Бонус 10 000 грн Відроджений у Рівному футбольний клуб «Верес», який ініціатори відродження назвали народним, змінив власника. Тепер контрольний пакет – у львівського бізнесмена.
Футбольний клуб «Верес» (заснований ще у 1957 році) почав своє офіційне повернення у 2015-му з реєстрації 19 березня Громадської спілки «Рівненський футбольний клуб «Верес-Рівне».
Її засновниками стали Міська спортивна громадська організація «Рівненська міська федерація футболу» і Спортивна громадська організація «Рівненська обласна федерація футболу». Але загалом у клубу наразі 3 тисячі 728 членів.
Президентом громадської спілки став відомий на Рівненщині підприємець, в минулому зять Президента України Віктора Ющенка Олексій Хахльов.
Народний рівненський клуб
Олексій Хахльов зумів організувати потужну піар-акцію з розкрути відродженого клубу, залучивши активну громадськість Рівненщини. Клуб назвали народним. Це відображено і на символіці і на сайті і на сторінці у Фейсбук.
– Не раз публічно озвучувалося, що ми не беремо до клубу чужих, лише рівненських, – каже один із членів клубу, який побажав лишитися анонімним. – А тепер виходить, що власником команди став львівянин. Фактично команду продали.
На підтвердження слів про позиціонування як місцевого народного клубу знаходимо на Фейсбук-сторінці «Вереса» цитату із спортивного видання, яка говорить про плани створення народногорівненського клубу:
В статуті Громадської спілки «Рівненський футбольний клуб «Верес-Рівне» зазначено, що:
«Членами РФКВ-Р можуть бути фізичні особи, що зареєстровані на території Рівненської області та/або особи, які народилися на території Рівненської області (та мають відповідну відмітку у паспорті у вигляді першої реєстрації). Фізичні та юридичні особи, що не зареєстровані та/або не народилися на території Рівненської області можуть долучитися до діяльності РФКВ-Р як донори чи спонсори РФКВ-Р. Кошти та майно внесені донорами та спонсорами не підлягають поверненню, якщо інше не передбачено відповідними договорами».
«Верес» почав стрімкий рух із Другої ліги до першої і нещодавно гучно відствяткував право грати в Першій лізі на майдані Незалежності у Рівному.
Однак для футболу треба гроші. І чим більший футбол – тим більше грошей.
– Я став перед перспективою того, що «Верес» хоче грати у першій лізі, а грошей нема, – розповідає президент клубу Олексій Хахльов. – І членських внесків не вистачає, і допомоги бюджету не вистачає, і допомоги спонсорів не вистачає. Бо ми зібрали, умовно, 5 мільйонів, а нам треба 15. Чому 15? Дуже проста річ. Я не можу жити без мрії. Була мрія не просто відродити «Верес», а вийти в Першу лігу. На мене дивилися як на ідіота. Зараз у мене мрія – «Верес» у Прем’єр-лізі, «Верес» – в еліті українського футболу. Ми це будемо робити.
Рівне + Львів = Львів
За інформацією видання «Економічна правда», на відміну від розвиненого світу, де професійний футбол це бізнес, в Україні це дещо інше. «Вітчизняні клуби для їх власників – це атрибути заможного життя, імідж-проекти або додаткові важелі для впливу на маси».
«Власники провідних вітчизняних футбольних брендів тільки починають замислюватися над процесами комерціалізації «гри мільйонів». Ще зовсім недавно вони називали свої клуби «іграшками», а зараз гордо називають їх «проектами», – пише «Економічна правда».
Очевидно було ще з початку відродження клубу, що народного фінансування для успіху у професійному футболі не вистачить. Не вистачає, вочевидь, і залученої спонсорської допомоги.
Тому один із спонсорів – ПАТ «Львівський холодокомбінат», більш відомий за торговою маркою «Лімо» – став співвласником.
15 квітня 2016 року зареєстроване ТзОВ «Футбольний клуб «Верес-Рівне» зі статутним капіталом 500 тисяч гривень.
61% (305 тисяч) належить ПАТ «Лівівський холодокомбінат» і 39% (195 тисяч) Громадській спілці «Рівненський футбольний клуб «Верес-Рівне».
Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – Копитко Богдан Йосипович, львів’янин, власник Лівівського холодокомбінату.
Керівник ТзОВ «ФК «Верес-Рівне» – Дедишин Ігор Михайлович – в минулому спортивний журналіст, футбольний менеджер ФК «Карпати» та менеджер медіахолдингу «ЗІК». Львів’янин став віце-президентом ФК «Верес» всупереч пункту у статуті, який дозволяє членство лише мешканцям, або уродженцям Рівненщини.
Про те, що клуб (назва «ФК «Верес-Рівне» та команда) тепер належить фірмі, власником якої є львів’янин, свідчить і цей атестат, який дає право для ТОВ на участь у Всеукраїнських змаганнях з футболу серед команд Першої ліги в сезоні 2016/2017. За правилами ФФУ атестат потрібно підтверджувати щороку.
Імідж ніщо – гроші все
Виходить, що тепер, якщо інтерес власника ТОВ розійдеться з інтересами керівництва чи членів Громадської спілки, право на остаточне рішення належатиме львівському бізнесмену, а не керівним органам спілки. Отже слово «народний» у бренді клубу тепер лишається фактично номінальним.
«Четверта влада» зв’язалася телефоном із президентом футбольного клубу «Верес» Олексієм Хахльовим.
– Виходить, що клуб вже не народний?
