Бонус 10 000 грн Після жеребкування чемпіонату світу група В одразу привернула увагу українських любителів футболу. Ще б пак, адже саме в ній опинилася б команда Олександра Петракова у випадку вдалого виступу у плей-оф кваліфікації. На жаль, не судилося – на Мундіаль українців не пустив Уельс, який обіцяє не загубитися в компанії Англії, США та Ірану.
Загалом квартет В виглядає досить цікаво. У ньому простежується явний фаворит (збірна Англія), який прибуде на турнір з купою проблем, і три приблизно рівні за класом команди, кожна з яких розраховує на прорив у наступний раунд.
Збірна Англії на ЧС-2022
Участь на ЧС: 15 (1950, 1954, 1958, 1962, 1966, 1970, 1982, 1986, 1990, 1998, 2002, 2006, 2010, 2014, 2018)
Найкращий результат на ЧС: чемпіони (1966)
Головний тренер: Гарет Саутгейт
Капітан: Гаррі Кейн
Лебедина пісня Гарета Саутгейта
Півфінал ЧС-2018, вихід у "фінал чотирьох" Ліги націй, фінал Євро-2020: в результатах збірної Англії чітко простежувався прогрес. Відповідно до тенденції, що намітилася, чемпіонат світу в Катарі мав би стати часом довгоочікуваного тріумфу "трьох левів". Букмекери навіть віднесли "трьох левів" до топ-5 головних фаворитів Мундіалю. Проте на батьківщині футболу подібного оптимізму не розділяють. На Туманному Альбіоні панують досить песимістичні настрої стосовно перспектив команди Гарета Саутгейта. Причин для цього достатньо.
По-перше, провал у Лізі націй. Матчі зі збірними Німеччини, Італії та Угорщини виглядали для "трьох левів" чудовою перевіркою готовності до чемпіонату світу. Проте англійці в цій компанії примудрилися фінішувати останніми, здобувши лише три очки. Команда Гарета Саутгейта виглядала досить посередньо, а найбільше критики викликала слабка гра англійців у позиційних атаках. Певні позитивні ознаки проявилися лише в домашньому матчі з Німеччиною, який відбувся в останньому турі і нічого для команд не вирішував.
По-друге, більшість лідерів збірної Англії, яка дісталася фіналу Євро-2020, зіштовхнулися з безліччю особистих проблем. Зокрема Гаррі Магвайр протягом всього року піддається жорсткій критиці. Центральний захисник слабо провів кінцівку попереднього сезону, а в нинішньому взагалі втратив місце в основі "Манчестер Юнайтед". У поточному розіграші Прем’єр-ліги Магвайр зіграв лише чотири матчі (три в основі). Інший центральний захисник – Джон Стоунс також має проблеми з ігровою практикою, оскільки його постійно переслідують травми. Аналогічна ситуація в Кайла Вокера (останній матч провів на початку жовтня), а Ріс Джеймс і Бен Чілвелл взагалі пропустять турнір через травму.
Контракт Гарета Саутгейта з Футбольною асоціацією Англії розрахований до кінця 2024 року. Проте найімовірніше, що 52-річний спеціаліст не допрацює до його завершення. На Туманному Альбіону закликають Саутгейта залишити національну збірну. І сам Гарет визнає, що визначальний для нього момент дійсно наближається. Турнір в Катарі може стати його лебединою піснею. "Я знаю, що моя доля в команді залежитиме від результату на чемпіонаті світу. Я не настільки зарозумілий, щоб вважати себе захищеним чинним контрактом", - заявив на одній з прес-конференцій головний тренер англійців.
Шлях збірної Англії на ЧС-2022
25.03.2021. Англія - Сан-Марино 5:0
28.03.2021. Албанія - Англія 0:2
31.03.2021. Англія - Польща 2:1
02.09.2021. Угорщина - Англія 0:4
05.09.2021. Англія - Андорра 4:0
08.09.2021. Польща - Англія 1:1
09.10.2021. Андорра - Англія 0:5
12.10.2021. Англія - Угорщина 1:1
12.11.2021. Англія - Албанія 5:0
15.11.2021. Сан-Марин - Англія 0:10
Заявка збірної Англії на ЧС-2022
голкіпери: Джордан Пікфорд ("Евертон"), Нік Поуп ("Ньюкасл"), Аарон Рамсдейл ("Арсенал");
захисники: Кайл Вокер, Джон Стоунс (обидва - "Манчестер Сіті"), Гаррі Магвайр, Люк Шоу (обидва - "Манчестер Юнайтед"), Ерік Дайер ("Тоттенгем"), Кіран Тріпп'єр ("Ньюкасл"), Бен Вайт ("Арсенал"), Конор Коуді ("Евертон"), Трент Александер-Арнольд ("Ліверпуль");
півзахисники: Джеймс Меддісон ("Лестер"), Джордан Хендерсон ("Ліверпуль"), Деклан Райс ("Вест Гем"), Букайо Сака ("Арсенал"), Мейсон Маунт, Конор Галлахер (обидва - "Челсі"), Джуд Беллінгем ("Боруссія" Дортмунд), Келвін Філліпс, Джек Гріліш, Філ Фоден (всі - "Манчестер Сіті");
форварди: Рахім Стерлінг ("Челсі"), Гаррі Кейн ("Тоттенгем"), Маркус Рашфорд ("Манчестер Юнайтед"), Каллум Вілсон ("Ньюкасл").
