Бонус 10 000 грн З нагоди святкування 90-річчя НСК продовжуємо знайомити шанувальників спорту з легендарною історією головної спортивної арени України.
Після визволення Києва і урочистого відкриття стадіону 25 червня 1944 року керівництво республіки й особисто М.С. Хрущов поставили перед архітекторами і будівельниками конкретне завдання щодо приведення споруди у відповідність довоєнним проектам і з обов'язковим доопрацюванням, по-перше, того, що не було свого часу зроблено (урядова трибуна, спортивний павільйон з колонадою, паркан тощо), а по-друге, вирішення питання освітлення футбольного поля для проведення матчів у вечірній час і встановлення сучасного табло. До його появи результат матчу демонстрували на табличках, що вивішувалися на щоглах з драбинами, якими піднімалися працівники стадіону, щоб замінити таблички в ході матчу.
Роботи з ремонту й удосконалення стадіону гальмувалися нестачею значних капіталовкладень. У повоєнний час з цим було дуже скрутно. Саме тому перша реконструкція затяглася майже на п'ять років, а відкрили стадіон у 1949 році. От що писала газета "Київська правда" за 07.09.1949р.:
«…Вже повністю готове футбольне поле. Поверхня його засіяна багаторічними травами. Споруджені допоміжні приміщення для футболістів – роздягальні та душові кабіни. Навкруги футбольного поля обладнано чудову бігову доріжку – одну з кращих в країні. Ширина її сягає 10 метрів. Трибуни стадіону налічують 38 секторів, в них 47 756 сидячих місць… Тепер матчі на першість СРСР з футболу кияни дивитимуться на стадіоні імені Хрущова. 8 та 9 вересня тут зустрінуться команди першої групи: київські динамівці гратимуть з футболістами харківського "Локомотива».
На початку 50-х, нарешті, над трибунами південних ("черепанівських") воріт з'явилося дерев'яне табло. На фанерному щиті, розміром 6х3 метри, у металевому каркасі, зазначали назви команд і цифри рахунку у метровому діаметрі. Після кожного забитого м'яча працівник стадіону на спеціальній драбині піднімався нагору й змінював таблички на табло.
Улітку 1954 року завершилося будівництво головного фасаду стадіону – колонади зі службовим входом до внутрішнього двору адміністративного корпусу. Ці колони стали візитівкою стадіону.
Та головним досягненням того часу було встановлення у 1956 році чотирьох 45-метрових металевих башт із 320 прожекторами загальною яскравістю освітлення на 500 люкс. З того часу футбольні матчі у Києві можна було проводити увечері. Також 1956 року на стадіоні з'явилося більш сучасне табло, з годинником посередині, оснащене електричними лампами, які висвічували рахунок матчу за командою оператора.
В наступному випуску великої історії «Олімпійського» читайте про всесоюзні змагання з легкої атлетики, спортивні свята та перемоги «Динамо» на оновленому Республіканському стадіоні.
