Олег Дулуб, який минулого тижня очолив «Карпати», сформував свій тренерський штаб. До Андрія Тлумака, Володимира Марчука та Андрія Сапуги, які допомагали Сергію Зайцеву, долучився ще один фахівець. Юрій Поклад, один з найавторитетніших спеціалістів, що працював у білоруському футзалі, вирішив повернутися у футбол. Відтепер він допомагатиме Дулубу у тренерському штабі «зелено-білих».
– Юрію Леонідовичу, останнім часом ви досягли чималих успіхів на Батьківщині у футзалі. Ви ввійшли до тренерського штабу «Карпат», тим самим, прийняли рішення повернутися у великий футбол...
– Відверто кажучи, футбол далеко від себе я не відпускав. У мене є багато друзів і знайомих, які працюють на тренерських посадах у Білорусі. Так склалося, що з Олегом Дулубом я знайомий давно, і як тільки він прийняв «Крумкачі», то відразу звернувся до мене по допомогу. Я виконував певні консультативні функції. Паралельно я працював у футзальному «Вітені», який базувався у Мінську. Відтак у мене був час для того, щоб допомагати Олегу Анатолійовичу. Коли Дулуба призначили в «Карпати», він знову звернувся до мене. Саме в той момент я перебував у роздумах щодо продовження кар’єри.
– Як довго приймали рішення щодо переїзду до Львова?
– Зовсім недовго. Порадився з сім’єю і прийняв рішення. Скажу чесно, мав варіанти у Білорусі, але я вирішив, що у моєму віці, а мені 46 років, потрібно виходити на більш високий рівень. Я вважаю, що це хороший час і нагода для того, щоб зробити певні позитивні речі.
– З професіональним футболом ви закінчили у 23. У вас була серйозна травма...
– Все в комплексі склалося. Вже зараз можу сказати, оглядаючись назад, що я тоді припустився помилки. Це була травма психологічна, я просто зламався. Отримав травму, після якої переважно не завершують кар’єру.
– Ви вже познайомилися з футболістами «Карпат» і маєте певні враження від спілкування з ними...
– Познайомився не тільки з гравцями, а й з керівництвом, лікарями, адміністраторами, а також оглянув умови, в яких тренується команда і функціонує клуб. Інфраструктура у «Карпат» перебуває на високому рівні. Можу сказати, що у мене були теплі і приємні розмови з футболістами і працівниками клубу. Скажу більше – навіть здивувався і не думав, що все буде настільки легко. Ми прийшли в команду у непростий час. Звичайно, весь негатив залишив відбиток на гравцях, особливо їхньому психологічному становищі. Поступово ми намагаємося вивести футболістів з цього неприємного стану. Керівництво йде нам на зустріч і ми хочемо створити хороший мікроклімат в колективі. Бачу, що зараз у хлопців на обличчі з’явилася усмішка.
– Ви багато років успішно працювали у білоруському футзалі, тому, мабуть, про львівську «Енергію» знали більше, ніж про місцеві «Карпати»?
– У мене є хороші зв’язки в Україні, я завжди з радістю до вас приїжджав. «Енергія» неодноразово була на зборах у Білорусі. Я мав достатньо інформації не лише про футзал, а й про футбол.
– Коли ви працювати з «Вітеном», то білоруські журналісти писали: «Обіграти футзальний «Вітен» – це те саме, що й перемогти футбольний БАТЕ». Мрієте про те, що найближчим часом схожі паралелі проводитимуть між «Карпатами» і чинним чемпіоном України з футзалу «Енергією»?
– Завжди легко повторювати чиїсь досягнення. Якщо нам вдасться вивести «Карпати» на той рівень, який був відносно нещодавно, коли львів’яни давали бій будь-якій команді і грали у єврокубках, тоді вважатиму, що ми виконали величезний об’єм роботи. Дай Боже, щоб про нас в майбутньому казали лише хороше.