Попри провал у Лізі націй та проблеми окремих футболістів потенціал нинішнього скликання збірної Англії залишається величезним (не просто ж так букмекери відносять її до фаворитів!). У своєму складі англійці мають одного з найобдарованіших футболістів світу - Джуда Беллінгема, на якого влітку наступного року розпочнеться справжнє полювання європейських грандів. Не зупиняються в своєму розвитку й Філ Фоден з Букайо Сака, які за півтора року з моменту завершення Євро-2020 значно змужніли і набралися досвіду. Деклан Райс та Джеймс Меддісон вже давно переросли рівень своїх нинішніх клубів ("Вест Гема" і "Лестера" відповідно), а Гаррі Кейн залишається одним з найкращих форвардів світу. Саме нападника "Тоттенгема" слід вважати ключовим гравцем сучасної збірної Англії. Він одночасно виконує декілька ролей, причому з усіма справляється дуже вправно. "Опускаючись" в середину поля, він стає елементом, який забезпечує плавний і якісний перехід від оборони в атаку. Кейн підігрує й асистує партнерам, але при цьому встигає ще й завершувати атаки.
Робота з новим фізіотерапевтом пішла на користь Кейну. Гаррі насолоджується тривалим періодом без травм і вирушає на чемпіонат світу у відмінній формі. У нинішньому сезоні він провів за "Тоттенгем" 22 матчі, у яких відзначився 13 голами. До того ж, у Катарі Кейн матиме декілька особистих мотивацій. Лише два голи відділяють Гаррі від Вейна Руні, який з 53 голами поки що залишається найкращим бомбардиром в історії збірної Англії. Також Кейн може замахнутися на рекорд свого тезки Лінекера, який забив у футболці "трьох левів" найбільше голів на чемпіонатах світу (10).
На Туманному Альбіоні Саутгейта закликають зіграти в Катарі в більш атакуючому стилі, використати у повному обсязі непересічний творчий потенціал команди. Проте тренер збірної Англії навряд чи піддасться тиску і зрадить своїм принципам, які дозволили "трьом левам" на попередніх великих турнірах досягнути вирішальних стадій. Вочевидь англійці продовжать демонструвати прагматичний футбол, заснований на володінні м’ячем. Максимальна обережність в захисті, щільна гра у півзахисті і ретельний вибір вдалого моменту для пресингу замість того, щоб намагатися постійно тиснути на суперника – ось чим займатиметься збірна Англії в Катарі. На груповому етапі команда зіграє по схемі 4-2-3-1, а у плей-оф перебудується на гру з трьома центральними захисника, як це було на Євро-2020.
Найбільше критики Саутгейт отримує за те, що його цілком влаштовує перемога 1:0. За мінімальної переваги тренер вимагає від своїх підопічних зосередитися на втриманні перемоги замість того, щоб спробувати забити другий м’яч і таким чином остаточно добити суперника. Раніше з цим у футболістів збірної Англії частенько виникали проблеми у вирішальних стадіях великих турнірів. Згадати хоча б 1/8 фіналу та півфінал попереднього чемпіонату світу (матчі з Колумбією та Хорватію), а також фінал Євро-2020. Хоча навряд чи це можна назвати проблемою виключно Саутгейта. Починаючи з 2000 року збірна Англії перемогла лише в 50% матчів великих турнірів, в яких першою вийшла вперед. Під керівництвом Саутгейта "три леви" виграли сім з одинадцяти таких матчів (63%). Проте навіть цей показник далекий від результатів Франції, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Іспанії та Португалії (у всіх – понад 80%).
