Бонус 10 000 грн Президент клубу "Оболонь-Бровар" дав інтерв'ю офіційному сайтові клубу.
- Наш юний (хоча, з огляду на те, що його було утворено лише цього року, кращим епітетом було б слово "немовля") клуб вже зіграв 5 матчів у чемпіонаті другої ліги, й, маючи у активі дев`ять залікових балів, посідає шосту сходинку у турнірній таблиці. Поки що вдома "Оболонь-Бровар" грає внічию, зате стабільно привозить з гостей перемоги. Далі має бути ще цікавіше, адже нині команда знаходиться лише на початку свого шляху.
- Олександре В`ячеславовичу, що найбільше вас турбує у грі команди?
- Поки що ми забиваємо не так багато, як би того хотілося. Ви знаєте, що професія нападника є дефіцитною. І такі футболісти, як Герд Мюллер, народжуються дуже рідко.
Ми виходимо з позицій нашого кадрового складу. Артем Корольчук – унікальний футболіст, навіть через те, що має зріст, з яким зміг би проявити себе у баскетболі (2,05 м.). Цікаво, що при цьому дуже багато уваги приділяється його грі головою. Ногами він працює непогано, залишається після тренувань, щоб вдосконалювати ці навики. І, як наслідок, незважаючи, на потужні антропометричні дані, Артем непогано грає в відіграші, добре бачить поле. Але ми все одно націлюєм його на те, щоб він покращував майстерність гри на вістрі атаки, ну і звісно у боротьбі на "другому поверсі".
Також в нас є швидкий нападник Микита Вовченко. Потенціал у хлопця є, але йому ще треба підтягнути спортивну форму. Все таки, коли суперник зачиняється у своєму штрафному майданчику (як, скажімо, "Мир" в останній кубковій зустрічі), Вовченку важко зачепитися за м`яч, хоча я вірю, що з часом йому це буде вдаватися.
Євген Пронак -- молодий (1995 року народження), швидкісний футболіст. Поки що стабільністю не вирізняється, а також далеко не завжди помічає партнерів.
У другій команді є Мар`ян Литовчак, який ще навіть молодший за Пронака (1997 р.н.). Він має хороші фізичні дані, наполегливий, навіть настирний форвард.
Ці хлопці обов`язково мають додати у своїй грі. Маю надію, це станеться незабаром, й вони принесуть ще немало користі нашій команді.
- Але ж не лише форварди мають створювати креатив…
- Враховуючи кремезні постаті нападників, вважаю, що наші крайні півзахисники роблять замало гострих флангових передач. Над цим компонентом треба попрацювати як тренерам, так і самим гравцям.
Зрозуміло, що поки наш колектив незіграний, для цього хлопцям потрібний час. Крім того, майже всі гравці нині перебувають на різних рівнях функціональної готовності. Багато хто не витримує більше тайму за високих швидкостях…
Та я вірю, що команда буде прогресувати з кожною грою. По іншому не можна, маючи в складі таку велику кількість молодих виконавців. Протистояти футболістам, які старші за них на десять, а то і більше років, це для наших хлопців безцінний досвід.
З іншого боку, у "Оболонь-Бровара" є такий гравець, як Андрій Корнєв, який виходить у кожному матчі в "основі" й полишає поле разом з фінальним свистком. Наші юнаки мають брати приклад з капітана, вчитися у нього майстерності й переймати його відношення до справи. На жаль, ще один досвідчений футболіст Валерій Іващенко поки що ніяк не може покинути лазарет. Бо на нього ми також дуже розраховували й продовжуєм це робити.
Ще важливий момент. Разом з гравцями мають рости й розвиватися і наші тренери. Наставник колективу Сергій Солдатов лишень нещодавно випустив клас хлопчаків 1996 року народження, а Олег Мазуренко мало не позавчора повісив бутси на цвях.
- Якою є ситуація з резервом?
- Друга команда нині виступає у першості Київської області (у минулий уік-енд наші юнаки перемогли динамівських опонентів, серед яких були досить відомі футболісти, як Маік та Ісраілов). Вона складена з хлопців 1995—1997 років. Думаю, для них буде досить корисно пограти з "Бучею", "Путрівкою", "Ковалівкою" та іншими колективами, в яких виступають навіть колишні гравці клубів Прем`єр-ліги.
- Які цілі ви поставили перед першою командою?
- Мені доводилось читати буцімто велика кількість команд заявила, що має на меті вийти до першої ліги вже цього сезону.
А перед "Оболонь-Броваром" стоїть завдання зростати, набиратися досвіду, бути в лідируючій групі, або десь поряд з нею. Десь після першого, кола ми зможемо біль конкретно оцінити турнір другої лиги, рівень своєї команди, й наших гравців, будемо робити якісь висновки. Так, ми перед кожним матчем настроюєм колектив на перемогу. Адже "Оболонь-Бровар" - суто українська команда, яку підтримує національна корпорація. Команда має підтримувати імідж корпорації й виправдовувати зусилля людей, які там працюють.
- Що бажаєте сказати вболівальникам "пивоварів"?
- Сподіваюся, наші вболівальники розуміють, що зараз команда проходить процес становлення. А він не буває простим. Та в той самий час наголошу на тому, що спорт вимагає вищих досягнень. І футболісти-спортсмени мають вимагати від себе тільки найвищих досягнень, а це, безперечно, місця на п`єдесталі.
