Бонус 10 000 грн Вступне слово;
Пролог;
Розділ 1. Безодня. Частина I; Частина II; Частина III
Розділ 2. Фуентеальбілья. Частина I; Частина II; Частина III
Розділ 3. Брунете. Частина I; Частина II; Частина III
Розділ 4. "Ла Масія". Частина I; Частина II
Розділ 5. Тато. Частина I; Частина II
Розділ 6. Мудрець. Частина I; Частина II; Частина III
Розділ 7. Перша команда. Частина I; Частина II
Розділ 8. Франк. Частина I; Частина II
Розділ 9. Брати
Розділ 10. Пеп. Частина I; Частина II
Розділ 11. Біль. Частина I; Частина II; Частина III
Розділ 12. Вершина світу. Частина I; Частина II; Частина III; Частина IV
Розділ 13. Суперники. Частина I; Частина II
Розділ 14. Дель Боске
"Я завжди хочу бачити в своїй команді півзахисників - і якомога більше"
Вісенте дель Боске
Вісенте дель Боске, колишній тренер збірної Іспанії, перемагав з нею на чемпіонаті світу 2010 року і Євро-2012, - великий шанувальник Іньєсти. "Він чудовий футболіст, з таким фізичним талантом, який рідко побачиш в грі. Він має особливі якості. Він дуже елегантно працює своїм тілом. Такій координації і техніці, як у нього, неможливо навчити. Можна, можливо працювати над тим, щоб покращити їх, але з такими даними потрібно народитися. Він немов танцюрист: він все робить з грацією і витонченістю, як ніби навіть не докладаючи зусиль. Його гра природна і проста, вона тече як вода. Він грає в розслабленій манері, завжди комфортно почувається, немов не біжить, а йде з м'ячем в ногах. Ця риса притаманна йому завжди, вона нікуди не дівається. Здається, що він ніколи не знаходиться під тиском, все робить плавно, обережно".
Дель Боске знає і цінує в Андресі ті ж якості, що і Гвардіола. "На перший погляд це неочевидно, але Андрес еволюціонував і розвивав свою гру. Він тепер інший гравець. Наприклад, ми з Пепом представляли його фланговим гравцем, що має обігрувати суперників. Я багато разів говорив йому: "Я бачу тебе і як ти граєш, і я не хотів би бути фланговим захисником, який тобі протистоїть". Але тепер в його грі є й інші елементи. Поступово, крок за кроком він йшов геть від флангу і тепер відчуває себе більш важливим у центрі поля - там йому комфортніше. Він заслужив право грати більш важливу, більш різнопланову роль.
Ми не помилялися, коли перш за все ставили його на край атаки, і не помиляємося тепер, відряджаючи його грати центрального півзахисника; просто він еволюціонував, підвищуючи свою значимість і забираючи собі більше відповідальності. Що мені найбільше імпонує у Андресі, так це те, що він став досконалим півзахисником, тотальним футболістом. Під словом "тотальний" я маю на увазі того, хто захищається, конструює гру, доходить до штрафної суперника і роздає гольові передачі, але крім цього діє близько і до власного штрафного майданчика. Такий футболіст, який не здається швидким, але який завжди з'являється на м'ячі раніше тебе. Я завжди хочу бачити в своїй команді півзахисників - і якомога більше", - говорить Дель Боске.
Таку фразу очікуєш почути від Гвардіоли. Обидва тренера мають схожі погляди на футбол: гра створюється і розгортається в центрі поля, там вона будується і направляється півзахисниками, які володіють необхідним талантом і баченням гри. Чим більше в команді гравців такого рівня і чим якісніше взаєморозуміння в команді, тим краще. Дель Боске і Гвардіола самі в минулому були півзахисниками, виступали за "Реал" і "Барселону" відповідно. Дель Боске говорить: "Я був би тільки радий, якби всі гравці були півзахисниками, але не в тому плані, що вони просто стояли б і пасували м'яч, роблячи дотик за дотиком, але в тому плані, щоб кожен з них знав, коли потрібно відійти від м'яча на дистанцію, щоб вони відчували потрібний момент для потрібного пасу. Футбол полягає не тільки в тому, щоб грати близько один до одного і постійно володіти м'ячем, переміщаючи його між гравцями; він також складається в розумінні того, коли потрібно піти зі своєї зони, коли розтягнути фронт атаки і як зробити передачу, минаючи суперників".
