Бонус 10 000 грн Один із провідних вітчизняних експертів розмірковує над нинішнім станом справ у команді Мирона Маркевича.
Здійснена трансферна політика. Наразі, якщо не помиляюся, ситуація така: дніпряни продали Стрінича, натомість поповнилися Безусом і Ежидіо. Логіка закупівель зрозуміла: Безус є спробою замінити відсутність Джуліано (фатальну відсутність, на мій погляд!), натомість бразилець, очевидно, діятиме на місці хорвата. У обох випадках доволі туманні перспективи як новобранців, так і їхніх позицій. По-перше, Безус, по суті, в «Динамо» два роки не грав, і вже ніхто не називає його одним із найперспективніших вітчизняних гравців. Не знаю, чи вийде в нього стати заміною Джуліано. Щодо Ежидіо: відверто кажучи, не бачив його в ділі, проте мені складно повірити, що він принаймні не гірший за Стрінича. Узагалі жаль, що хорват пішов. Знаю, там було багато розмов, ситуація з його бажанням/небажанням залишитись у «Дніпрі» була вельми делікатна, проте все ж уважаю, що слід було притримати. До речі, в дніпрян останніми роками взагалі своєрідна ситуація з лівими беками: був дуже сильний узбек Денисов, але його продали, щоби не створювати конкуренції Стріничу, хоча, з одного боку, навіщо тоді було хорвата купувати, з другого: невже нереально було змінити амплуа узбека?
Бажана трансферна політика. Зрозуміло, підсилюватися дніпрянам необхідно. Я би на місці Мирона Богдановича придбав іще мінімум двох-трьох виконавців. Потрібен, по-перше, хороший центрбек, по-друге, форвард. Окрім того, якщо все-таки піде Коноплянка (побутують такі розмови), потрібно буде брати сильного виконавця на місце лівого півоборонця. Снували чутки про те, нібито до «Дніпра» перейдуть двоє футболістів із Луцька — Матеус та Бікфалві. На мій погляд, вони би не завадили.
Тактична схема. Бачив один матч «Дніпра» на зборах у Абу-Дабі, також продивлявся звіти з інших поєдинків, звертаючи, зокрема, увагу на склад. Побачив, що Маркевич діє з трьома формальними опорниками: Чеберячко (добре, що його сюди повернули, це його природна позиція) — Кравченко — Ротань (трохи висунутий). Інколи замість перших двох грав Канкава. Що сказати? Для дніпрян ця схема незвична, проте не для Маркевича: він у «бронзові» роки у Харкові майже весь час практикував саме таку розстановку. Тут проблема в іншому — в людях. У «Металісті» Мирон Богданович завжди мав дуже сильного центрхава, котрий трохи відсунутий ближче до атаки, звісно, найкращим серед них був бразилець Хав’єр. У Дніпропетровську такого виконавця немає: Джуліано, повторюю, дуже бракує, Шахов не впорався із цією місією, тим паче, він не зовсім того плану гравець, а Ротань уже дещо віковий виконавець і то не зовсім його місце. Можливо, тут пробуватимуть Безуса, проте чи вийде в нього?
Перспективи у чемпіонаті. На перше-друге місця я би дав 2 %, не більше. Тут і те, що надто багато втрачено, й те, що в плані складу підопічні Маркевича явно програють «Шахтареві» та «Динамо». Звісно, ще існує ймовірність того, що до 1 березня вони встигнуть здійснити кілька серйозних придбань, але… не думаю. Якщо ж усе залишиться так, як є сьогодні, дніпрянам доведеться зробити крок назад порівняно з минулим сезоном: вище третього місця вони навряд чи підіймуться.
Перспективи загалом. Мене часто запитують, чи бачу я прогрес у грі «Дніпра» часів Мирона Богдановича, то, на жаль, можу сказати, що ні — не бачу. Як на мене, особливо ґрунтовних змін порівняно з літом немає. Утім, я не вважаю, що Маркевича через це треба серйозно критикувати. Він же працював у непростих умовах, насамперед — кадрових. Згадайте, знову-таки, втечу Джуліано чи травму Коноплянки, Матеуса, чи ушкодження решти футболістів — не таких класних, але дуже важливих. А ще можна згадати якісь незрозумілі проблеми з контрактами Стрінича та Ротаня. Тому й сталося так, що, як мені здавалося, восени Маркевич вичавлював із «Дніпра» все, що було можливо. Іще згадайте: у Харкові він почав давати результат — маю на увазі реально протистояння донеччанам і киянам, тільки отримавши по-справжньому хороших виконавців, насамперед із Латинської Америки. У Дніпропетровську в нього поки немає аналогічних умов.
Про внутрішньокомандний клімат. Так, я чув, що торік роїлися чутки про якісь конфлікти між Маркевичем і гравцями, про те, що в них не в усьому є розуміння. Дехто із журналістів звернув увагу, буцімто Мирон Богданович не тисне руку своїм гравцям, коли замінює їх. Я вважаю, що все це несерйозно, ті чи інші проблеми є в будь-якому колективі, вони будуть завжди. Не треба на цьому акцентувати. Проблеми «Дніпра» не в цьому.
