Віталій Петриченко: "Моя мета - з другої ліги в Лігу чемпіонів"

У другій лізі після першого змагального дня звання "Герой туру", безсумнівно, належить захиснику "Гірника-Спорту" Віталію Петриченку. Двадцятидворічний хлопець лише у це міжсезоння поповнив лави комсомольського клубу, перейшовши з "молодіжки" вже спочилого "Кривбасу", й відразу почав видавати результат на-гора. У дебютній для себе грі Віталій виправдав довіру тренера й "дублем" відзначився у воротах овідіопольської "Реал Фарми". У підсумку, команда з Полтавської області здобула суху перемогу - 2:0, а героєм зустрічі став автор двох забитих м’ячів.

- Віталію, вітаємо з прекрасним дебютом. Хто перший привітав після гри?

- Партнери по команді, тренерський штаб. Одразу, як залишив футбольне поле, мене привітав головний тренер, у роздягальні ж поздоровили ще й хлопці.

- Після поєдинку забиті м’ячі довго святкували?

- Та ні, довго святкувати ніколи було. Адже тренування, підготовка до наступного матчу… Поки що нам не до святкувань, сезон великий. Подивимося, який результат демонструватимемо надалі. Якщо все буде успішно, тоді, можливо, й відсвяткуємо.

- Наскільки знаю, ви є вихованцем криворізького "Кривбасу". Коли почали займатися футболом?

- Футболом почав займатися з восьми років. Саме у цьому віці вперше потрапив до футбольної секції.

- Чимось, окрім гри мільйонів, ще захоплювалися?

- Та ні, все дозвілля витрачав на футбол. У мене не було навіть часу, щоби приділяти увагу чомусь іншому.

- Коли перейшли з юніорського футболу в дорослий?

- Гадаю, це сталося, коли навчався в десятому класі. Мене тоді забрали до молодіжного складу "Кривбасу". У дев’ятому класі я грав за дубль.

- Із 2008 року виступали за "Кривбас" у чемпіонаті U-21. За 5 сезонів, проведених у молодіжному складі, тренери першої команди підпускали вас до роботи з основою?

- Так, підпускали, давали можливість відчути атмосферу основи. Я й тренувався, брав участь у товариських іграх.

- А на збори не забирали?

- Ні, такої честі не отримав. Багато обіцяли, проте жодного разу на збори з першою командою так і не поїхав.

- Як сприйняли те, що команди, в якій грали, більше не існує?

- Звичайно, це дуже прикро. Такий клуб розпався… Хлопці, колектив - усе було чудово. На жаль, "Кривбасу" більше не існує, й мені, як вихованцю тамтешнього футболу, й іншим футболістам дуже прикро, що ситуація склалася саме таким чином.

- Якщо із футболістами першої команди все зрозуміло, адже більшість із них опинилася в інших клубах, то що було робити гравцям молодіжного складу? Чи багатьом удалося працевлаштуватися?

- Із нашої команди поки що сім чоловік влаштувалися. Улітку - коротке міжсезоння, й за такий незначний проміжок часу тяжко підшукати собі новий клуб. Гадаю, до кінця трансферного вікна всі працевлаштуються, адже дуже гарний був у нас колектив, укомплектований кваліфікованими гравцями.

- Криворізький клуб розпався повністю чи від нього щось залишилося, скажімо, футбольна академія?

- Чесно кажучи, навіть не знаю. Я зразу поїхав, іншими справами почав займатися. Тому нічого не можу сказати з цього приводу.

- Чому вирішили переїхати до Комсомольська?

- Звабив хороший колектив, кваліфікований тренерський штаб. Усе це мені сподобалося. Місто непогане, база гарна та й умови дуже хороші.

- Чи були пропозиції з інших клубів?

- Так, були пропозиції й з інших клубів, які також виступають у другому дивізіоні. Але з різних причин не захотів до них переходити.

- Як прийняли в новій команді? Швидко вдалося адаптуватися?

- Ніяких проблем із адаптацією не було. Прийняли мене нормально. Маю сказати, колектив тут підібрався чудовий.

- Чи є лідер у команді?

- Артем Порошенко. Він у нас лідер не тільки на футбольному полі, а й поза його межами. Справжній капітан!

- Як гадаєте, команді до снаги вже цього сезону підвищитися в класі?

- Саме так. У нас для цього є все. Чудовий колектив, гарний тренер, постійно відчуваємо підтримку своїх уболівальників. Умови для тренувань на досить високому рівні. Тобто вже цього року ми готові перейти на сходинку вище. До того ж, перед нами стоїть завдання перемагати в кожній грі.

- До речі, ви кажете що інфраструктура - на високому рівні. Розкажіть детальніше про тренувальну базу "Гірника-Спорту".

- У нашому розпорядженні - три футбольних поля: два з трав’яним покриттям, одне - зі штучним. Смачно годують, затишні кімнати. Загалом, скаржитися немає на що.

- Кого вважаєте фаворитом у другій лізі?

- Чесно кажучи, я ще новачок у другій лізі, тож прискіпливо команди не вивчав. Когось виокремити мені дуже складно. Усі команди можна вважати фаворитами. Ось грали ми товариську зустріч із Карлівкою, команда там має пристойний вигляд. Нехай хоча би перше коло закінчиться, потім і подивимося, хто є фаворит, а хто аутсайдер. Наразі фаворитом вважаю "Гірник-Спорт".

- Манера гри якого футболіста вам найбільше імпонує?

- Мені подобається Роберто Карлос. Дуже потужним та сильним був він захисником. У нього є чого повчитися.

- Чого прагнете досягти у футболі? Яку мету перед собою поставили?

- Цілі перед собою ставлю по мірі їх виконання. Наприклад, зараз спланував потрапити до першої ліги. Потім хотів би пограти у "вишці". Якщо вдасться, буду щасливий зіграти в Лізі чемпіонів.