Бонус 10 000 грн Півзахисник ужгородців намагається зберігати оптимізм навіть попри дуже серйозне відставання від конкурентів
— За нетривалий час роботи у спортивній журналістиці помітив, що футболісти, зазвичай, не надто спостережливо ставляться до статистичних даних, навіть власних: приміром, про різноманітні ювілеї гравцям нерідко повідомляє саме преса. Дмитре, ви, до прикладу, знаєте, хто нині найкращий асистент чемпіонату серед українських футболістів?
— (Після паузи). Здається, я…
— Правильно, ви — на другій сходинці з сімома «асистами». Перший — Даріо Срна з десятьма. Виходить, ви виняток із цього правила?
— Загалом ні, бо також не надто прискіпливо ставлюся до подібних речей. У таких ситуаціях моїм інформатором виступає батько: ось він справді досить ретельно відслідковує все, що зі мною пов’язане.
— А чи можна робити висновок, що для вас процес переходу з першої ліги до прем’єр-ліги пройшов безболісно, на відміну від багатьох інших футболістів? Торік ставали найкращим гравцем другого за рангом дивізіону, нині — серед кращих «піднощиків снарядів» у еліті…
— Не сказав би, що все пройшло так уже просто та безболісно. Тим паче, що старт у команди видавався таким, що гірший і уявити складно. Утім, із часом справді адаптувався до вимог, що диктує найвищий рівень вітчизняного футболу. Ясна річ, що в прем’єр-лізі все складніше: тут цінується, передовсім, швидкість мислення. Якщо довго ухвалюєш рішення на полі, нічого хорошого не вийде.
— Знаю, що питання тривіальне, але все ж розкажіть, які настрої панують у команді перед «Дніпром» та після «Зорі»?
— Ось буквально на сьогоднішньому тренуванні (інтерв’ю відбулося у вівторок. — Г. К.) головний тренер нас словесно підбадьорював. Говорив, що не слід вішати носа, що боротьба ще попереду, тож матимемо шанси виправити ситуацію, а слухати різноманітних скептиків та втрачати оптимізм точно не варто. Я та інші хлопці притримуємося аналогічної думки. Якщо зневіритися, то навіщо тоді виходити на поле?!
— Напередодні поєдинку з «Дніпром» розумієте, що відступати більше нікуди?
— Знаєте, в нас уже давно кожен матч, немов останній бій…
— Коли зустрічаються номінальний фаворит із аутсайдером, то вважається, що останні можуть перемогти лише за умови максимальної самопожертви. Які ще козирі в «Говерли» перед «Дніпром»?
— Безперечно, той, що ви згадали, певно, найголовніший. Слід дивитися на речі об’єктивно та розуміти, що такі команди, як «Дніпро» чи «Металіст», ми можемо здолати лише за умови шаленої самовіддачі.
— Часом не знаєте, в якому нині стані газон стадіону «Авангард»?
— Якщо чесно, там поки що не був, тому не відаю…
— Веду до того, що слабкішій за класом команді зазвичай на руку поганий стан поля. Згодні?
— Мабуть, «Дніпро» й справді не може показати свій максимум, якщо газон перебуває в неналежному стані. Така історія вже була в їхньому протистоянні з «Базелем».
— Щоправда, вам, гравцю передовсім швидкісному, а не руйнівному, також може бути складніше?
— Та ні, гадаю, кожному неприємно виходити на поганий газон…
— Чи поділяєте думку, що нині в «Говерли» немає реальних конкурентів у боротьбі за виживання? Якось зовсім не віриться, що «Карпати», «Ворскла» не набиратимуть очки. Може, слід уважати «Таврію» основним конкурентом?
— Я би не сказав, що нас це так уже й турбує. Головне, добре робити свою справу, постійно набирати очки, що в нас не завжди виходить. Коментувати конкурентів чи тих, кого можна такими вважати, на мій погляд, недоцільно.
— Насамкінець, хотів би торкнутися такої теми: була інформація, що в «Говерлі» затримують зарплатню українцям, зате вчасно платять легіонерам. Якось не віриться, що за таких умов може зберегтися нормальний мікроклімат у колективі. Найяскравіший приклад — ситуація в пітерському «Зеніті»…
— Ваша інформація не зовсім правдива. Так, упродовж осінньої частини сезону затримки й справді були, але затримували усім: і нашим, українським хлопцям, і легіонерам. Тому якихось конфліктів на фінансовому ґрунті виникнути в принципі не могло/
