Олександр Слободян: "Дуже складно в дебютний рік стати призером"

Олександр Слободян: "Дуже складно в дебютний рік стати призером"

103
Олександр Слободян: "Дуже складно в дебютний рік стати призером"

Президент клубу «Оболонь-Бровар» розповів про становлення команди, весняний старт і трансферну політику.

Олександре В’ячесла­во­вичу, «Оболонь-Бровар» є чи не найзаможнішим колективом другої ліги, однак результати залишають бажати кращого. По весні команда в трьох матчах здобула лише одну перемогу, розмістившись на дев’ятій сходинці. У чому причина настільки невиразних результатів?

— Команда забезпечена практично всім необхідним для розвит­ку: є стадіон, тренувальні поля, база, автобуси тощо. Як для другої ліги, мені здається, маємо нормальний бюджет. До того ж, окрім першої команди, в нас ще є колектив юнаків 1996-го року народ­ження, що виступає на першість Київської області. Тобто і в плані розвитку дитячо-юнацького футболу працюємо, в нас займається майже 700 дітей. Власне кажучи, це те, на чому базується наш клуб, і ми завжди відкриті для вихованців вітчизняного футболу, для молодих, перспективних футболістів. Це наша філософія, якої ми завжди дотримувалися, й змінювати її не збираємося. Що стосується тренера, то Сергій Солдатов щойно прийшов із юнацького футболу. Для нього цей сезон — дебютний на тренерському містку професійного клубу. Другий тренер Олег Мазуренко — колишній наш футболіст. На мій погляд, наразі в тренерському штабі працюють молоді хлопці, котрі мають певний потенціал. Перед початком весняної частини ми поповнилися п’ятьма польовими гравцями та одним воротарем. Мене завірили, що маємо один із найкращих складів, навіть — найкращий в усій першості. Однак чому так натужно стартувала команда після зимової паузи, мені складно сказати. Можливо, проблеми криються в незіграності колективу, хоча знову ж таки «Оболонь» провела достатню кількість товариських матчів, узагалі мала все для нормального тренувального процесу. На жаль, через відомі проблеми нам не вдалося провести збори в Криму, довелося готуватися в Києві. Але, як на мене, це якихось суттєвих проб­лем не додало. Відтак, гадаю, наші проблеми пов’язані, насамперед, із недостатнім досвідом тренерського складу та в незіграності команди.

— До речі, взимку у вашому колективі справді відбулися масштабні перетворення. Стан «пивоварів» чимало виконавців залишило, чимало й прийшло. Ураховуючи торішні показники, чи варто було робити такі кадрові пертурбації?

— Усі прекрасно знають, що раніше ми відмовилися від співпраці з нечесними людьми, функціонерами футбольного клубу громадської організації, які нечесно вчинили щодо мене — президента «Оболоні», людини, котра вкладала гроші у цей колектив упродовж 15 років. Вони вирішили продати деяких гравців, при цьому ні з ким це питання не узгодивши. Зрозуміло, що ці кошти оминули бюджет клубу. Відтак було вирішено припинити спів­працю з такими нечистими на руку функціонерами. А оскільки вони не хотіли по-хорошому йти з клубу, довелося все розпочинати з нуля. Ми перестали фінансувати громадську організацію ФК «Оболонь» і зас­нували ТОВ ФК «Оболонь-Бровар», де єдиним засновником стало ПАТ «Оболонь». Ми розпочали з нуля, за основу взявши випускників футбольної школи «Зміна» 1996 року народження. Доповнили її колишніми футболістами «Оболоні» Андрієм Корнєвим і Валерієм Іващенком і ще чотирма-п’ятьма гравцями, котрі мали досвід виступів у другій лізі. Відтак, погравши півроку в турнірі аматорських колективів, ми дійшли висновку, що із цими хлопцями далеко не підеш. Одним бракувало досвіду, інші ж нам просто не підій­шли. Єдиним, хто справді став лідером колективу, його взірцем, є ветеран Андрій Корнєв. Напередодні старту в другій лізі ми практично повністю оновили склад. Уже в процесі турніру стало зрозуміло, з ким продовжимо співпрацю, а з ким доведеться прощатися. Тому під час зимового міжсезоння відбувся цілком нормальний процес міграції футболістів. Хтось од нас пішов, хтось залишився, проте нам удалося підписати всіх тих гравців, кого хотів бачити в команді головний тренер. А зараз уже питання більше до тренерського штабу, чому нові виконавці не демонструють того результату, який від них вимагають.

