Бонус 10 000 грн На минулому тижні у двоматчевій фінальній серії визначився переможець головного турніру Азії – Ліги чемпіонів АФК. Вдруге в новітній історії розіграшу цього турніру переможцем стала японська команда "Урава Ред Даймондс".
"Редс" перемогли по сумі двох матчів із загальним рахунком 2:1 гранда чемпіонату Саудівської Аравії та конференції Близького Сходу АФК "Аль-Хіляль Ер-Ріяд".
Отже, Сезон 2017 року завершено, і можна підбивати підсумки та визначити кращих гравців у своїх амплуа, а також визначити найвидовищніший матч всього розіграшу.
Почнемо з найкращого матчу турніру.
Сезон 2017 подарував нам багато яскравих матчів як на груповій стадії, так і на стадії плей-офф. Були матчі на будь-який смак:
- з великим рахунком, де забивали багато обидві команди ("Персеполіс" - "Аль-Ахлі Джидда", "Гуанчжоу Евегранд" - "Дзяйнсу Сунін", "Локомотив" (Ташкент) – "Аль-Таавон");
- такі, де одна команда нещівно громила іншу("Аль-Айн" - "Естегляль", "Урава Редс" - "Вестерн Сідней Уондерерс");
- матчі із драматичним сценарієм, де одна команда відігравала неймовірне відставання від іншої ("Урава Редс" - "Чечжу", "Урава Редс" - "Кавасакі Фронтале", "Гуанчжоу Евегранд" - "Шанхай СІПГ").
Можна різне говорити та судити про деякі з цих поєдинків, але за накалом та пристрастю, я б на перше місце поставив матч-відповідь 1/4 фіналу "Урава Ред Даймондс" (Японія) - "Кавасакі Фронтале" (Японія).
Цьому матчу підходить девіз - "незламні духом". Перед протистоянням 1/4 фіналу усі розклади були проти "Урави": "Кавасакі" були на шаленому ходу, у "Редс" буквально місяць як змінився тренер, який активно намагається змінювати тактику і, що найцікавіше, позиції деяких гравців на полі (Такуя Аокі, наприклад, сидів у запасі і був гравцем заміни; у зв’язку з переходом в "Інгольштат" Такахіро Секіне на лівий фланг був переведений герой фіналу, Рафаель Сілва), серед лідерів "Червоних" лише нападник Корокі та голкіпер Нісікава демонструють стабільність, тоді як у "Кавасакі" феєрить півскладу, де голкіпер Юн Сун Рьон, захисник Елсіньо та нападник Кобаясі просто перебувають у стадії "on fire!".
Перший матч, як і прогнозувалось, "Урава" програла без питань із рахунком 3:1. У тому матчі чи не єдина небезпечна атака призвела до голу команди з Сайтами. На полі у той вечір було видно лише гравців "Фронтале".
Матч-відповідь розпочався ніби і не закінчувався перший матч. На 19-й хвилині один з героїв першого матчу Елсіньо забив гол у ворота "Урави". 1:4 - за підсумком двох зустрічей. Можна закінчувати і готуватися до матчу з "Шанхай СІПГ". Але… "Урава" у першому таймі змогла відіграти один м’яч. А на початку другого тайму у "Редс" пішла хаотична навала на ворота "Кавасакі".
Все змінила 70-а хвилина гри, на якій Люб’янкіч, який вийшов на заміну кількома хвилинами раніше, зміг влучним ударом зробити рахунок 2:1 на користь "Урави".
Але "Червоним Діамантам" потрібно було забити ще два голи. І у них це вийшло. "Урава" почала шалено тиснути, і захист "Кавасакі", який далеко не ідеальний, не витримав напруги. Гості дозволили футболістам "Редс" двічі забити голи у свої ворота на 84-й та 85-й хвилинах. Часу на виправлення численних помилок у "Кавасакі" просто не було. "Урава" у кращих традиціях часів Петровіча просто "позачиняла вікна".
Шалений камбек! Шалені матчі-відповіді стадії 1/4 фіналу. До речі, у матчі "Гуанчжоу Евегранд" - "Шанхай СІПГ" було щось схоже, але "Шанхай" у повністю проваленому поєдинку зміг реалізувати єдину нагоду за усю гру.
Отже, "Урава Редс" - "Кавасакі Фронтале" - найвидовищніша гра турніру.
Тепер перейдемо до кращий на своїх позиціях.
Символічна збірна за версією FfootBoom: Аль-Майуф ("Аль-Хіляль") - Аль-Бурайк ("Аль-Хіляль"), Хавсаві ("Аль-Хіляль"), Аль-Шахрані ("Аль-Хіляль") – Рафаель Сілва ("Урава"), Омар Абдулрахман ("Аль-Айн), Рікарду Гуларт ("Гуанчжоу Евегранд"), Карлос Едуардо ("Аль-Хіляль") – Ву Лей ("Шанхай СІПГ"), Омар Хрібін ("Аль-Хіляль"), Корокі ("Урава").
Голкіпер. Якщо до матчів 1/4 фіналу я відверто кращим на цій позиції вважав стража воріт іранського "Персеполіса" Бейранванда, то вже після матчів проти "Аль-Ахлі Джидда" у мене з’явились великі сумніви. А після півфіналу проти "Аль-Хілялю" Аліреза своїми невпевненими діями остаточно перестав претендувати на це звання.
