Олександр Мусієнко: "Різниця між першою та другою лігами відчувається"

Олександр Мусієнко: "Різниця між першою та другою лігами відчувається"

160

Голкіпер «Оболоні-Бровара» — про останні результати команди, стосунки з тренерами та особливості третього нашого дивізіону.

Олександре, «Оболонь-Бровар» у останніх матчах демонструє результативний футбол, і, відповідно, набирає важливі залікові бали. У чому, на вашу думку, секрет такого успіху?

— Узимку склад «Оболоні-Бровара» поповнився новими футболістами, тому, думаю, в перших матчах нам інколи не вистачало зіграності. Зараз вже потроху починаємо зігруватися та розуміти один одного. Навіть я, голкіпер, не завжди знаходив спільну мову із захисниками, але все вже налагоджується. Ось за рахунок узаєморозуміння, мабуть, і здобуваємо необхідні результати.

Чого найбільше вимагає Сергій Солдатов од підопічних у плані гри?

— Тут треба зважати, про яку ланку ми з вами говоримо. Якщо це напад, то звісно, гра спрямована вперед, на загострення та створення небезпечних моментів біля воріт суперника. Щодо захисту, то ми завжди намагаємося грати дуже суворо та компактно в обороні (в киян один із найкращих показників «пропущених м’ячів» серед усіх команд чемпіонату. — прим.). А від півзахисту, як завжди, вимагається найбільше — креативності.

— Ви пограли в багатьох українських клубах різних ліг. Відчуваєте, наприклад, різницю між першою та другою лігами?

— Одверто кажучи, так, різниця відчувається. У другій лізі, наскільки встиг помітити, на перший план більше виходять бійцівські якості. Я, чесно кажучи, не можу зрозуміти, від чого це. Можливо, це залежить од якості газонів, адже поля не зав­жди добротні… Тому тут першочергово — боротьба. Що стосується першої ліги, то там присутній більш тактичний футбол, йде орієнтація на прем’єр-лігу. Не знаю, чому так відбувається, але таке моє спостереження. Проте наша команда намагається грати саме в грамотний, тактичний футбол.

— Скажіть, як вам узагалі в команді «броварів»? Як вас колектив прийняв?

— Почуваюся тут дуже комфортно, все просто чудово. Тренувався із хлопцями, багатьох із них знаю. Жодних проблем у цьому плані взагалі не було. Повторюсь, усе — чудово.

— Із головним тренером одразу знайшли спільну мову?

— Так, усе добре. Це взагалі була його ініціатива — запросити мене в команду, а також тренера воротарів Валерія Паламарчука. Я, звісно ж, погодився на цю пропозицію. Хочеться грати там, де ти потрібен, куди тебе запрошують, а не їздити кудись, проситись…

Свого часу ви були в донецькому «Металурзі». Чому вам не вдалось закріпитись у команді?

— По-перше, мені зашкодила серйозна травма — начебто, вже настав той момент, коли вже можна грати, але травма мені завадила… Можливо, десь і я щось недопрацьовував чи не виконував те, що хотіли тренери. Одне слово — все склалось докупи, тож тут є кілька факторів.

Не жалкуєте, що тоді пішли з «Буковини», адже успішно виступали у чернівецькому клубі…

— Скажу зразу й відверто — спочатку я дуже жалкував. Але потім, коли в «Буковині» почались якісь «підводні течії», мені воно якось полегшало, чесно. Я потім набагато комфортніше став почуватися.

Як ви вже сказали, запросити вас до «Оболоні-Бровара» було ініціативою тренерів. Але чим ця команда симпатична особисто, чому вирішили продовжити кар’єру саме у складі «пивоварів»?

— Усе, що відбувається в нашому житті, трапляється вчасно. Я так вважаю. До того ж, пропозиції від «Оболоні-Бровара» до мене надходили й раніше, скажімо, впродовж двох років ми спілкувались із одними тренерами, із іншими наставниками, але тоді ніяк чомусь не складалося. Але ось цього разу вже все дуже вдало зійшлося, чому я дуже радий. Мене з Донецька відпустили, відтак я подумав, а чому ні?

До завершення чемпіонату залишилося п’ять турів (без урахування пропущених матчів). Як уважаєте, чи «Оболонь-Бровар» спроможний вирішити завдання щодо виходу до першої ліги?

— Я не бачив рівень усіх команд другої ліги, бо ми у весняній частині зіграли лише сім матчів, якщо не помиляюсь. Та моя суб’єктивна думка (я нікого не хочу образити), склад команди «Оболонь-Бровар» — найсильніший у другій лізі. І ми просто зобов’язані виконувати наші завдання. Зрозуміло, що не все від нас залежить, але нам до снаги вирішити поставлені завдання. Хоча футбол — непередбачувана річ.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форуме Обновить

Рейтинг Букмекеров