Зате у грі при стандартних положеннях збірній Англії немає рівних. Дев’ять з дванадцяти голів на ЧС-2018 "три леви" провели зі стандартів. На Євро-2020 саме підопічні Гарета Саутгейта створили найбільше моментів і завдали найбільше ударів після розіграшів кутових та штрафних. Та й у європейському відборі на чемпіонат світу англійці стали у цьому компоненті найкращими. Один лише Гаррі Магвайр відзначився чотири рази, що зробило його другим бомбардиром команди після тезки Кейна.
Орієнтовний склад збірної Англії на ЧС-2022
Прогноз на вихід збірної Англії з групи на ЧС-2022
Гарета Саутгейта можна критикувати за невиразний стиль гри, яку демонструє збірна Англії. Проте він приносить результат – цього не відняти. На ЧС-2018 та Євро-2020 Саутгейт довів, що добре розуміється в турнірній стратегії і його напрацювання працюють. Проблем з виходом з групи у англійців не має виникнути, а далі "три леви" цілком здатні посоромити скептиків і знову досягнути вирішальних стадій. Головне не доводити справу до серії пенальті. Не здивуюся, якщо Англія знову буде серед півфіналістів.
Збірна США на ЧС-2022
Участь на ЧС: 10 (1930, 1934, 1950, 1990, 1994, 1998, 2002, 2006, 2010, 2014)
Найкращий результат на ЧС: півфіналіст (1930)
Головний тренер: Грегг Берголтер
Капітан: Крістіан Пулишич
Наймолодша команда чемпіонату світу
США звикли асоціювати з американським футболом, баскетболом, бейсболом, хокеєм, але аж ніяк не з "соккером". Проте ситуація в країні швидко змінюється. Футбол стрімко розвивається і стає все більш популярним видом спорту серед американців. Ба більше: торік футбол навіть обійшов за популярністю хокей і за цим показником вийшов на четверте місце в країні.
Іншим показовим фактом є зростання кількості команд в МЛС. Коли Девід Бекхем перейшов в "Лос-Анджелес Гелаксі" (2007 рік), американська ліга налічувала лише тринадцять команд. Наразі з урахуванням "Сент-Луїса" та "Сакраментом", які дебютують у 2023 році, у МЛС вже 29 команд.
Все це разом сприяло появі в країні цілої плеяди талановитих футболістів. Команду, яка постане в Катарі, не назвати найсильнішою в історії США (принаймні, поки що). Проте в її складі гратиме найталановитіше покоління американських футболістів – це безсумнівно.
Після провалу у відборі на чемпіонат світу-2018 Федерація футболу США довго не могла визначитися з наступником Брюса Арени. Пошуки підходящої кандидатури тривали 14 місяців. Зрештою вибір пав на Грегга Берголтера, який раніше працював у шведському "Хаммарбю" та "Коламбус Крю". Персона нового головного тренера викликала чимало скептицизму у вболівальників, які жадали бачити на чолі команди більш досвідченого спеціаліста. Та 49-річний спеціаліст не надав жодної підстави жалкувати про цей вибір.
Грегг Берголтер розпочав зміну поколінь в збірній. Він рішуче відмовився від послуг ветеранів, які провалилися у відборі на ЧС-2018. Тренер довірився молодим гравцям, з якими було значно простіше навчити команду одному з сучасних принципів гри, заснованому на інтенсивному пресингу та контролі м’яча.
Певна річ, не все і далеко не завжди виходило у "янкі". У команди Грегга Берголтера виникали серйозні проблеми у деяких матчах, але головну місію тренер вже виконав – вивів збірну США на чемпіонат світу. У Катар Грегг Берголтер привезе наймолодшу команду турніру (середній вік – 25 років).
