— Почати, вважаю, резонно з того, що донеччани сьогодні вже на 99 відсотків — чемпіони, тож саме від цього факту й треба «танцювати». Другий момент: не хочу й не вдаватимуся в різні теорії змови, не бажаю розглядати під мікроскопом якісь хромосоми: всі розмови про «запрограмований» характер гри «Шахтаря» та «Металіста» відкидаю відразу як непотрібні. Так, існують кілька факторів: і те, що «гірникам», підкреслюю, немає потреби аж надто сильно напружуватися — «золото» від них нікуди не втече; й те, що дуже дивним було вилучення харків’янина Едмара в грі «Металіст» — «Чорноморець». Але тут, підозрюю, більше надуманого, ніж реального: те ж вилучення могло би бути спланованим (наголошую: могло, а не було!), могла така ініціатива йти від наставника «жовто-синіх», проте такі речі — звичайні, інколи тренери вважають за потрібне вираховувати подібні фактори…
Вони, в будь-якому випадку, ключової ролі не грають… Абсолютно переконаний у головному: буде надзвичайно цікава гра, яка принесе нам усім задоволення, а все інше… Так само цілком вірю в перемогу «Металіста»: харків’яни останнім часом набрали чудову форму, а окремі їхні виконавці (Хав’єр чи Азеведо) так узагалі фантастичну, показують класний футбол, можна сказати, що їхня гра повернулася до них (до слова, про це: особисто переконаний, що на спад харків’ян ранньої весни найбільше вплинуло не що інше, як прощання з клубом колишнього президента Олександра Ярославського, що, підозрюю, могло вселити в їхніх виконавців невпевненість у завтрашньому дні), тому не сприймайте можливий виграш гостей за щось екстраординарне!