Бонус 10 000 грн Львов. Стадион "Украина". 22 460 зрителей
Главный арбитр: Евгений Арановский (Киев)
Ассистенты: Евгений Халамендик (Киев), Николай Левко (Черновцы)
"Карпаты" - "Шахтер" 1:2
Голы: Жовтюк 44 - Тейшейра 32, Ракицкий 45+2
"Карпаты": Богатинов, Милошевич, Ксенз, Зенёв (Гладкий 59), Худобьяк, Голодюк, Кополовец (Озаркив 46), Кения, Штилич (Марселиньо 46), Жовтюк, Даушвили
Тренер: Николай Костов
"Шахтер": Каниболоцкий, Фернандиньо, Адриано (Эдуардо 80), Шевчук (Соболь 63), Кобин, Мхитарян, Гречишкин, Тейшейра, Кривцов, Ракицкий, Тайсон (Коста 67)
Тренер: Мирча Луческу
Предупреждения: Даушвили 62, Даушвили 81, Худобьяк 90+3, Озаркив 90+5 - Фернандиньо 44, Ракицкий 47, Тейшейра 90+2, Тейшейра 90+7
Удаления: Жовтюк 70, Даушвили 81 - Тейшейра 90+7
Усе йшло до того, що суддя зупинить гру і заведе команди до роздягальні. «Карпати» отримали б технічну поразку, космічний штраф і кілька матчів бану для уболівальників. Однак Євген Арановський, після кількох пауз, все ж вирішив продовжувати поєдинок. Цікаво, що буде далі. Не виключений і варіант, який трапився з Мирославом Ступаром на мундіалі 1982 року. Справа в тому, що суддям все ж рекомендують забирати команди з поля, на яке летить усяке всяччя. Як вирішають вищі органи? Заплямував Арановський честь мундира чи все-таки проявив свідомість та лояльність? Слово за суддівським керівником.
Хто після цього захищатиме трибуни стадіону «Україна» і говоритиме про те, що Львів – це культурна столиця нашої держави? Мабуть, після таких «вибриків» місто не заслуговує на цей титул. Чим були незадоволені оці горе-уболівальники з центральних секторів, які приходять лише на «Динамо» і «Шахтар»? Вилученням Жовтюка? Даремно, бо молодий захисник фолив. Чи може суддя, на їхню думку, мав пошкодувати хлопця? Чи може хтось хотів заступитися за Даушвілі? Грузин зіграв рукою, зачепив м’яча, зірвав випад суперника. Друга жовта, відповідно, червона. Які претензії? Власне, оцей матч за участю «Карпат» був з розряду таких, де судді не проявляли якихось відвертих симпатій чи антипатій. Що заробити – те й маєте. Ну, може, в кінці гри, коли на очі налізла втома, Арановський десь помилився. Наприклад, дав необов’язкову жовту картку Худоб’яку, який пішов у підкат. Біда у тому, що оці «глори» (уболівальниками їх не повернеться назвати язик), дивилися футбол під мухою. Бо на тверезу голову жодній нормальній людині не заманеться кидатися на поле пляшками чи іншим сміттям. Що і кому вони хотіли довести? Показати, що вони не люблять «Шахтар» і Донецьк? Ну є ж для цього більш-менш цивілізовані футбольні та політичні форуми. Пишіть на здоров’я. Що за змагання були? Хто першим поцілить сніжкою в Луческу чи арбітра? Чи може комусь закортіло збити з ніг Василя Кобіна? А може цілили у своїх, щоб краще грали?Я цього не розумію і не сприймаю. Але тепер, очевидно, на них чекатиме покарання у вигляді порожнього стадіону на матч з київським «Динамо». Доведеться дивитися матч в компанії телевізора, дудки, пляшки пива і соняшникового насіння. Можна лише побажати, щоб їм це сподобалося і на стадіон вони забули дорогу навічно. Шкода, що крім цього, вибачте за слово, бидла, у випадку, якщо Прем’єр-ліга таки покарає «Карпати», на матч не зможуть прийти нормальні фанати, які 97 хвилин несамовито підтримували команду. Оплесками та горлянками. Було б добре знайти кількох любителів сніжків (на стадіоні, як відомо, працюють камери відеоспостереження) і через суд змусити їх заплатити штраф, який накладуть на клуб. Потім це все діло розпіарити і максимально висвітлити. Чи захочеться ще комусь щось кинути на поле? Є сумніви.
Чесно кажучи, після такої ганьби футбол відійшов на другий план. Але навіть попри неадекватну поведінку трибун у другому таймі, не можна не відзначити команди. Кожна з них намагалася грати яскраво та ефективно, кожна хотіла перемогти. «Карпати» опинилися у дуже скрутному становищі, адже втратили двох центральних захисників. Рятувати ситуацію був прикликаний Микола Жовтюк, який вийшов у пару до Івана Мілошевіча. Цікавий момент. НіколайКостов вже не вперше дивує публіку своїми складами, але це приносить результат. Згадайте матч в Сімферополі, коли зі старту вийшов Сергій Зеньов. Як стало відомо згодом, Тренер включив естонця в основу в останню мить. І той забив. У Запоріжжі несподівано вийшов Михайло Кополовець, який не грав у двох перших поєдинках. І теж забив. Тепер прийшла черга Жовтюка. Журналісти бачили у старті вихованця «Шахтаря» Гаращенкова, якого Костов, до речі, награвав у пару до Мілошевіча. Але все ж віддав перевагу карпатівському вихованцю. Наприкінці першого тайму Жовтюк скористався помилкою Каніболоцького на виході і підставив ногу під м’яча. Чи перетнув він лінію воріт? Точно не скаже ніхто, хіба одна відома програма намалює графіку, тоді, можливо, все стане на свої місця. З повторів, видається, що гол таки був. «Шахтар» заперечує.
