Максим Коваль: "Розумію, куди я потрапив"

Новачок ФК "Шериф" Максим Коваль - про київське "Динамо", Європу, Саудівську Аравію та ставлення до професії:

- Максиме, ласкаво просимо…
- Дякую.

- Які відчуття?
- Гарні відчуття. Видно, що великий клуб, великі здобутки у клубу. Вони були, є та будуть. Зі свого боку хочу стати частиною майбутніх досягнень.

- Останні чотири роки провів у Саудівській Аравії, а до цього грав у сильних чемпіонатах, включаючи Іспанію. Чи можна сказати, що перехід у ФК "Шериф" - переформатування кар'єри?
- Можливо да. Я давно хотів повернутися до Європи. "Шериф" - це дуже хороший варіант, дуже титулований та відомий у Європі клуб.

- Наскільки тобі близькі ідеї ФК "Шериф", які говорять про те, що нічия – це також поразка?
- Мені дуже близькі. Я п'ять років провів у київському "Динамо", де навіть мінімальна перемога з рахунком 1:0 вважалася поразкою. Ми звикли вигравати. Тому я розумію, куди я потрапив і які завдання ставить клуб.

- ФК "Шериф" українським командам програв лише 1 раз, на початку 2000 року донецькому "Шахтарю" (0:2). А що якщо трапиться знову зустріти український клуб на груповій стадії одного з турнірів?
- Українській команді буде дуже тяжко тут. Буде важко виграти.

- Наскільки відхід із "Депортиво" вплинув на твою кар'єру з моральної точки зору?
- Я не хотів звідти їхати, але так склалися обставини, які не афішуватимемо. Це залишиться зі мною. У мене принцип – треба шукати причини у собі. Це відіграло велику роль. За 4 роки в Саудівській Аравії (навіть якщо багато хто казав, що поїхав гроші заробляти), я знаю, що за цей час я потім відпрацював кожну копійку. За 4 роки пропустив лише 1 тренування.

- Що ти знав про ФК "Шериф" до сьогодні?
- Знав, що це найтитулованіший клуб у Молдові. Ще знав про клуб до переходу до "Динамо". У мене друг тут грав. Дуже багато позитивних відгуків.

- Ти мав нагоду зіграти на Головній Арені ще 10 років тому, але не склалося…
- Так, було таке. Отримав травму перед матчем. Можливо, "Шериф" не виграв би, якби грав (сміється). Звичайно, що зараз гадати. Так склалося життя.

- Але ти був у протоколі матчу, який було зіграно у Києві…
- Так, я був запасним, грав, здається, Олександр Шовковський. У "Шерифа" у воротах був високий хлопець, дуже чудово зіграв, дуже багато разів рятував команду.

- Яким ти бачиш найближче майбутнє у ФК "Шериф"?
– Яким я бачу своє майбутнє тут? Ну, по-перше, свої амбіції хочу відсунути на другий план. Хочу, щоб поки я тут, ми здобули якнайбільше перемог, якнайбільше титулів здобули і дорога в єврокубках була дуже довгою.

- У команді є два досвідчені воротарі. Як дивишся на конкуренцію?
- Конкуренція – це добре. Вона робить тебе сильнішою.

- А як же бажання одразу стати першим номером?
- Бажання – це зрозуміло. Я хочу грати, як і будь-який інший футболіст. Але не мені вирішувати. Є тренування. Намагатимуся доводити, що я готовий конкурувати з кожним з воротарів команди.

- Наприкінці - залиш відгук вболівальникам…
- Приходьте на стадіон та підтримуйте ФК "Шериф". Не забувайте – ми граємо для вас.