Шлях збірної США на ЧС-2022
03.09.2021. Сальвадор – США 0:0
06.09.2021. США - Канада 1:1
09.09.2021. Гондурас – США 1:4
08.10.2021. США - Ямайка 2:0
11.10.2021. Панама - США 1:0
14.10.2021. США - Коста-Ріка 2:1
13.11.2021. США – Мексика 2:0
16.11.2021. Ямайка - США 1:1
28.01.2022. США – Сальвадор 1:0
30.01.2022. Канада - США 2:0
03.02.2022. США – Гондурас 3:0
25.03.2022. Мексика – США 0:0
28.03.2022. США - Панама 5:1
31.03.2022. Коста-Ріка – США 2:0
Заявка збірної США на ЧС-2022
голкіпери: Метт Тернер ("Арсенал" Лондон), Шон Джонсон ("Нью-Йорк Сіті"), Ітан Горват ("Лутон");
захисники: ДеАндре Єдлін ("Інтер" Маямі), Тім Рім, Антоні Робінсон (обидва - "Фулгем"), Вокер Зіммерман, Шак Мур (обидва - "Нашвілл"), Камерон Картер-Вікерс ("Селтік"), Сержиньйо Дест ("Мілан"), Джо Скаллі ("Боруссія" Менхенгладбах), Аарон Лонг ("Нью-Йорк Ред Буллз");
півзахисники: Лука де ла Торре ("Сельта"), Юнус Муса ("Валенсія"), Бренден Ааронсон, Тайлер Адамс (обидва - "Лідс"), Джордан Морріс, Крістіан Ролдан (обидва - "Сіетл Саундерз"), Келлін Акоста ("Лос-Анджелес"), Вестон Маккенні ("Ювентус");
форварди: Крістіан Пулишич ("Челсі"), Тімоті Веа ("Лілль"), Джош Сарджент ("Норвіч"), Хесус Феррейра ("Даллас"), Джованні Рейна ("Боруссія" Дортмунд), Хаджі Райт ("Антальяспор").
Настрої, які панують в США стосовно перспектив національної збірної на чемпіонаті світу, можна описати як стриманий оптимізм. Команда молода і перспективна, але це водночас є її недоліком. "Янкі" бракує досвіду великих турнірів і протистоянь з представниками інших конфедерацій, що підриває впевненість у собі. Саме на цьому наголошував Грегг Берголтер після вересневих товариських матчів з Японією (0:2) та Саудівською Аравією (0:0). ДеАндре Єдлін – єдиний гравець з нинішнього скликання збірної США, який раніше виступав на чемпіонаті світу.
До того ж збірна США виглядає незбалансованою. Грегг Берголтер має у своєму розпорядженні яскравих вінгерів і доволі цікавий підбір футболістів в центрі півзахисту. Проте водночас існують серйозні побоювання стосовно кваліфікації центральних захисників і центрфорвардів. У розпорядженні тренера збірної США є декілька хороших нападників, але жоден з них не відповідає всім вимогам Берголтера, до яких належать відмінне гольове відчуття, вміння пов’язувати гру з вінгерами та керувати пресингом. Мабуть, першим вибором тренера стане 21-річний Хесус Феррейра. Цього року нападник у 33 матчах за "Даллас" забив 18 голів, віддав вісім результативних передач та був визнаний найкращим молодим гравцем ліги.
Грегг Берголтер постійно використовує схему 4-3-3. Важливу роль в ній відіграють флангові захисники, яких тренер називає "суперсилою команди". Вони активно підтримують атаки і дозволять "янкі" використовувати всю ширину поля, що водночас надає більше свободи Крістіану Пулишичу та Брендону Ааронсону. Вінгери не прив’язуються до своїх позицій, а опускаються в середину поля, створюючи там численну перевагу, та заповнюють напівфланги. Тому поруч з Пулишичем та Ааронсоном, яких називають головними зірками і ключовими гравцями збірної США, варто поставити ще й Ентоні Робінсона. Грегг Берголтер цінує працездатність лівого захисника "Фулгема" і його вміння підтримувати атаки. "Джедай" став другим у команді після Тайлера Адамса за кількістю зіграних хвилин у кваліфікації і віддав найбільше гольових передач.
У центрі поля збірної США діють досить відомі в Європі Тайлер Адамс та Вестон Маккенні. Обидва засвітилися в чемпіонаті Німеччині, але наразі вони виступають в інших провідних лігах. Адамс відразу став "своїм" у "Лідсі" Джессі Марша, а Маккенні вже другий сезон проводить у "Ювентусі". Вестон вирізняється вмінням далеко вкидати м’яч з-за бокової лінії – у штрафний майданчик, що збірна США активно використовує. Поруч з ними грає ще один "європеєць" - Юнус Муса, який також є досить цікавим футболістом. На юніорському та юнацькому рівнях хлопчина представляв Англію, крім якої на нього також претендували Італія та Гана. Проте у 2021 році вихованець лондонського "Арсенала" зробив свій вибір на користь збірної США. 19-річний Муса спокійно почувається під пресингом, він є досить технічним півзахисником з вмінням віддати останній тонкий пас.
Звісно, головні сподівання збірної США пов’язані з Крістіаном Пулишичем. Постійні травми і відсутність стабільної ігрової практики в "Челсі" загальмували прогрес вінгера. Проте він залишається головною надією нації, мотором і лідером команди.