Взагалі, склад «Карпат» був несподіваним. Кополовець опинився зліва в обороні і загалом зіграв непогано. І до атак підключався, і в захисті працював натхненно. На початку гри здавалося, що в нього одного бажання більше, аніж в усього «Шахтаря».
Костов знову відмовився від центрального форварда таранного типу. Болгарський тренер продовжує гнути свою лінію і грати так, хоч наразі користі від такої тактики – повний нуль. Усі подібні матчі «Карпати» або програвали, або брали одне очко. Але, очевидно, Костов знає щось більше за нас, тому продовжує готувати команду до такої манери. Цього разу центрально-відтягнутого форварда грав Штіліч. Але у першому таймі він був малопомітним, що й прогнозувалося, тому на другий тайм не вийшов. Куди активнішим був Кенія, але грузин не рідко перетримував м’яча. Не виключено, що робив він це тому, що усі його партнери були бездоганно і безнадійно прикриті захисниками «Шахтаря». Щодо Зеньова, то естонець також не мав простору для демонстрації своєї швидкості. У першому таймі він раз здорово пробив метрів з 30-и (за весь час його перебування в «Карпатах», Сергій ще ніколи не бив з такої дальньої дистанції). М’яч летів у дев’ятку, але Каніболоцький зіграв не менш ефектно. Правда, після цього «Карпати» якраз і забили.
У другому таймі Ніколай Костов змінив тактику. «Карпати» почали грати у п’ять захисників. До Жовтюка та Мілошевіча приєднався Даушвілі, який, по черзі, виконував роль забутих ліберо та стоппера. Все ж переважно, він тримався трішки вище «справжніх» захисників.
Щодо «Шахтаря», то донеччани почали матч без особливого натхнення. Це для «Карпат» «Шахтар» подразник, а для гірників подразниками є команди рівня «Боруссії» та «Челсі». Якщо відверто, то «помаранчево-чорні» не напружувалися. Грали, як доведеться, спокійно і впевнено. Ніби знали, що рано чи пізно, але все-одно заб’ють. Навіть вигадувати нічого не довелося – традиційний простріл від Шевчука з надією на те, що хтось з бразильців випередить суперника. Так і сталося – Тейшейра замкнув дальню штангу. Скільки вже «Шахтар» вчили-вивчали… не допомагає.
За моментами «Шахтар» виграв. У першому таймі Адріано та Мхітарян кілька разів несподівано пробивали з-під захисників, але усе йшло повз ворота. Допоміг Ракицький, який ефектно поцілив м’ячем у ворота, рикошетом від газону. Богатінов нічим не допоміг, питання у тому, чому гравець «Шахтаря» залишився наодинці в карному «Карпат» під час кутового? Безглузда помилка, яка, можливо, коштувала «Карпатам» очок. Адже якби на перерву команди пішли за нічийного рахунку, не відомо, що було б у другому таймі. Власне, повертаючись до забитого «Шахтарем» гола. Після того, як гірники пропустили, Львів отримав нагоду побачити усю силу чемпіона. Зарядившись емоціями від гольової суперечки з суддями на тему «був-не-був», донеччани просто полетіли вперед. І «Карпатам» було неймовірно важко гасити їхні атаки. Те, що Ракицький забив після кутового ні про що не говорить. Просто результативно закінчилася масована атака «Шахтаря».
Але вже в другому таймі «Карпати» теж дали жару. І виглядали вони дуже непогано – треба це визнати. Яким же ефектним міг стати гол Ксьонза, який отримав шикарну передачу від Кенії п’ятою! Павло пробив на силу, у ближній кут, який закривав воротар. А міг би й віддати паралельну передачу на партнера.
Ну, і пора «Карпатам» вже щось робити зі штрафними! Скільки ж можна марнувати такі нагоди. У першому таймі Ксьонз з непоганої «точки» традиційно пробив вище воріт. А коли Каніболоцький під пресингом Гладкого вивалився на кілька сантиметрів з м’ячем у руках за межі карної зони, то «зелено-білі» взагалі отримали супершанс. Але зі штрафними, як видно, є проблема. А коли «Карпати» протягом кількох хвилин залишилися удев’ятьох, то проблема стала ще більшою. З одного боку дуже хотілося забити, з іншого, не пропустити повну торбу після швидких контратак «Шахтаря». З другим все вийшло значно краще і лише завдяки Мартіну Богатінову, який просто чудеса реакції демонстрував. Він взяв щонайменше три «мертві» м’яча. А от з першим ніяк не вдалося. Не було в господарів моментів – усі м’ячі забирали захисники «Шахтаря». Клас є клас. І проти нього не попреш. «Карпатам» все ж спасибі за старання і бажання. Якби їм вдалося зрівняти рахунок в цьому матчі, мабуть, ніхто б не сказав, що вони цього не заслужили.
