Андрій Канчельскіс: "Динамо" і "Шахтар" для мене – рідні"

Андрій Канчельскіс: "Динамо" і "Шахтар" для мене – рідні"

56
Андрій Канчельскіс: "Динамо" і "Шахтар" для мене – рідні"
Фото - sport-xl.net

Зараз Андрій Канчельскіс працює на благо «Волги» із Нижнього Новгорода. Тут він радник генерального директора зі спортивних питань. На пропозицію поділитися особистими спогадами про Сера Алекса відгукується охоче. А ще Андрій Антанасович передав привіт українському футболу. Каже, що уважно стежить за виступами «Динамо» і «Шахтаря» - вболіває за обидва клуби.

- Андрію Антанасовичу, як ви відреагували на звістку про відхід Алекса Фергюсона?

- Фергюсон, в принципі, міг ще попрацювати. З іншого боку, закінчувати потрібно на хорошій ноті. А тут якраз – чемпіонський титул. Все склалося якнайкраще.

- Який у вас найяскравіший спогад про Сера Алекса?

- Яскравих спогадів дуже багато. Але, напевно, найкраща згадка пов’язана із здобуттям чемпіонських медалей, які дісталися «МЮ» вперше за 26 років.

- Можливо, Фергюсон вже в ті часи розкидався бутсами?

- Ну, бутсами він не жбурляв ніколи. Це все вигадана журналістами історія.

- Зараз усі обговорюють плюси цього тренера – в таку мить прийнято говорити або хороше, або взагалі мовчати. І все ж нема людини без недоліків. Які мінуси ви помічали у Фергюсона?

- Справді, мінуси є у всіх. Сер Алекс – запальний, але, на щастя, швидко відходить. Назагал я якихось таких недоліків у нього не помічав ніколи. Більше плюсів, ніж мінусів.

- У сезоні 1994/95 Фергюсон посадив вас на лаву запасних. Пишуть, що між вами стався конфлікт…

- Не зовсім на лаву, та й конфлікту, як такого, також не було. Це журналісти добряче розписали і роздмухали. Ситуація була такою: хотілося грати, адже виходиш на поле в домашній грі, команда перемагає, а потім на виїзді опиняєшся у запасі. Знаєте, я був тоді молодим, запальним, поруч не виявилося людини, яка могла б щось порадити, підказати. Кожен футболіст хоче грати якомога більше – це нормальне явище. Але зараз із тактичних міркувань я розумію, що Фергюсон тоді все робив правильно. Адже головне – це результат і інтереси всієї команди. Конфлікт, як я вже сказав, був добряче розпіарений пресою. Всі футболісти конфліктують з тренерами, це нормально.

- У вашій кар’єрі було чимало наставників. На яке місце в цій ієрархії, особистому рейтинзі ви б поставили Фергюсона?

- Я мало попрацював з Валерієм Васильовичем Лобановським, проте він мене навчив багатьох речей. Тож їх обох із Фергюсоном я б поставив на перше місце.

- Що думаєте про Девіда Мойєса? Чи є у нього потенціал, щоб впоратися із суперклубом?

- Потенціал є, найголовніше – скористатися ним і принести користь для клубу. Я думаю, що Мойєс впорається, адже все-таки Фергюсон буде його підтримувати, підказувати йому. Мойєс також із Шотландії, він впертий, любить завжди перемагати, тож чимось схожий на Алекса Фергюсона.

- Ви вже згадали про Україну, про Лобановського… Свого часу вам випала нагода пограти і за «Динамо», і за «Шахтар». Яка з цих команд миліша вашому серцю, і чи стежите за їх виступами?

- Обидві команди мені надзвичайно близькі, тому виділяти якусь одну – неправильно. В «Динамо» я грав ще зовсім молодим, там мені допомогли стати на ноги. В «Шахтарі» ж я змужнів, став основним гравцем. І «Динамо», і «Шахтар» означають для мене дуже багато, тож я, звісно, стежу за їх матчами, хвилююся. Залюбки спілкуюся із керівниками і колишніми футболістами цих клубів. Тож «Динамо» і «Шахтар» для мене – рідні. Як і «Манчестер Юнайтед» та «Евертон», звісно.

- Зараз «Динамо» ризикує залишитися без путівки в Лігу чемпіонів. Чи побачимо киян у головному клубному турнірі Європи, як гадаєте?

- Звісно, «Динамо» (Київ) – це бренд, це імя. Увесь світ знає «Динамо» (Київ). Тож це буде сильним ударом і шоком для команди і її вболівальників, якщо вона не потрапить у Лігу чемпіонів. Але тут потрібно розуміти, що йде становлення нової команди – це нормальне явище. Скажу чесно: хочу, щоб «Динамо» таки потрапило в Лігу чемпіонів. Сподіваюся, так воно і буде.

- Об’єднаний чемпіонат. Ви «за» чи «проти», і чому?

- Не можу відповісти на це запитання, поки не буде якоїсь більшої конкретики. Зараз займатися порожніми балачками мені не хотілося б. Я думаю, що важко буде організувати об’єднаний чемпіонат.

- Але сама ідея в чистому вигляді вам до вподоби?

- Ідея, в принципі, непогана. Втілити цю ідею також було б непогано. Я, може, навіть «за», але мені здається, що дуже складно буде.

- Свого часу в російському чемпіонаті виступало безліч українських гравців. Зараз їх можна перелічити на пальцях однієї руки. Чому?

- Це в першу чергу запитання до керівництва футбольних клубів. Очевидно, в них і в тренерів своє бачення і розуміння футболу.

- А, можливо, це свідчить про те, що падає рівень українських футболістів?

- Чому ж? Я б так не сказав, на Україні завжди багато хороших футболістів. Просто хтось із гравців не хоче полишати Україну, хтось – переїжджати в Росію. Все залежить від самих футболістів, ми ж не знаємо всіх нюансів.

Оцените
Поделитесь
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить