І він же через рік рекомендував мене у могильовське «Дніпро-Трансмаш». В елітному дивізіоні чемпіонату Білорусі я й провів три сезони. А повернувшись до України, вже отримував запрошення до команд, вищих за статусом, ніж «Десна».

— Ви визнавалися найкращим гравцем першої ліги, перемагали у змаганні бомбардирів цього дивізіону. Виступали у прем’єр-лізі, пограли не лише у Білорусі, а й у Словаччині. І все ж, навряд чи можна стверджувати, що футбольна Фортуна вас балувала. Нарікаєте на неї?

— Ні, хоча траплялося різне. Але ж хіба бувають троянди без колючок? А взагалі-то я не схильний оглядатися назад. Думаю про наступні футбольні баталії. Ще не всі матчі зіграні, не усі м’ячі забито (сміється).

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить

Лучшие букмекеры