"Андрес володіє не властивим багатьом ігровим інтелектом і обізнаністю про те, що відбувається навколо, - говорить Дель Боске. - Іноді ловиш себе на думці, що він грає так, як ніби бачить поле з трибун, а не зі своєї позиції. Коли сидиш на лавці і дивишся, на думку спадають такі поради: "Ось зараз треба зробити пас" - і Андрес тут же його робить. "Я б зараз зробив це". Андрес і це робить. Він не може бачити того, що бачиш зі своєї позиції ти, звідки все розгледіти легко і просто, але якимось чином все одно виходить правильно. Він бачить все".
Розмірковуючи про фінал чемпіонату світу, Дель Боске розповідає: "Я не переглядав матч цілком. Однак я подивився в повторі частину гри, головним чином додатковий час. Пам'ятаю, що Андреса могли тоді видалити, хоча насправді він нічого не зробив: ван Боммел перестарався, пішовши в стик. Мені не хочеться погано відгукуватися про когось або, але Голландія, яка завжди була країною, яка виховувала чудових футболістів, на тому чемпіонаті світу не була Голландією. Іспанія викликала у них занепокоєння, це було видно по тому, як вони грали, як йшли в стики, всі ці їх patadas..." Patadas означає підлі прийомчики і фоли. Такого слова зазвичай не почуєш від Дель Боске. "То була не справжня Голландія, не та Голландія, яку ми всі знаємо", - додає він.
Але в кінцевому результаті іспанці обіграли саме Голландію. "Я бачив гол, - говорить Дель Боске. - Але я не дуже бурхливо його святкував. Я був стурбований. Чим? Я згадав Біліча, тренера хорватів, і те, що трапилося з ним у чвертьфіналі Євро-2008. Хорватія забила на 119-й хвилині, і він вискочив з лави запасних, щоб відсвяткувати гол разом з усіма. Потім турки розіграли м'яч з центру і раптово забили розкішний гол ударом у верхній кут. Я багато разів чув, як Біліч говорив, що витратив занадто багато сил і енергії на святкування, а в кінцевому рахунку перемогла Туреччина - по пенальті. Так що, коли гол забив Андрес, я міг думати тільки про Біліча. До кінця матчу залишалося ще чотири хвилини".
Пролунав фінальний свисток, і Іспанія могла святкувати свій перший титул чемпіонів світу; нарешті, Дель Боске міг відсвяткувати гол Андреса як слід. "Андрес завжди відчував себе важливим гравцем збірної, - говорить він. - Він усіх зачарував. Його поважає кожен. Майже 100 тисяч осіб приходять на "Камп Ноу" кожного тижня, і серед них навряд чи знайдеться дві-три людини, яким він не подобається. Може, він їм не сподобається тому, що у нього немає татуювань, а може, тому, що ніколи не вплутується в неприємності. Всі цінують його людські якості, а не тільки футбольні".
Дель Боске проводить паралель. "Є приклад політиків, які дуже багато говорять на з'їздах, але коли настає час істини, їх ніде немає. Їх не докличешся. Нічого з того, що вони декларують, не має ніякого сенсу. А є зворотний приклад: людина, яка рідко щось говорить взагалі, людина надійна, спокійна, він завжди там, де потрібен. Це Андрес.
У збірній ми дивилися одне відео, - відверто розповідає Дель Боске. - Воно було дуже коротким, тривало десь секунд тридцять. Зняли його на стадіоні "Корнелья". "Барселона" перемагала "Еспаньол" 4:1, здається, і Андрес залишав поле. Вболівальники "Еспаньола", принципового суперника "Барселони", встали зі своїх місць і влаштували йому стоячу овацію. Видовище було фантастичним. воно так багато говорить про Андреса, про те, яка це людина. Людина і гравець. Вони поступалися своїм самим непримиренним суперникам, але все одно аплодували, коли він залишав поле. "Корнелья" відмінно його характеризує. Кадри просто зачаровують, вони неймовірні. Справді дуже і дуже вражаючі. Ні з ким іншим такого не буває".
