Бонус 10 000 грн Луїс Феррер – 11 років працював у скаутському департаменті ПСЖ. Зараз він відкрив власну компанію LF360, та дав інтерв’ю "Бомбардиру".
- Луїс, назви трансфери, які особливі для тебе за 11 років роботи в ПСЖ?
- Кіліан Мбаппе – це той трансфер, яким я пишаюсь найбільше. Наша команда провела велику і якісну роботу, щоб переконати Кіліана та його родину перейти в ПСЖ. Інакше він би пішов у мадридський Реал. Я вважаю, що Мбаппе потроху йде до рівня Мессі та Роналду.
Другий – це Блез Матьюїді. Бо ніхто не міг подумати, що цей футболіст буде грати за збірну Франції і стане чемпіоном світу.
І третій – це Джованні Ло Чельсо, бо це був великий стрибок з Росаріо (Аргентина) в ПСЖ, і ми продали його вдвічі дорожче, ніж купили. ПСЖ добре заробив на його трансфері.
- Один із твоїх перших трансферів у ПСЖ був якраз Матьюїді, якого ти привів із Сент-Етьєна. Якби він не заграв, то можливо ти б не затримався так надовго у столичному клубі. Розкажи про це. Я знаю, що були люди, які казали, що ПСЖ не буде топ-клубом, якщо там будуть грати такі як Матьюїді.
- Спочатку я працював у скаутському відділі Сент-Етьєна і з другого дивізіону, з Труа забрав Матьюїді, бо побачив у ньому менталітет переможця. І коли потім я прийшов у ПСЖ, то звернув на нього увагу, і ми взяли його в команду. Це рішення критикували, а потім він заграв. Бігав, неначе в нього три пари легеней, і став незамінним. Насправді, це був дуже успішний трансфер, який був високо оцінений за мою мужність переконати взяти його в ПСЖ. Цей перехід вплинув на мою подальшу роботу.
- Ти проводив трансфер Мбаппе. Що виходить на перший план в таких історіях, коли гравцю пропонують з різних місць супер-контракти. Як його переконати?
- Найголовніше дати зрозуміти, що справа - не в грошах. Що ми хочемо створити найкращу команду в світі, яка виграє Лігу Чемпіонів. Дати футболістам віру і впевненість, що тут будуть тільки найкращі гравці світу і найсильніша команда. І цей конкретний футболіст буде в центрі в цього проекту.
- Наскільки вам важко було тягнути гравців у Лігу 1? Вам доводилось переплачувати, бо чемпіонат Франції – не такий конкурентний, як АПЛ чи Ла Ліга?
- Звичайно, нам виділявся бюджет, щоб ми могли запропонувати гравцям суми, яких вони гідні.
- Я брав інтерв’ю у керівника селекційного відділу Шахтаря Жозе Боту, він сказав, що в селекційному відділі клубу всього сім людей. І він не вірить у великі скаутські департаменти, як у англійських клубів. Коли велика структура - у 50 людей і більше, то інформація просто розпиляється. Скільки скаутів у ПСЖ працює саме на першу команду?
- Повністю згоден із Жозе Боту. Ми добре знайомі, він великий професіонал! Не треба багато людей у селекційному відділі, я повністю розділяю його думку. Саме тому в нас у ПСЖ було всього четверо скаутів: Лука Катані, Ерік Пеку, я і Джан Кле. Зараз я і Джан Кле пішли, і залишилися лише двоє.
- Чому так мало? Є думка, що в таких великих клубах як ПСЖ не потрібно багато людей, бо ви купуєте відомих гравців, за якими не треба багато стежити. Топ-футболісти - Мбаппе, Неймар, Флоренці та інші - і так на слуху.
- Це політика клубу. Багато людей у відділу селекції не потрібно. Підписуються гравці для підсилення першої команди. У попереднього спортивного директора ПСЖ Антера Енріке була інша ідеологія. Було більше людей у селекційному відділі, бо стежили за молодими гравцями: для купівлі і перепродажу. У нас була задача заробляти на трансферах.
- Наскільки велика роль, коли ви підписуєте гравця, тренера, президента, селекції? Як була система прийняття рішень?
- Останні роки це був мікс. Рішення узгоджувалося між спортивним директором, тренером і президентом. І жодне рішення не ухвалювалось, поки всі сторони не дадуть згоду. Всі скаути давали інформацію спортивному директору, а він вже презентував тренеру та президенту.
- Як змінився алгоритм роботи з приходом спортивного директора Леонардо?
- Його політика більш спрямована на гравців першої команди. Його головна мета – перемога в ЛЧ. Попередній спортивний директор Енріке більше зосереджувався на заробітку з продажу гравців, Леонардо – на перемозі в ЛЧ. Алгоритм прийняття рішення по новачкам залишився той самий – селекція, тренер та президент.