Орієнтовний склад збірної США на ЧС-2022
Прогноз на вихід збірної США з групи на ЧС-2022
Збірна США виглядає своєрідною темною конячкою групи В. Рівень суперників та потенціал команди надають підстави очікувати прориву американців у плей-оф. До речі, Грегг Берголтер був у складі збірної США, яка у 2002 році дійшла до чвертьфіналу чемпіонату світу. Відповідно тренеру "янкі" відомі певні складові успіху. Проте реальні можливості сучасної збірної США залишаються загадкою навіть для самої команди. Важко передбачити, чи впораються футболісти з тиском, чи не забракне їм впевненості і чи зможуть "янкі" продемонструвати на чемпіонаті світу хоча б той самий рівень гри, який був у кваліфікації. Одна справа контролювати м’яч, пресингувати та змушувати помилятися команди КОНКАКАФ, більшість з яких значно поступаються американцям у класі. І зовсім інша річ зіграти настільки ж ефективно проти Ірану та Уельсу, які аж ніяк не виглядають слабшими, не говорячи вже про збірну Англії.
Вочевидь все залежитиме від старту: позитивний результат у матчі з Уельсом надасть команді впевненості та послужить міцним фундаментом для кваліфікації у плей-оф з другого місця. І навпаки – психологічно оговтатися після поразки у першому матчі юним гравцям збірної США буде вкрай важко. Тим більше, що другий матч американці проведуть проти фаворита групи – збірної Англії.
Збірна Ірану на ЧС-2022
Участь на ЧС: 5 (1978, 1998, 2006, 2014, 2018)
Найкращий результат на ЧС: груповий етап
Головний тренер: Карлус Кейрос
Капітан: Ехсан Хаджсафі
Команда, якій не місце на чемпіонаті світу
Збірна Ірану – мабуть, найбільш ненависний учасник чемпіонату світу. Дискримінація жінок, яка викликала хвилю протестів в країні, продаж озброєння терористам (росії) – все це вагомі причини, щоб не хотіти бачити "літаючих мопедів" серед учасників найбільшого футбольного дійства світу. "Збірна Ірану має бути виключена із чемпіонату світу. Якби я досі був президентом ФІФА, то виключив би цю збірну", - позицію Йозефа Блаттера, колишнього очільника головного керівного органу у футболі, насправді поділяють багато національних футбольних асоціацій. Проте ФІФА не піддалася тиску футбольної громадськості – можливо, через недостатню силу цього тиску, а можливо (що найімовірніше) й через заступництво господарів чемпіонату світу. Останніми роками Іран мав напружені стосунки з кількома арабськими країнами, але тільки не з Катаром, який був і залишається його союзником. Іранські футбольні діячі завжди розсипалися організаторам чемпіонату світу в компліментах і серед них багато тих, хто вважає, що ситуація з трудовими мігрантами в Катарі насправді не така вже й жахлива, як про це пишуть західні ЗМІ.
Якщо ж зважати виключно на футбольні заслуги, то місце іранців серед учасників чемпіонату світу не підлягає сумнівам. "Літаючі мопеди" дуже впевнено подолали відбіркові етапи і стали першою командою з Азії, яка кваліфікувалися у фінальну частину. На чемпіонат світу збірну Ірану вивів хорватський тренер Драган Скочич, але в Катар її повезе Карлус Кейрос. У вересні португалець вдруге очолив команду, з якою вже працював в 2011-2019 роках.
Шлях збірної Ірану на ЧС-2022
10.09.2019. Гонконг - Іран 0:2
10.10.2019. Іран – Камбоджа 14:0
15.10.2019. Бахрейн – Іран 1:0
14.11.2019. Ірак – Іран 2:1
03.06.2021. Іран – Гонконг 3:1
07.06.2021. Іран – Бахрейн 3:0
11.06.2021. Камбоджа – Іран 0:10
15.06.2021. Іран – Ірак 1:0
02.09.2021. Іран – Сирія 1:0
07.09.2021. Ірак – Іран 0:3
07.10.2021. ОАЕ – Іран 0:1
12.10.2021. Іран - Південна Корея 1:1
11.11.2021. Ліван – Іран 1:2
16.11.2021. Сирія – Іран 0:3
27.01.2022. Іран – Ірак 1:0
01.02.2022. Іран – ОАЕ 1:0
24.03.2022. Південна Корея – Іран 2:0
29.03.2022. Іран – Ліван 2:0
Заявка збірної Ірану на ЧС-2022
голкіпери: Аліреза Бейранванд ("Персеполіс"), Амір Абедзаде ("Понферрадіна"), Хоссейн Хоссейні ("Естеґлал"), Паям Ніязманд ("Сепахан");
захисники: Ехсан Хаджсафі, Мілад Мохаммаді (обидва - АЕК), Мортеза Пураліґанджі ("Персеполіс"), Рамін Резеян ("Сепахан"), Хоссейн Кананізадеган, Шоджа Халілзаде (обидва - "Аль-Аглі" Доха), Саде Мохаррамі ("Динамо" Загреб), Рузбег Чешмі, Абольфазл Джалалі (обидва - "Естеґлал"), Маджид Хоссейні ("Кайсеріспор");
півзахисники: Вахід Амірі, Мегді Торабі (обидва - "Персеполіс"), Аліреза Джаганбахш ("Феєнорд"), Саїд Езатолагі ("Вайле"), Саман Годдос ("Брентфорд"), Алі Голізаде ("Шарлеруа"), Ахмад Нуроллахі ("Шабаб Аль-Аглі"), Алі Карімі ("Кайсеріспор");
форварди: Карім Ансаріфард ("Омонія"), Сардар Азмун ("Баєр"), Мегді Таремі ("Порту").
