Бонус 10 000 грн ФК «Тернопіль» – команда-загадка, яку протягом останніх двох сезонів, відколи колектив перебуває в когорті професіоналів, ніхто так до кінця і не може розгадати. Не багато в українському футболі знайдеться майстрівських команд, склад яких на 95% формується із власних вихованців. І ці футболісти не лише відбувають номер, а виконують поставлені перед ними турнірні завдання. Так, за короткий проміжок часу муніципали вибороли путівку до першої ліги та стали учасниками чвертьфіналу кубка України. Про найуспішніший в історії ФК «Тернопіль» сезон розповів головний тренер команди Василь Івегеш.
– Завдяки яким чинникам Ваша команда досягла високих результатів у сезоні 2013/14?
– ФК «Тернопіль» – сильний командним духом. Наш колектив збирався роками, деякі футболісти понад 10 років грають разом, тому кожен з нас один одного розуміє з півслова. А тому, що виконали поставлену мету, слугувала ціла низка факторів. Це самовіддача, бажання, боротьба на кожному клаптику футбольного поля, серйозне ставлення до гри та тренувань. До того ж у деяких матчах фарт був на нашій стороні, та й Бог охоронив наших футболістів від травм.
– Чи ставилось завдання перед сезоном виходу в першу лігу?
– Коли наш почесний президент Сергій Надал перед сезоном сказав, що ставить завдання вихід у першу лігу, то я вважав його слова, м’яко кажучи, не серйозними. По-перше, наша команда тільки рік як стала грати у другій лізі, по-друге, лігу об’єднали. Поряд з командами Західної України, рівень гри яких нам був відомий, з нами стали грати колективи з більш заможного Сходу. Але завдання є завдання, і хочеш того чи ні, нам потрібно було його виконувати. Тим більше, ще одна команда з Тернополя виступала у першій лізі, тому щоб мати свого глядача, потрібно було показувати хороший футбол і високий результат.
– На Ваш погляд, який матч у сезоні став переломним?
– Думаю, це був гостьовий поєдинок проти «Славутича» – на той час претендента №1 на потрапляння до четвірки команд, які матимуть право на підвищення в класі. У суперника був досвідчений тренер, команда провела кілька закордонних зборів, але все ж таки нам вдалося здобути непросту, але таку важливу перемогу (1:0). Також відзначив би поєдинок проти донецького «Шахтаря-3». Хоча суперник перебував у нижній частині турнірної таблиці і нам вдалося його перемогти (4:1), але гра, незважаючи на рахунок, була дуже важкою. Вікторія була для нас подвійно приємною, адже після неї ФК «Тернопіль» офіційно оформив омріяну путівку до першої ліги. Також хотів би виокремити останній поєдинок проти дніпродзержинської «Сталі». Ця команда має практично все, її власники могли запросити будь-якого гравця. Тому в цьому матчі я хотів побачити, як моя команда виглядатиме вже у першій лізі, адже на той момент обидва колективи вирішили основне завдання на сезон. І тернопільські футболісти зробили своїм шанувальникам справжнє свято. Завершивши матч внічию (1:1), гравці з високо піднятою головою залишали футбольне поле, адже тим самим вибороли «бронзові» нагороди. А спеціалісти черговий раз переконалися, що наша команда не бере участі в закулісних іграх (у разі перемоги суперника, той ставав чемпіоном другої ліги – авт.).
– Як можна пояснити той факт, що всі п’ять поразок команда зазнала від середняків та аутсайдерів?
– Тут все криється у психології гравців. Незважаючи на те, що тренери постійно нагадують про важливість кожного матчу, футболісти, підсвідомо дивлячись у турнірну таблицю, десь розслабляються, відповідно мають місце необов’язкові поразки. Наведу приклад тієї ж полтавської «Ворскли», яку ми обіграли в кубку України. Якби було ще 10 матчів з прем’єр-ліговою командою, ФК «Тернопіль», напевно б, поступився в усіх. Але в конкретно взятий день нам вдалося святкувати перемогу, і це при тому, що в цій зустрічі ми були відвертими аутсайдерами. Водночас саме після невдач зі слабшими за нас командами ФК «Тернопіль», роблячи правильні висновки, ставав сильнішим. Не випадково з команд першої вісімки нас ніхто не зумів перемогти.
– Кого зі своїх хлопців могли б відзначити?
– Не хотів би цього робити. Скажімо, Богдан Семенець багато забиває, але ж вся команда грає на свого головного форварда. Андрій Дубчак далеко вкидає аути, Сергій Атласюк та Ігор Курило тримають оборону, як наслідок, ми найменше в лізі пропустили. І схожі характеристики я б навів по кожному футболісту. Гравці ФК “Тернопіль» доповнюють один одного, у нас грає вся команда, а не окремі особистості!
– А які гравці не виправдали сподівань?
– Більшого чекав від молодих виконавців. Левову частку турнірної дистанції винесли на собі так звані «старики», які в деяких матчах, будучи на «картках», береглися, щоб не пропустити наступного матчу. В нас практично не було права на помилку, тому молодим гравцям не давав багато ігрового часу. Але навіть тоді, коли вони таки з’являлися на полі, не завжди показували себе з кращого боку. Зокрема, не виправдали сподівань Сороцький та Пастернак, які вже покинули команду. Заштопорився у футбольному розвитку Бойчук.
– Чи правду говорять, що у ФК «Тернопіль» – один з найменших у лізі бюджетів?
– Ми є комунальним клубом, в якого немає, окрім міської ради, потужного спонсора. Відповідно маленькою є наша зарплатня – від близько 2-х тисяч гривень молодим футболістам, до 3-х тисяч – старшим. Намагаємось якось компенсувати наші невеликі заробітки за рахунок преміальних. Тому, зважаючи на наш малий бюджет, ми не можемо дозволити собі запросити, за незначним винятком, гравців з інших областей чи провести хоча б один повноцінний виїзний тренувальний збір. Намагаємось економити на всьому, але ми не бідкаємося, адже в нинішні часи всім командам важко.
– Перша ліга – іспит не простий. Чи планується кадрове підкріплення?
– Однозначно, склад потрібно підсилювати. В ідеалі хотів би бачити ще по одному кваліфікованому гравцю в кожній із ланок. І пропозиції є, але забезпечити цим гравцям умови, в тому числі і фінансові, ми не маємо змоги. Звичайно, точково підсилюватимемось, можливо, когось візьмемо в оренду, але все ж таки основну ставку робитимемо на своїх добре перевірених футболістів. Адже лише вони у разі форс-мажорних обставин дозволять нам спокійно дограти чемпіонат.
– Як команда готуватиметься до нового сезону?
– Після відпустки команда збереться 1 липня. У Тернополі на базі центрального стадіону та футбольного поля педагогічного університету проведемо 10-12-денний тренувальний збір. Далі заняття чергуватимемо зі спарингами. Ведемо перемовини про такі зустрічі з представниками «Карпат», «Волині», «Говерли», «Буковини», «Скали». Хочемо також на кілька днів, скажімо п’ятницю-неділю, відбути на Закарпаття, де провести спаринг з однією із місцевих команд та потренуватися на високогір’ї…