— Андрій Корнєв наразі не тільки лідер «Оболоні-Бровара», а й найдосвідченіший футболіст, адже йому вже за 35. У майбутньому можна очікувати появи ветерана у тренерському штабі «пивоварів»? Можливо, він навіть очолить колектив?

— Звісно, ми притримуємося традицій. Раніше В’ячеслав Нивинський і Сергій Конюшенко вже пройшли шлях од гравця до тренера. Вони починали з низин — із виховання в нашій спортивній школі й до виступів у вищій українській лізі. Свого часу я казав, що такі люди для «Оболоні» є недоторканими, адже вони — фактично жива історія нашого колективу, легенди. І з кого молоді брати приклад, як не з них? Тому в мене була домовленість із наставниками, котрі працювали в той час, що вони обов’язково увійдуть до їхнього штабу й надалі допомагатимуть команді. Таким чином, Конюшенко в останній рік перебування «біло-зелених» в УПЛ і зайняв тренерський місток. Є в нас і Валерій Іващенко, Сергій Солдатов, Олег Мазуренко, бо ми дотримуємося традицій і намагаємося залишити у себе тих, хто присвятив значну частину життя нашому колективу. Певна річ, у подальшому будемо раді співпрацювати з Корнєвим.

— Чому не вдалося втримати Олександра Іващенка?

— По-перше, це було вже третє його перебування в нашому клубі, якщо рахувати з історією ще попереднього колективу. І він дебютував у вищій лізі саме в «Оболоні». У нас із ним була домовленість, що Сашко нам допомагає, однак якщо в нього з’явиться краща пропозиція, ми його тримати не будемо. Ви ж повинні розуміти, що «пивовари» утримуються винятково на балансі виробничої структури, відтак якихось значних коштів ми витрачати не можемо. Тим більше, коли податки постійно підвищують. І вже, наприклад, із першого травня на 42,5 відсотків підвищать акцизи. Також підняли тарифи на воду й на все інше. Насправді, на сьогодні утримувати футбольні клуби чи виробничі структури дуже складно. Тому роботу клубу вибудували таким чином, щоби мінімізувати його витрати. У такій ситуації ми націлені більше на преміальні, а не на зарплатні. Із іншого боку, всі наші спортивні споруди повинні працювати й приносити дохід футбольному клубу. Тому, насамперед, ми націлені саме на самоокупність «Оболоні-Бровара».

Тож наскільки «Оболонь-Арена» є прибутковою?

— Зрозумійте правильно, сьогодні ми навіть не продаємо квитки на домашні поєдинки, адже потрібно заохочувати місцеве населення приходити на трибуни й підтримувати хлопців. Гадаю, футболісти це розуміють, відтак оцінять відданість своїх уболівальників.

Після невдалого весняного старту завдання потрапити до першої ліги ще актуальне?

— Ми не оголошували таке зав­дання, бо розуміли, що на становлення боєздатного колективу потрібен час. Навіть у деяких прем’єр-лігових командах, коли з них йдуть три футболісти, й на їхнє місце приходить така ж кількість, тренери починають розповідати, що їм потрібен час для зіграності складу тощо. То що вже казати про нас, коли ми постійно змінюємо півскладу? Якщо відверто, дуже складно в дебютний рік стати призером. Наприклад, до зими я поставив зав­дання бути в п’ятірці найкращих команд ліги. На жаль, його не виконали. І коли на старті другого кола ми зазнаємо двох поразок поспіль, а лідери відриваються від нас на солідну відстань, мабуть, дістатися прохідного четвертого місця нам буде дуже складно, практично нереально.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить

Лучшие букмекеры