- Якщо подивитися по профілю гравців, яких ви шукаєте, то вам не просто це робити, бо є лише по декілька гравців в світі на конкретну позицію, які відповідають рівню ПСЖ. Наприклад, я думав, що Флоренці не потягне рівень ПСЖ, але він досить добре грає.
- Так, ти правий, це нелегка задача, щоб футболіст заграв і відповідав рівню команди. Рішення по трансферу Флоренці брав на себе Леонардо. І до цього рішення треба ставитись з повагою. Флоренці потрібен команді. Він виправдовує очікування.
- У чому сила Леонардо, який завжди при роботі? То ПСЖ, то Мілан, то знову ПСЖ.
- Коли він вперше прийшов у ПСЖ, то у клубу не було ще таких амбітних цілей, а він уже підписував таких крутих гравців як Тьяго Сілва, якого хотіла Барселона. Але Леонардо переконав його перейти до нас. Він дуже сильний спеціаліст, який в потрібний момент може зробити потрібний трансфер.
Спортивний директор Севільї Мончі давав майстер-клас, де показував, як вони шукають гравців за пріоритетами по країнах. Чи були у вас такі вказівки і пріоритетні країни?
- Безумовно, в нас є своя стратегія. У кожного спеціаліста вона своя і може відрізнятися. Для нас пріоритетними були футболісти з Франції. В команді було багато легіонерів, і ми в останній час більше зосереджувались на Франції. Далі за пріоритетом йшла Південна Америка. Я б хотів тобі сказати про Україну, але це буде брехнею. Ми не стежимо за Україною системно.
- Чи хоч раз ти приїздив дивитися українських футболістів?
- Я приїздив в Україну, щоб переглянути матч Шахтаря, бо тоді ПСЖ був суперником гірників у ЛЧ і була подвійна місія - скаутинг і оцінка суперника. Коли Лоран Блан був головним тренером ПСЖ, то давав мені задачі перегляду суперника. До речі, дивлячись на Шахтар, я побачив знайомі прізвища. В свій час ПСЖ дуже активно стежив за Дентіньо. Але ми обрали інших кандидатів.
- В Україні активно писали, що Андрій Ярмоленко може перейти в ПСЖ. Міно Райола говорив футболісту, що спілкується з клубом про нього. Чи були у вас якісь розмови про цього футболіста в клубі?
- Ми уважно стежили за Ярмоленком. Бо по профілю він підходив ПСЖ. І він талановитий та сильний футболіст.
- Цей трансфер зупиняла сильна конкуренція в атакувальній лінії ПСЖ? Бо там були Ді Марія, Лукас Моура, Ібрагімович, Кавані…
- Моїм завданням було донести інформацію до спортивного директора. Завжди треба мати опції, а хто завтра може бути нам потрібен. Ми стежили за ним, і він дійсно володів тими якостями, які нам були потрібні.
- Два роки тому збірна України U-20 виграла молодіжний ЧС, чи стежив ПСЖ за такими турнірами, чи здивували вас молоді українські футболісти?
- Так, безумовно, бо це одна з задач селекційного відділу, якому потрібно донести інформацію спортивному директору. А він вже приймає рішення.
- Чи є якісь гравці з України, які цікавили ПСЖ? Чи крім Ярмоленка нікого не було? І кого ти взагалі з українців знаєш?
- Якщо казати про сильний інтерес і серйозні контакти, то такого не було. Я не готовий розвивати тему з українськими футболістами, бо не дуже знаю ваш ринок і чому так небагато українських футболістів грають у Європі.
ДЕТАЛІ СКАУТСЬКОЇ РОБОТИ І НОВИЙ ПРОЄКТ ЛУЇСА
- Будучи скаутом ПСЖ, скільки матчів ти дивився на тиждень?
Мінімум - 10 матчів. Ліга чемпіонів, Ліга Європи і на вихідні - матчі в чемпіонатах. Постійно їздив в різні країни. Бо футболістів треба вивчати наживо. Я стільки зробив перельотів по всьому світу, що неможливо порахувати. 70 відсотків часу я був за межами дому. Доводилось жертвувати родиною, дітьми, бо футбол – це така пристрасть, що затьмарює все, і важко усвідомити, що треба приділяти час родині, не бачиш, як ростуть твої діти. Бо в цей час ти знаходишся на іншому континенті. І передивляєшся гравців, наприклад в Латинській Америці.
- Після кожного матчу ти писав скаутський звіт. Що в ньому основне?
- Насправді є багато моделей скаутських звітів, але ми використовували внутрішні звіти, включали велику кількість пунктів. Найголовніше це те, як гравець розуміє гру, реагує на події та які приймає рішення. Ці пункти складені на основі особистого перегляду.