Під керівництвом Карлуса Кейроса збірна Ірану перед чемпіонатом світу встигла провести лише три товариських матчі (останній проведе вже після публікації матеріалу). Проте вони дали чітке розуміння, чого очікувати від команди в Катарі. В основі залишаються ультразахисна тактика і сподівання на швидкі контратаки – головні риси іранців під час першого "пришестя" Кейроса, які зробили португальця надзвичайно популярною персоною в країні. Під його керівництвом збірна Ірану пропустила більше одного голу лише у 12 з 97 попередніх матчів і лише один м’яч (і той – автогол) в згаданих трьох товариських матчах. На ЧС-2018 іранці попри те, що перебували в одній групі з Іспанією та Португалією, лише двічі діставали м’яча з сітки власних воріт. Також згадується поразка 0:1 від Аргентини на ЧС-2014. Гра підопічних Карлуса Кейроса проти Мессі та інших аргентинських зірок настільки вразила іранців, що після мінімальної поразки всередині країни на вулицях почалися святкування…
Головною ж проблемою збірної Ірану вважається відсутність так званого плану Б (коли команда пропустила першою і потрібно відіграватися) та невміння грати першим номером проти значно слабших суперників. Причому це стосується виключно керівництва Карлуса Кейроса, бо при Драгані Скочичі іранці в цьому плані значно додали. Зокрема забили найбільше голів у фінальному етапі азіатського відбору.
Вочевидь в Катарі "літаючі мопеди" гратимуть за схемою 4-1-4-1, яку Кейрос постійно використовував на попередніх чемпіонатах світу, і яку награвав у товариських матчах. Попри те, що найсильнішою ланкою вважається оборона, головні зірки команди грають у нападі - Сердар Азмун та Мегді Таремі. Перший з них виглядає класичною "дев’яткою" - нападник з хорошим гольовим відчуттям і чудовим вмінням грати головою. Що стосується Таремі, то він – значно більш універсальний гравець, який може ефективно зіграти і на фланзі. Мегді відмінно провів попередній сезон і блискуче розпочав нинішній. В 19 матчах за "Порту" він відзначився 13 голами і 8 гольовими передачами. Сім результативних дій Таремі провів у Лізі чемпіонів і за цим показником увійшов до топ-5 найкращих гравців групового етапу.
В заявці збірної Ірану присутні кілька виконавців з досвідом у європейському футболі. Зокрема Аліреза Джаганбахш декілька років тому запалював у нідерландському АЗ, після чого провів невдалий період "Брайтоні" і зараз намагається повернутися до своєї найкращої форми у "Феєнорді". Капітан команди Ехсан Хаджсафі другий сезон проводить у грецькому АЕКу, а перед тим виступав за "Олімпіакос". Що стосується Шахаба Захеді та Аллах'яра Сайядманеша, які зарекомендували себе в чемпіонаті України, то до заявки команди вони не потрапили. Зате присутній в ній Аліреза Бейранванд, який у 2018 році, за чутками, ледь не опинився в Україні (начебто зацікавленість в його послугах проявляло київське "Динамо").
30-річний голкіпер – мабуть, третя найпомітніша постать в сучасній збірній Ірану після Азмуна і Таремі. Аліреза Бейранванд має декілька особливостей. По-перше, його називають жахом для пенальтистів – голкіпер парирував 10 з 32 ударів з "позначки", зокрема й від Кріштіану Роналду на попередньому чемпіонаті світу. По-друге, Бейранванду належить світовий рекорд – у 2016 році в матчі проти Південної Кореї воротар вкинув м’яч рукою на понад 61 метр.
