Сергій Солдатов: "Для нас авторитетів немає"

Керманич команди «Оболонь-Бровар» розповів про стан справ у клубі, останні результати та поділився планами на майбутнє

— Сергію Вікторовичу, як наразі йдуть справи у вашому колективі?

— Як вони йшли, так і йдуть. Усе поступово, все добре. Працюємо. Самі ж бачите, граємо ми з перемінним успіхом: іноді вдається забивати, іноді — ні. Тому продовжуємо будувати команду, виховувати футболістів. Що й казати, клуб відродився, відтак усе розпочинаємо практично з нуля.

— Чи задоволені десятим місцем у чемпіонаті, чи «пивовари» здатні на більше?

— Певна річ, ми здатні на значно більше. Я у цьому більш ніж впевнений. Просто нас іноді в деяких іграх підводить реалізація, таким чином, доводиться задовольнятися тим, що маємо. Команда в нас молода, в майбутньому, гадаю, проблему реалізації ми також подолаємо.

— У 14 та 15 турах ваші підопічні зазнали двох мінімальних поразок поспіль од не найсильніших суперників (мовиться про виїзний поє­динок із «Скалою» та домашній із «Шахтарем-3»), причому голи «біло-зелені» пропускали на останніх хвилинах. У чому криється причина цих невдач?

— Найперше, тут мова про індивідуальні помилки футболістів. А загалом футбол така річ, що не забиваєш ти, забивають тобі. Ми мали моменти, однак реалізувати їх не змогли. А в кінці матчів накопичується втома, десь, можливо, не вистачало концентрації, відтак зазнавали прикрих поразок. Я не кажу, що справа в психології, у цьому компоненті наші футболісти цілком стійкі. Тут варто говорити про індивідуальні помилки окремих виконавців, аніж про погану гру команди у цілому.

— У першості зіграно вже 21 тур. Чи вже визначилися з оптимальним складом?

— Так, із основою визначився. У нас стабільно є 9–10 гравців, котрі постійно виходять у стартовому складі. Іноді доводиться робити вимушені заміни, як правило, це пов’язано з травмами футболістів. В основному в нас склад награний, тому ніяких суттєвих змін у стартовій групі робити не збираємося.

— Чи збираєтеся підсилюватися взимку? Якщо так, то які позиції прагнете зміцнити?

— Якщо наш президент Олександр В’ячеславович Слободян дасть зелене світло на трансферну діяльність, звісно, хотілося би підсилити дві-три позиції. Ми за будь-яких обставин вливатимемо в команду «свіжу кров», при цьому не забуваючи, що за нас виступає чимало місцевих вихованців, і ми завжди дамо їм шанс.

— Можете сказати, хто наразі є лідером у колективі?

— Уважаю, що такою людиною в нашій команді є, однозначно, Корнєв. Андрій справжній лідер команди, її ватажок. Недавно до нас приєднався Кицута, який завдяки своєму досвіду та високій майстерності підсилив лівий фланг оборони. Попереду Іващенко відіграє роль першої скрипки. Останнім часом Фаворов значно додав, поступово в нього проявляються лідерські якості. Артем багато забиває, взагалі виглядає доволі пристойно.

— У останньому турі кияни несподівано розгромно перемогли одного з лідерів — криворізький «Гірник». До цього «поклали на лопатки» дніп­родзержинську «Сталь». «Оболонь-Бровар» — гроза авторитетів?

— Авторитетів для нас немає. Ми з повагою ставимося до кожного суперника. Так виходить, що з лідерами грати простіше, ніж із колективами з низин турнірної таблиці. Представники першої десятки намагаються принаймні грати у футбол, інші ж діють од оборони, постійно займаючись руйнуванням. До того ж, якість поля іноді відіграє значну роль. Тому захищатися в таких умовах набагато простіше, ніж створювати.

— У 22 турі вам доведеться їхати в Полтавську область на матч із ФК «Карлівка». Що скажете про суперника?

— Хороша, рівна команда. Ми переглядали її. Хочу сказати, що грати з нею можна, потрібно навіть перемагати. Відтак їдемо до Карлівки за перемогою.

— Гру карлівців уже розбирали разом із футболістами?

— Так, звісно. Футболісти повністю ознайомлені з майбутнім суперником.

— До 4 місця, яке дає право на підвищення в класі, «пивоварів» відділяє всього 6 очок. Узимку можливе коригування завдання щодо виходу до першої ліги? Адже минулого разу ви мені повідомили, що таке завдання перед командою на цей сезон не стоїть.

— Поки що перед нами стоїть зав­дання — перемагати в кожній грі. Якщо керівництво поставить нам іншу мету, будемо її досягати. Наразі, як уже казав, у нас завдання — стати на ноги, награти склад й, за можливості, перемагати в кожній грі.