Бонус 10 000 грн Агент ФІФА Сефер Алібаєв розмірковує щодо основних трансферних тенденцій найпершого місяця зими
«Арсенал»: ажіотаж чи ні?
— Сефере Енверовичу, на мій погляд, нинішній січень унікальний насамперед тим, що клуб елітного дивізіону (йдеться, звісно, про «Арсенал») може припинити існування, а це спровокувало ажіотаж: футболісти масово втікають із лав ФК, підписуючи контракти з іншими.
— Я майже впевнений, що «Арсенал» існуватиме й надалі. Можливо, це вже буде інша команда, клуб із іншими турнірними цілями, однак він нікуди не зникне. Більше того: дізнався, що днями новим власником «канонірів» стане народний депутат Олександр Онищенко… Та й в «Таврії», до слова, все не так критично: не може зникнути такий клуб! Треба трохи потерпіти, пережити цей складний період — і все налагодиться.
…Загалом, якогось особливого ажіотажу, як ви висловилися, не помітив. Хто пішов із «Арсеналу»? Ті виконавці, які не погодилися на триразове зменшення зарплат і мали пропозиції з інших ФК. Хоча навіть за наслідком того триразового пониження оплати праці гравців усі вони, без винятку, отримують більше, ніж у середньому в Європі. Я навіть не згадую вже про східну частину континенту… Тобто, ажіотажу немає, як і розпродажу. Варто, радше, говорити про радикальну зміну складу.
Запоріжжя, Дніпропетровськ, Одеса та всі, всі, всі…
— Згадаймо інші клуби ПЛ: що/хто вас наразі цікавить найбільше? Маю на увазі актуальну трансферну поведінку.
— Почну із запорізького «Металурга»: напевне, там усі розуміють, що не спроможні залишитися в еліті, вилітають вони, тож нічого не вдієш (так, в інтерв’ю представники команди говорять зворотне, проте…), отож тепер почали формувати колектив із прицілом на наступний сезон. Нині в них відбувається щось схоже на конвеєр: переглядають велику кількість виконавців, переважно з першої ліги, вирішують… А в чинному чемпіонаті, як на мене, запоріжці елементарно хочуть виступити гідно, щоби бодай мінімально покращити імідж.
«Дніпро», «Шахтар», «Металіст»… — чинять спокійно, без емоцій. У всіх трьох лави вкомплектовані, «урізноманітнення» (можна так сказати) потребують кілька позицій (дві-три) — не більше. Там усе спокійно й під контролем.
— Хіба? Тут, знаєте, хтось розповсюдив чутки, ніби Джексон Коельо повернувся в Харків, а Мирон Маркевич не в захваті від цього…
— Ну, це неправда — однозначно. Мені навіть повідомили, що зі «зміною влади» (ви на це натякаєте?) у «Металісті» нічого не змінилося, всі працюють, як і раніше: за трансфери відповідає Євген Красников, але з Маркевичем усе узгоджується до дрібниць… Хотів Мирон Богданович Жажу, хотів.
— Іще трохи про харків’ян: у своїй першій заяві новий керманич ФК сказав, що більше «…не дивитиметься в спину Донецьку та Києву…», й тут же — мегапідсилення безпосереднього конкурента. Якось алогічно виходить, чи не так?
— Ситуація там складніша, її з іншого боку треба розглядати: Тайсон, який змінив Харків на Донбас, — хлопець зі складним характером, він іще минулого літа хотів залишити «Металіст», однак тоді його втримали, переконали, так би мовити. А тепер, мабуть, вирішили, що треба півоборонця відпустити, і правильно зробили. Ще й компенсацію непогану отримали: у вигляді Богдана Шуста й, подейкують, Марко Девича.
— Помаленьку підходимо до «Динамо» — головного, на пару із сусідами-«арсенальцями», ньюсмейкера зими.