– Клуб народним був, народним є і народним буде. Що таке народний клуб? Громадська спілка, яка мала атестат як професійний футбольний клуб на участь у футболі 2015-16-го року у Другій лізі. Є поняття власності. Стосовно особливих вимог до команд, які беруть участь у професійному спорті, є певні вимоги щодо атестації футбольних клубів. Він не може бути громадською спілкою, тому що громадська спілка у нас апріорі є неприбутковою організацією.
– Але ж громадська спілка може бути засновником товариства з обмеженою відповідальністю.
– Правильно. Власне по такій процедурі ми й пішли. Громадська спілка заснувала Товариство з обмеженою відповідальністю, яке має право брати участь у змаганнях з професійного спорту, отримувати прибутки і здійснювати трансферну діяльність футболістів…
– Але 61 відсоток (контрольний пакет) фірми належить львівському бізнесмену.
– Все правильно. Коли ми зіштовхнулися з питанням у тому, що маємо перспективу виходу у Першу лігу, ми порахували бюджет наступного року. От сьогодні бюджет наступного року участі Народного клубу «Верес» – близько 15-ти мільйонів гривень.
Переді мною стало питання де взяти кошти. Навіть якби кожен член громадської спілки заплатив 100 гривень внеску, цих коштів не вистачає для функціонування команди.
Ми провели прес-конференцію, і на ній було сказано, що ми домовилися не просто зі спонсором, а спонсор, який почав з нами співпрацювати. І через якийсь час цей спонсор перейшов у партнери.
Громадська спілка і Львівський холодокомбінат заснували фірму – ТзОВ «Футбольний клуб «Верес-Рівне». Умовою цього партнерства було наступне: громадська спілка передає в товариство бренд, тобто назву Народний клуб Верес Рівне і логотип, з однієї сторони, а партнер готовий компенсувати дефіцит бюджету для участі у Першій лізі, мало того, ставити завдання перед командою для виходу у Прем’єр-лігу, і витрачати на це свої кошти.
Тому, оцінивши нематеріальний актив, у вигляді торгового знаку і назви, і оцінивши грошовий внесок, який здійснила фірма, прийнята була така форма розподілу власності у ТзОВці. ТзОВка сама по собі нічим не цікава, крім того, що вона отримала атестат на один рік, і їй на один рік дали право використовувати бренд Народного клубу «Верес».
Бренд Народного клубу «Верес» неможливо приватизувати чи продати, чи купити. У нас є громадська спілка, якій він належить. Він не може більше нікому іншому належати. Я за це несу відповідальність перед кожним членом.
– Про який саме бренд мова? Ви маєте зареєстровану торгову марку?
– Ми подали на реєстрацію торгового знаку «Народний клуб «Верес-Рівне», оформлений у вигляді логотипу. Назва, графічне зображення, кольористика.
Бренд команді не завада
Чи завадить реєстрація такого торгового знаку «Народний клуб «Верес-Рівне», у випадку бажання підприємця викинути громадську спілку із засновників, в подальшому використовувати назву команди «Футбольний клуб Верес-Рівне»? І червоно-чорні кольори у зміненому логотипі?
Ці питання ми поставили патентному повіреному Юрію Трачуку:
«Право на розпорядження правами інтелектуальної власності для знаку для товарів та послуг випливає зі свідоцтва. Тобто, якщо його немає, то передавати ці права не зовсім правильно (кажу «не зовсім», бо право на знак виникає від дати подання заявки, однак право на це випливає зі свідоцтва).
Судячи з наявної інформації, знак поданий, але не зареєстрований. Власне, права на розпорядження правами на нього (передачу прав у формі ліцензії) законодавець не передбачив.
Якщо підсумувати: «Немає прав власності на знак – немає права розпоряджатися».
Окрім того, власник свідоцтва має право передати цей знак третій особі, внести його у статутний капітал і т.п.
Важливо наголосити окремо на господарському товаристві – нинішньому клубі (дозволю собі так висловитися, адже саме так воно наразі і є). Це ТОВ правомірно і добросовісно набуло прав та репутації Футбольного клубу «Верес-Рівне»: його співзасновником є громадська організація, його найменування погоджене з попередником (тією ж спілкою), а право на використання логотипу (судячи з усього), йому надано.
Що ми маємо? Клуб (як ТОВ) увійшов у середовище правомірно, назва його погоджена і тому не може бути предметом для подальшої заборони.
А логотип? Та то нічого, можна затвердити інший, адже за цих обставин, важливою буде саме гудві – набута ділова репутація клубу, а не форма вираження позначення (зображення). Саме воно, судячи з усього (звісно попередньо та поверхнево, бо не маю усіх необхідних матеріалів) і буде об`єктом надання охорони. Я б цей об`єм прав порівняв із авторським правом, знову ж таки, лише у цьому конкретному випадку.
P.S.
Олексій Хахльов пообіцяв вчора надати «Четвертій владі» для ознайомлення статут та установчий договір ТзОВ «Футбольний клуб «Верес-Рівне», адже 3 728 членів клубу мають знати членами чого вони тепер стали і на яких умовах. Сьогодні Олексій підтвердив готовність надати ці документи, але сказав, що надасть завтра, тому що сьогодні в Рівному немає людини, в якої саме знаходяться ці документи.
«Четверта влада» після отримання копій обіцяє оприлюднити їх для рівнян, які люблять футбол і вболівають за нововідроджений клуб. Або це може зробити в себе на сайті сам клуб.