Серед Кандидатів міг би бути голкіпер "Урави" Нісікава, але його гра була далекою від ідеалу. Чого не скажеш про Абдуллу Аль-Майуфа з "Аль-Хілялю". Увесь турнір Абдулла відіграв рівно та без зривів. Хоча він легко міг психологічно надломитись, адже перед початком сезону саудити підписали оманця Аль-Хабсі. Але Аль-Майуф продовжив стояти у рамці "Аль-Хілялю" у матчах Ліги чемпіонів АФК. Його заслуга також є значною у тому, що "Аль-Хіляль" опинився у фіналі турніру.
Захисники. Найбільш стабільною лінією захисту був квартет захисників "Аль-Хілялю" у складі: Аль-Бурайк, Хавсаві, Аль-Джахфалі, Аль-Шахрані. Проте, серед цієї четвірки, Аль-Джахфалі дуже часто помилявся. Тому залишаємо лінію із трьох захисників (Аль-Бурайк, Хавсаві, Аль-Шхрані), які є представниками клубу "Аль-Хіляль" (Саудівська Аравія).
Пізахисники. Рафаель Сілва ("Урава"), Омар Абдулрахман ("Аль-Айн), Рікарду Гуларт ("Гуанчжоу Евегранд"), Карлос Едуардо ("Аль-Хіляль").
Рафаель Сілва – гравець, який знайшов себе після приходу нового тренера. М’ячі Сілви були не менш важливими для "Урави", ніж м’ячі Корокі. MVP фіналу. Цим все сказано.
Омар Абдулрахман – арабський "Модріч" з "Аль-Айну". Омар, як завжди, на рівні відіграв сезон. Нажаль, у цьому розіграші його клубу не вдалось пройти до фіналу, як це було у 2016 році. Удари Омара – це завжди небезпека, паси – мрія будь-якого нападника, який грає "на межі" офсайдної пастки.
Після повернення Паулінью до Європи Рікарду Гуларт залишився наодинці з проблемами нападу "Гуанчжоу Евегранд". Саме Рікарду самотужки тягнув у АЛЧ "Тигрів", поки Алан знову не набрав потрібної ігрової форми. На початку сезону саме зв’язка "Паулінью - Рікарду Гуларт" вирішувала матчі як в Китайській СуперЛізі, так і в Лізі чемпіонів АФК.
Зліва у нашій символічній збірній розташувався Карлос Едуардо – ключова фігура атакуючого трикутника "Аль-Хілялю". Протягом всього розіграшу Карлос чудово відчував дії партнерів на полі, міг вчасно віддати розрізний пас на Омара Хрібіна. Зв’язка на лівому фланзі "Аль-Хілялю" Аль-Шахрані – Карлос Едуардо у багатьох матчах перекривала дихання захисникам суперників. Саме відсутність Едуардо суттєво вплинула на остаточний результат фінальних зустрічей. Що казати, коли сам головний тренер саудівського клубу не знав, що робити після того, як Карлос отримав травму у першому матчі. Ключовий гравець та лідер клубу, один з кращих протягом усього турніру.
Нападники. Ву Лей ("Шанхай СІПГ"), Омар Хрібін ("Аль-Хіляль"), Корокі ("Урава").
Ще у минулому році Ву Лей змусив звернути на себе увагу спортивних спеців та журналістів Азії. У хлопця чудове гольове чуття, може зіграти на декількох позиціях у півзахисті та нападі "Шанхаю СІПГ". У цьому році, незважаючи на зіркових партнерів у лиці Оскара та Халка, Ву Лей знайшов своє місце "під сонцем". У нинішньому сезоні важко уявити "Шанхай СІПГ" без "сімки". Ву в АЛЧ феєрив майже у кожному матчі.
Омар Хрібін. Сирійський феномен, снайпер. Омар набрав феноменальну форму, якої трохи не вистачило на найважливіші матчі. Але 2017 рік та особливо сезон АЛЧ 2017 року Хрібін може сміливо заносити собі в актив. Омар подарував ту надію та надав того натхнення у першому матчі фіналу, якого, нажаль, не вистачило більше, ніж на один гол у Ер-Ріяді. Чудово сирієць виглядав у всьому плей-офф турнірі та на його груповій стадії. Тому, саме йому відведена роль центрального нападника у тріо символічної збірної.
Сіндзо Корокі. Це той гравець, який двічі своїми голами розпочинав феєричні камбеки "Урави" вдома проти "Чечжу" (Південна Корея) та "Кавасакі Фронтале" (Японія). На мій погляд, саме так Сіндзо, якому 31 рік, віддячив "Ураві", яка у 2013 році запросила Корокі до свого складу. Саме після переходу до "Редс" у Сіндзо зросла результативність. У цьому розіграші Корокі був одним з лідерів "Урави", тим, хто своїми діями міг завести партнерів. Тому, вважаю, місце Сіндзо у нашій збірній отримує цілком заслужено.
Найкращий гравець турніру. Омар Хрібін ("Аль-Хіляль").
Про Омара виходив на нашому сайті окремий матеріал, з яким ви можете легко ознайомитись.
По суті, Хрібін на одному рівні провів увесь турнір, разом з Карлосом Едуардо та Аль-Шахрані, був і є двигуном атак "Аль-Хілялю". Омар міг легко взяти ініціативу на себе, пробити при першій ліпшій нагоді. Це вміння неодноразово ставило в глухий кут голкіперів суперників "Аль-Хілялю".
Єдине, як і у випадку зі збірною Сирії, Омара не вистачило на останній вирішальний матч розіграшу турніру.
Дуже б хотілося у наступному сезоні побачити цього хлопця десь у Європі. Поживемо-побачимо!
Дякую за увагу! Любіть футбол!
