Олександр Іващенко: "Тяжко було пристосуватися до Другої ліги"

Форвард «Оболоні-Бровара» Олександр Іващенко розповів про адаптацію в новому клубі та чемпіонаті.

— Олександре, вітаю вас із другим поспіль дублем. Уже пристосувалися до реалій другої ліги?

— Дякую за привітання. Чесно кажучи, спочатку було тяжко пристосуватися до другої ліги, адже тут у футболістів швидкості й думка перебувають зовсім на іншому рівні. Але це нічого, «Оболонь-Бровар» із кожним туром додає, молодь набуває досвіду, грають дедалі впевненіше та краще.

— Для вас Київ — рідне місто, адже ви є вихованцем столичного «Динамо». На пропозицію перейти до «Оболоні-Бровара» погодилися відразу?

— Ні, не відразу. Найперше, чекав запрошення від команд прем’єр-ліги, однак моїм агентам не вдалося вирішити дану проблему. Відтак час йшов, а запрошень ніяких не було, тому довелося в прискореному режимі підшуковувати собі команду. Залишившись без клубу, підтримував форму на тренувальній базі «Оболоні», й керівництво «біло-зелених» через мого брата вийшло на мене з пропозицією допомогти їм у другій лізі. Проти такого повороту подій не заперечував, адже мені надали можливість підтримувати ігрову практику.

— Нинішня команда киян сильно відрізняється від тієї, за котру ви виступали раніше?

— Звичайно, адже це зовсім нова команда, у складі якої виступає багато молодих гравців. Раніше за «пивоварів» виступали досвідченіші та майстровиті виконавці, котрі справді були на порядок вищі за рівнем. Але й у нинішній команді є достатня кількість перспективних виконавців, котрі за правильного підходу та наполегливої праці зможуть заграти на найвищому рівні.

— Як гадаєте, що під силу «пивоварам» цього сезону?

— Команда останнім часом набрала непогані оберти, багато забиває, стабільно здобуває очки. Наступною зупинкою киян має стати перша ліга, до котрої так бажають потрапити наші футболісти. Адже клуб має всі належні умови для подальшого прогресу. Також велика заслуга у цьому президента «Оболоні-Бровара» Олександра В’ячеславовича Слободяна, котрий не шкодує ресурсів для становлення та розвитку новоствореної команди. Гадаю, в майбутньому «бровари» знову зможуть повернутися до еліти українського футболу.

— На який термін у вас розрахований контракт із «біло-зеленими»?

— У мене з «пивоварами» контракт розрахований на один рік, щоправда, з однією умовою: якщо мені поступить пропозиція з іншої команди, можу безперешкодно залишити стан «броварів». Тому поки граю за «Оболонь», отримаю таку дорогоцінну ігрову практику, а як буде далі — покаже лише час.

— Чи вважаєте своє повернення до «Оболоні» кроком уперед?

— Знаєте, завжди казав: краще зробити кілька кроків назад, щоби потім отримати набагато більше. Звісно, тяжко було перелаштуватися після виступів у прем’єр-лізі до другого дивізіону. Але так сталося, що вже граю за «Оболонь-Бровар», і, повірте, ні про що не жалкую. Таке життя, тож його потрібно сприймати належним чином. Гадаю, такий поворот подій стане для моєї кар’єри тільки поштовхом уперед.

— Що скажете про Сергія Солдатова? Як узагалі працюється під його керівництвом?

— Він ще молодий фахівець, лише набуває досвіду, однак уже зараз у ньому помітні прекрасні задатки для подальшого зростання. Сергій Вікторович узагалі тренер талановитий, не розбещений перемогами. Йому й бажання навчатися не бракує, тому він володіє всіма необхідними якостями для того, щоби стати справді хорошим менеджером. На даному ж етапі Сергій Солдатов доволі якісно виконує свої обов’язки, намагаючись до кожної гри по-особливому готувати команду, налаштовувати футболістів, виховувати в них дух переможців.

— Олександре, особисто ви чого прагнете досягти в «Оболоні-Броварі»? Можливо, хочете стати найкращим бомбардиром?

— Розумієте, якихось конкретних цілей перед собою не ставив. Для мене найголовніше — допомогти кия­нам набрати якомога більше очок, аби вони могли вже за підсумками нинішнього сезону реально боротися за підвищення в класі. Я ж, у свою чергу, маю ігрову практику, намагаю­ся забивати в кожній грі, радувати наших уболівальників. Перед собою ставлю завдання в міру їх надход­ження, тому наразі для мене найголовніше допомогти «пивоварам», а також продовжувати набирати ігрову форму.