Орієнтовний склад збірної Ірану на ЧС-2022
Прогноз на вихід збірної Ірану з групи на ЧС-2022
Збірна Ірану вшосте зіграє у фінальній частині чемпіонату світу. Досі іранці ще жодного разу не виходили з групи. Найближче до успіху вони були у 2018 році, коли у трьох матчах здобули чотири очка, але пропустили вперед Португалію та Іспанію. Попри те, що цього разу команда Карлуса Кейроса потрапила в значно легшу групу, букмекери усе-одно вважають збірну Ірану аутсайдером. Коефіцієнт на вихід іранців до 1/8 фіналу коливається в районі 5.00.
Звісно, щиро бажаю "літаючим мопедам" провалитися і з тріском програти всі три матчі. Проте якщо абстрагуватися від особистої неприязні, шанси іранців не виглядають значно гіршими за США та Уельс, як це відображають коефіцієнти букмекерів. У матчах з невиразною Англією, нестабільними США та непередбачуваним Уельсом команда Карлуса Кейроса здатна набрати достатню кількість очок для історичного прориву в плей-оф. Та й не варто недооцінювати можливості впливу організаторів турніру. Так, з появою VAR помилки арбітрів значно менше впливають на результати матчів, але ж й досі трапляються.
Збірна Уельсу на ЧС-2022
Участь на ЧС: 1 (1958)
Найкращий результат на ЧС: чвертьфінал (1958)
Головний тренер: Роб Пейдж
Капітан: Гарет Бейл
Національні герої
Збірна Уельсу не припиняє дивувати. Команда кваліфікувалися на три з останніх чотирьох великих турнірів, а на чемпіонаті світу взагалі зіграє вперше з 1958 року. Для валлійців сучасне покоління національної збірної вже є національними героями. Перед Євро-2020 на честь кожного гравця, який увійшов в заявку команди, в історичних місцях Уельсу встановили моноліти з зображенням дракона. Тож можна припустити, що у випадку повторення результату, яка збірна Уельсу продемонструвала 64 роки тому у Швеції (вихід в чвертьфінал), кожен гравець буде удостоєний статуї.
Зрозуміло, що останні успіхи "драконів" значно підвищили рівень очікувань від виступів команди. Проте у Катарі команда Роберта Пейджа не відчуватиме жодного тиску. Валлійці вирушають на турнір спокійними, а головне – впевненими у власних силах. І це попри невдалий виступ у Лізі націй, який сприймається виключно як похмілля після грандіозної вечірки. Головне завдання на рік збірна Уельсу виконала в березні та червні, перегравши в плей-оф за вихід на чемпіонат світу Австрію (2:1) і Україну (1:0). Все решта вже не мало для валлійців жодного значення. Та попри це "дракони" гідно виглядали у всіх без виключення матчах Ліги націй та змусили добряче понервувати потужні збірні Бельгії і Нідерландів.
Шлях збірної Уельсу на ЧС-2022
24.03.2021. Бельгія - Уельс 3:1
30.03.2021. Уельс - Чехія 1:0
05.09.2021. Білорусь - Уельс 2:3
08.09.2021. Уельс - Естонія 0:0
08.10.2021. Чехія - Уельс 2:2
11.10.2021. Естонія - Уельс 0:1
13.11.2021. Уельс - Білорусь 5:1
16.11.2021. Уельс - Бельгія 1:1
24.03.2022. Уельс - Австрія 2:1
05.06.2022. Уельс - Україна 1:0
Заявка збірної Уельсу на ЧС-2022
голкіпери: Вейн Геннессі ("Ноттінгем Форест"), Денні Ворд ("Лестер"), Адам Девіс ("Шеффілд Юнайтед");
захисники: Кріс Гантер ("Вімблдон"), Бен Девіс ("Тоттенгем"), Коннор Робертс ("Бернлі"), Ітан Ампаду ("Спеція"), Кріс Мефем ("Борнмут"), Джо Родон ("Ренн"), Неко Вільямс ("Ноттінгем Форест"), Бен Кабанго ("Свонсі"), Том Локієр ("Лутон");
півзахисники: Аарон Ремзі ("Ніццка), Джо Аллен ("Свонсі"), Гаррі Вілсон ("Фулгем"), Джонні Вільямс ("Свіндон"), Джо Моррелл ("Портсмут"), Сорба Томас ("Гаддерсфілд"), Рубін Колвілл ("Кардіфф Сіті"), Ділан Левітт ("Данді Юнайтед"), Меттью Сміт ("МК Донс");
форварди: Гарет Бейл ("Лос-Анджелес"), Бреннан Джонсон ("Ноттінгем Форест"), Кіффер Мур ("Борнмут"), Деніел Джеймс ("Фулгем"), Марк Гарріс ("Кардіфф Сіті").
