Євген Будник: "У менталітеті чехів немає такого поняття, як заздрість"

Євген Будник: "У менталітеті чехів немає такого поняття, як заздрість"

65
Євген Будник: "У менталітеті чехів немає такого поняття, як заздрість"

Український гравець розповів про свою гру за «Слован», чеський побут і плани на майбутнє

— Євгене, ви з початку цього року виступаєте на правах оренди за «Слован». Поділіться своїми першими враженнями про клуб і взагалі про Чехію.

— Буду відвертим: враження в мене лише позитивні. Для мене це нова краї­на, нова культура — Європа, одне слово. Власне, й підхід до футболу у Чехії зовсім інший, не такий, як в Україні. Мені тут усе подобається, я дуже задоволений. Тут усе по-іншому: харчування, підхід до футболістів і відновлення після матчів. Усе зроблено для футболістів, чого не вистачає, на жаль, нашим багатьом клубам. Так, тут менша заробітна платня, ніж в Україні чи Росії, але тут зовсім інша самовіддача та ставлення до футболу.

— Як вас прийняли в клубі? Як колектив?

— Прийняли мене в команді просто чудово! Із першого дня мене тут усіляко підтримують. Відчувається, що в їхньому менталітеті немає такого поняття, як заздрість. Тому помітна колосальна різниця у цьому плані.

— Неодноразово читав, що у Чехії одні з найкращих уболівальників…

— Так, фани постійно палко підтримують нашу команду. Причому вони не лише солідно підтримують нас на домашніх матчах, а й їздять активно навіть на гостьові поєдинки. Дуже приємно, звичайно, коли в людей таке ставлення до футболу. Це надихає.

— Якщо порівнювати футбол у Чехії та футбол в Україні, у чому відчуваєте різницю?

— Одразу можу сказати, що футбол у нашій державі останніми роками дуже виріс, адже в його системі працюють хороші спеціалісти. А щодо різниці між українською та чеською першос­тями, то в «Гамбрінус» лізі (офіційна назва елітного дивізіону Чехії. — В. Б.)
футбол є більш силовим. Якщо не брати, звичайно, до уваги перші два клуби — «Спарту» та «Вікторію». Для прикладу, якщо ви бачили недавню їхню гру проти «Шахтаря» в Лізі Європи, то команда не дала зробити суперникові практично нічого, жодного шансу, бо на першому місці стоїть організація гри команди. Тут із самого дитинства гравців дуже ретельно навчають тактики, тому й гра команд, і результати — відповідні! Щодо інших команд чеського чемпіонату, то вони грають у більш комбінаційний футбол, порівняно з українськими клубами. Якщо брати наші команди нижче шостого чи сьомого місця, то там можна простежити більший акцент на боротьбу, агресію. У чемпіонаті ж Чехії по-іншому — немає різниці, чи то грає перша чи остання команда: усі намагаються сповідувати яскравий, атакувальний футбол, ніхто не б’є м’яч уперед просто так.

Ще хотів би сказати кілька слів і про суддівство. Воно дуже сильно відрізняється від нашого: якщо в Україні за найдрібніше порушення арбітр одразу свистить і дає жовту картку, то у Чехії дають грати. Тут доволі жорсткий футбол.

— У вільний від ігор і тренувань час, чим полюбляєте займатись у Чехії?

— Полюбляємо їздити в інші міста, подорожуємо. Наприклад, їздимо в Прагу чи до міст у Німеччині, приміром, Дрезден, який недалеко. Збираємося також із хлопцями з команди, ходимо грати у волейбол. Насправді, в мене вже тут багато друзів і знайомих, із якими ми також захоплюємося й риболовлею. Що прикметно: якщо збираються на відпочинок, то збираються всі гуртом.

— Чеську мову вивчаєте?

— Так, потроху вчу, принаймні намагаюсь. Одверто кажучи, повністю розумію, що мені говорять, але спілкуюся потроху. Хотілося б у найближчому майбутньому вже повністю вільно спілкуватися чеською мовою зі всіма. Вона нелегка, з одного боку, а водночас — слов’янська мова, дуже схожа на українську.

— Сергій Рибалка вам допомагає в команді?

— Спочатку він дуже допомагав мені тут акліматизуватись, усе розповідав, що до чого. А зараз уже я тут повністю пристосувався, тому почуваюся вільно.

— Із боку головного тренера Ярослава Шильгавого відчуваєте довіру?

— Знаєте, тут немає такого: якщо ти зіграв погано одну гру, то тобі зразу виказують усе негативне. Навпаки, тутешні тренери постійно консультуються із футболістами, тримають зв’язок, якщо так можна сказати. Доволі часто спілкує­мось віч-на-віч. Переконаний, що тут до кожного гравця є довіра.

— Як щодо знаменитого чеського пива? Гравцям команди дозволяється трохи вживати після матчу?

— Звичайно, після гри дозволяється випити келих пива, це тут звичайна, природна річ. Мабуть, самі знаєте, що чехи ледь не з юності п’ють пиво. Тим паче, що воно дуже сильно відрізняється від нашого українського. Навіть моя дружина недавно його скуштувала — їй дуже сподобалось.

— Повернімося до «Ворскли». Чи розмовляли з Василем Сачком щодо продовження кар’єри в полтавському клубі?

— Так, ми спілкуємося. Недавно телефонував йому та поздоровляв із перемогою над «Шахтарем». Василь Вікторович сказав, що вони за мною стежать. Тоді ми легко вирішили з орендою до «Слована», тим паче, що в мене є мрія грати в Європі. Я це ще говорив, коли приходив до Полтави. До того ж, випала нагода пограти в єврокубках. Тому «Ворскла» відпустила мене без проблем. Не було такого, що хтось не розраховує на мене, ні, навпаки — головний тренер сказав, що все добре й розраховують на моє повернення. Вони й надалі продовжуватимуть спостерігати за моєю грою.

— Особисто у вас є бажання продовжити виступ у Європі, якщо буде така нагода?

— Давайте не квапити події. Якщо будуть якісь варіанти, то будемо спілкуватись із усіма й вирішувати, як і хто бачить мене у своїй команді. Найголовніше для мене зараз, як і для будь-якого футболіста, ігрова практика.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить