Бонус 10 000 грн — Владиславе, чому перебуваєте на трибуні, а не допомагаєте партнерам переграти однолітків із Молдови?
— Справа в тому, що сезон щойно закінчився, тож Сергій Ковалець дозволив мені та ще деяким хлопцям відпочити до 22 травня. Сказав, що основна група виконавців підключиться саме тоді. А поки що випала нагода приїхати й подивитися на партнерів, адже, якщо чесно, вже скучив за збірною й колегами. Востаннє ми збиралися ще на початку березня, тож, самі розумієте, скільки вже один одного не бачили.
— Певне, спостерігати за партнерами з трибуни для вас справа незвична?
— Щиро кажучи, завжди, коли опиняюся в такій ситуації, хочу вийти на поле. Не знаю, як у кого, але мені спостерігати матч зі сторони дуже тяжко. Усе ж, грати набагато приємніше.
— І як вам гра, сподобалася?
— Бачив тільки другий тайм, проте гра мені сподобалася, наші повністю контролювали хід поєдинку. Прикро, звісно, що зіграли 0:0, хотілося, щоби хлопці перемогли. Хоча, бачте, сьогодні у складі нашої команди було багато новачків, можливо, хлопці ще не встигли належно зігратися.
— Можна сказати, що Сергій Ковалець перевірив найближчий резерв?
— Не знаю, резерв чи не резерв, запитайте краще в нього. А взагалі, Сергій Іванович неодноразово зазначав, що в нас немає основного та дублюючого складів. Усі футболісти перебувають у однакових умовах, конкурують за місце в основному складі. Тому, як на мене, цей склад теж основний.
— Недавно в «Динамо» офіційно призначили Сергія Реброва новим головним тренером, який до цього працював із доточкою «в.о.» Судячи з усього, Сергій Станіславович більше довіряє динамівським вихованцям, аніж його попередник?
— Коли він прийняв команду, все змінилося, починаючи від тренувального процесу й закінчуючи ставленням до гравців. Як на мене, Сергій Станіславович дещо зняв напругу в колективі, тепер футболісти діють розкутіше та впевненіше. Не цурається наставник довіряти молоді, тепер у багатьох з’явився шанс проявити себе в першій команді. Наприклад, за Блохіна мені взагалі не довіряли місце серед одинадцяти найкращих, навіть у заявку на матч потрапляв у великі свята. Тепер же все по-іншому, справді відчуваєш певну підтримку й довіру зі сторони тренерського штабу.
— Своє майбутнє й надалі плануєте пов’язати з «біло-синіми», чи, можливо, мрієте про перехід до іншого клубу?
— Тільки з «Динамо»! Адже я у цій команді виріс, люблю її всім серцем. Хочеться й надалі грати за киян і бути їм корисним. Про зміну обстановки навіть не замислювався.
— Чому свого часу не захотіли продовжити орендну угоду зі «Слованом», адже з поверненням у «Динамо» Олег Блохін дав вам чітко зрозуміти, що не розраховує на вас?
— Тоді так склалися обставини, що я не захотів залишатися у Чехії. Мені хотілося повернутися додому й насамперед доводити тут, що я готовий боротися за місце під сонцем. На жаль, у Олега Володимировича на цей рахунок було своє бачення, відтак залишалося тільки працювати і чекати свого шансу. Зараз, наче, мене більш-менш почали підпускати до основи, гадаю, довіру тренерського штабу виправдаю.
— Зовсім скоро «молодіжку» чекає непросте випробування у Хорватії, де вам доведеться помірятися силами з тамтешньою збірною. Скажіть, Сергій Ковалець уже щось розповідав про суперника?
— Поки що ні. Зберемося 22-го, там буде теорія, тоді все й дізнаємося про «картатих».
— На ваш погляд, команді до снаги взяти реванш у балканців за доволі неприємну поразку у Львові?
— Звісно. У першому матчі ми, можливо, десь перегоріли, недооцінили їх. Щоправда, у хорватів справді хороша команда, злагоджена та технічна. Цього ж разу будемо діяти зовсім по-іншому, намагаючись будь-що перемогти, адже ціна поразки дуже велика.
— Певне, зі збірною Ліхтенштейну буде простіше грати, враховуючи їхню роль аутсайдера групи?
— Я би так не сказав. У нашій групі всі суперники непрості, відтак легких трьох очок тут просто не буває.