Після кожного успіху збірної Уельсу всі лаври дістаються лідерам команди – мовляв, саме індивідуальна майстерність таких виконавців, як Гарет Бейл, Аарон Ремзі, Бен Девіс відіграє визначальну роль. Так воно насправді і є, але при цьому не можна применшувати внесок головного тренера Роб Пейджа. Саме він розробив стиль та стратегію гри, у якій зірки збірної Уельсу процвітають, а команда досягає успіху. До речі, Пейдж є вихідцем з долини Рондда. Він народився в шести кілометрах від Пентре-Іфан, звідки родом Джиммі Мерфі, який вивів збірну Уельсу у чвертьфінал ЧС-1958.
Після Євро-2020 головний тренер "драконів" перебудував команду. Тепер в її основі знаходиться схема 3-4-2-1, яка в залежності від суперника та поточних умов трансформується в 3-5-2, 3-4-3 або 5-4-1. Валлійці завжди свідомо відмовляються від контролю м’яча і роблять ставку на організовану оборону та швидкі контратаки. Серед європейських команд, які кваліфікувалися у фінальну частину чемпіонату світу, збірна Уельсу зробила найменше послідовних передач та продемонструвала найнижчий відсоток володіння м’ячем (48%).
Ключовою фігурою команди залишається Гарет Бейл. Особисто для мене 33-річний валлієць є уособленням відомого вислову "сильному тренуванню не потрібні, а слабкому вони не допоможуть". Попри мінімальну ігрову практику на клубному рівні і незадовільну фізичну форму Бейл став одним із найкращих гравців європейської кваліфікації. Він забив п’ять голів і віддав чотири результативні передачі, провівши при цьому лише 63% ігрового часу. Його голи зі штрафних вивели Уельс у плей-оф, а потім стали вирішальним у зустрічах з Австрією та Україною.
Важлива роль у тактичних побудовах збірної Уельсу відводиться фланговим захисникам, на позиції яких переважно діють двожильні Неко Вільямс з "Ноттінгем Форест" та Коннор Робертс з "Бернлі". Досвідчені Джо Аллен з Аароном Ремзі відповідають за центр поля. Проте загалом стратегія гри команди будується саме навколо нападників. Крім Бейла у своєму розпорядженні Роб Пейдж має дуже схожих за манерою гри та індивідуальними характеристиками Бреннана Джонсона та Деніела Джеймса. Вони обидва швидкі, з дриблінгом, чудово підходять для гри на фланзі. Саме це тріо наразі вважається основним в збірній Уельсу. Своєрідним планом Б для "драконів" є використання габаритного Кіффера Мура. Форвард "Борнмута" надає валлійцям перевагу в повітрі і ідеально підходить для гри через довгі передачі. Відколи Роб Пейдж очолює збірну Уельсу Мур забив лише на один гол менше за Бейла (шість проти семи).
Як би це дивно не звучало, найбільшою слабкістю збірною Уельсу є захист. Для команди, яка більшість ігрового часу проводить без м’яча, оборона "драконів" виглядає занадто вразливою. Команда Роба Пейджа часто не встигає перебудуватися після втрати м’яча і не застосовує контрпресинг, що використовують суперники. Ось тоді на авансцену виходять Вейн Геннессі та Бен Девіс, внесок яких у вихід на чемпіонат світу не менший за Бейла. Голкіпер "Ноттінгем Форест", наприклад, здійснив дев’ять сейвів у переможному матчі з Україною, а захисник "Тоттенгема" прийняв на себе п’ять ударів гравців збірної Австрії.
Орієнтовний склад збірної Уельсу на ЧС-2022
Прогноз на вихід збірної Уельсу з групи
Повторюся, незалежно від виступу на чемпіонаті світу в Уельсі підопічні Роба Пейджа усе-одно залишаться національними героями. Як і перед Євро-2016 та Євро-2020 на команду не спричиняється жодного тиску, що дозволяє футболістам почувати себе розкутіше на футбольному полі. На попередніх великих турнірах це сприяло прориву "драконів" у плей-оф. Зважаючи на рівень суперників, мабуть, ні для кого не стане несподіванкою, якщо збірна Уельсу знову вийде з групи – цього разу вже на чемпіонаті світу. Особисто для мене саме валлійці виглядають фаворитом у боротьбі за друге місце.