— У мене враження (наголошую: висловлюю власну думку!), що в Києві роблять ставку на наступний сезон, а до поточної весни підходять із бажанням елементарно потрапити в єврокубки, бажано — в Лігу чемпіонів. І загалом мені подобаються нинішні динамівські процеси: вони цілком зламали свої стратегічні орієнтири, перелаштувалися на українців — новому наставнику простіше, зручніше працювати зі співвітчизниками. Й запам’ятайте мої слова: наступного року саме «Динамо» буде головним фаворитом чемпіонату! Уже невдовзі «біло-сині» повернуть собі реноме законодавця мод в Україні (хіба що втрутяться «додаткові фактори»…).
— А в мене сучасні процеси в «Динамо» асоціюються з альбомом Back in the USSR Пола Маккартні: ставка на фізику, на «своїх», на «добрі славні часи». Ось Андрій Ярмоленко дав інтерв’ю, де сказав, що нині тренування дуже нагадують газзаєвські.
— І що? По-перше, кожному наставнику притаманні свої методи роботи. По-друге, я сам був футболістом і постійно, на всіх тренувальних зборах, скаржився на навантаження, не погоджуючись із їхньою складністю… Гравців у цьому плані взагалі слухати не варто, особливо тоді, коли в них беруть інтерв’ю по гарячих слідах — одразу після тренування, коли вони багато чого можуть наговорити. По-третє, в багатьох успішних тренерів у нас, й у світі запроваджують великі фізичні навантаження, просто не всі це афішують. Візьміть, приміром, «Іллічівець» до Миколи Павлова та опісля, відтак побачите, що це два різні колективи насамперед тому, що Петрович добре готує підопічних. А ще мені розповідали, що дуже складні тренування в іспанця Хуанде Рамоса, коли навіть Валерій Газзаєв відпочиває! По-четверте, особливістю першого зимового збору є акцент на фізпідготовці, відтак методиці Олега Блохіна дивуватися не варто. По-п’яте, часи змінюються: раніше тренери на заняттях із секундоміром стояли, а тепер навантаження чергуються з роботою із м’ячем, що є нормою. Ну й по-шосте: згадайте, колишній наставник «Динамо» Юрій Сьомін робив на тренуваннях ставку саме на легкі вправи з м’ячем — ну й що? Саме так його команда й грала — переважно з поперечними передачами. Так що залиште Блохіна в спокої! Він уже зі збірною багато чого довів.
— Зрозуміло… Хотілося б іще погомоніти про «Чорноморець». В одеситів якась дивна тактика: то вони орієнтуються на Південну Америку, то на Європу, а тепер ще й на Україну…
— Одесити чинять згідно зі своїми фінансовими можливостями: їхній президент є не найбагатшою в Україні людиною, правда?.. Леонід Клімов не володіє необмеженими можливостями у плані коштів… Я особисто вбачаю в придбанні Максима Шацьких та інших також те, що тренер «Чорноморця» Роман Григорчук багато в чому схожий на екс-наставника «Арсеналу» Леоніда Кучука, відтак йому зручно працювати з виконавцями, які пройшли відповідне бачення футболу.
Узагальнюючи…
— Сефере Енверовичу, хотілося би систематизувати почуте: які тенденції окреслили би в трансферному січні-2013?
— Перша: більшість клубів наразі «мовчать», мабуть, зумовлено це доволі непростим для них періодом у плані фінансів (є відповідного плану відомості про «Волинь», «Зорю»…). Друга: знову, як і завше, активно користуємося послугами вільних агентів та орендованих футболістів. Третя (пов’язана з першою): сьогодні ми несподівано повернулись обличчям до молодіжних і дублюючих команд (можна згадати ту ж «Зорю»)… Хоча повторюю: не треба нагнітати обстановку, все має прийти до норми десь під початок весни.
— А в мене зворотне враження: внаслідок певних обставин, поточна зима призведе до того, що наша ліга відкотиться десь на п’ять років назад…
— Ні, навряд… Я б навіть подивився на сучасні наші проблеми з позитивним прицілом: нинішня, умовно кажучи, криза спонукатиме українські клуби до оптимізації власних бюджетів, до перегляду чинної системи зарплат. А вони надто високі, навіть із точки зору Західної Європи. Сьогоднішній вибух чимось нагадує світову фінансову кризу 2008 року: тоді теж утворилася бульбашка, не підкріплена матеріально, не заземлена, можна сказати…