- А саме критерії?
- Ні, ми не ставили оцінки, ми вивчали гравців. Як вони проявляють і поводять себе на полі, переказували цю гру між собою, формували якусь загальну думку. Після цього збиралися і намагалися звірити свої спостереження. Умовно 3 категорії: топ-гравці, за якими дивляться Барса, Реал, ПСЖ, потім П2 (потенціал 2) - це Порту, Бенфіка, нижче - Потенціал 3. Так само і самовіддача на полі. Умовно, Мессі і Роналду - це 1 рівень, потім 2 і 3 рівні. Це суб’єктивні думки, не бали. Систему цю ввів Антер Енріке. Також є віддача на полі по балам.
- Як ти оцінюєш молодих футболістів? Як ти можеш передбачити, що саме він стане топом?
- Ні в кого немає магічної кулі з передбаченнями. Для цього треба працювати і мати досвід, щоб розуміти якого рівня може досягти гравець, наскільки потрібен він команді. Це довга і складна робота, я з цим працюю вже 20 років: в Ніцці, і ПСЖ, і Сент-Етьєні, тож ключовим фактором є досвід і час проведений у цій сфері. Це допомагає відчути.
- Хто для тебе топ, приклад у сфері скаутингу? Ти знаєш цих людей особисто
- (Довго думає) Луїс Кампос (Лілль, Монако), Жозе Боту (Шахтар) – це люди, які роблять хорошу роботу. Я можу багатьох назвати, але насправді немає якоїсь однієї моделі, немає чогось такого, одного критерію, на який можна було б рівнятись. Я думаю головний ключ до успіху це прямі контакти, які вчасно дадуть тобі інформацію.
- У цій роботі дуже важливо, щоб були люди, які зателефонують тобі і скажуть "Подивись там хлопця в Аргентині, він топ"?
- Так, контакти, отримання інформації. Є країни з різним пріоритетом, але важливо мати з ними контакти. В них ключ успіху.
- У тебе майже у всіх країнах є люди, які дають тобі інформацію?
Так - Європа, Африка, Латина Америка. Якщо говорити про Росію, Україну, то в цих країнах немає такого, що я отримую інформацію на регулярній основі, щоб стежити за цим чемпіонатом. Можливо якщо я повернусь до роботи у клубі, то доведеться стежити за ринками України, Росії, Азії.
- А що ти хочеш робити в майбутньому? Чи хотів би себе спробувати як чиновник футбольний? Наприклад, як Пабло Лонгорія, який був скаутом, а тепер став президентом Марселя.
- Прекрасно знайомий із Пабло. Пам’ятаю, як він починав свій шлях скаутом. Якщо я отримаю цікаву пропозицію від якогось цікавого клубу, то подумаю і можливо його прийму.
- Мончі сказав, що Севілья веде 500 людей +- в своїй базі. Скільки людей у ПСЖ?
- Не знаю, як зараз, але коли я працював, то тоді не було навіть половини цієї цифри. Було менше половини.
- Наскільки змінився скаутинг після ковіду?
- На жаль, я пішов з ПСЖ, коли почалася ця пандемія і не міг стежити за матчами наживо, безпосередньо на стадіоні. Ковід ускладнив мою роботу, і я усвідомив, що це можливо був саме той момент, коли варто піти. Я пішов і створив своє агентство. Можливо, це стало приводом, щоб здійснити мрію і запустити новий проект. Піти з ПСЖ було моє особисте бажання, але я залишився у відмінних взаєминах з спортивним директором Леонардо і з президентом клубу Нассером Аль-Хелаїфі.
- 11 років у ПСЖ, який наступний крок, що ти будеш робити?
- Набери в інтернеті LF360 (https://www.lf-360.com/en/) , це мій новий проект. Для мене робота в ПСЖ була фантастичним досвідом, і зараз я можу реалізувати всі свої ідеї, які зібрались за цей час. В цій компанії LF360 є всі необхідні послуги, потрібні для розвитку кар’єри професійних футболістів. Задача цього сервісу зробити так, щоб гравець не думав ні про що, крім гри в футбол, щоб його не турбували інші думки і проблеми. Так само в рамках цього проекту ми надаємо послуги скаутингу для клубів.
- Ти будеш як агент чи це такий мікс буде?
- У нас в команді є професійні юристи, я створив все це і, безумовно, буду займатися перемовинами. Якщо в когось немає ліцензії від ФІФА, то у нашої компанії ця ліцензія є. Я отримав великий досвід у ПСЖ, зокрема в питаннях, пов’язаних з податками, обліком, контрактами. Раніше я рекомендував людей, хто може допомогти, а зараз усе це можна зробити в одному місці, в одному проекті.
