Ростислав Поточняк: "Карпати" не повинні опускатися нижче 7-го місця"

Ростислав Поточняк: "Карпати" не повинні опускатися нижче 7-го місця"

57
Ростислав Поточняк: "Карпати" не повинні опускатися нижче 7-го місця" - изображение 1Із легендою «Карпат» Ростиславом Поточняком, мабуть, можна не одну годину згадувати про славне минуле львівського клубу. Але ветеран «зелено-білих» хоче більше дивитися вперед і сподіватися на не менш славне майбутнє улюбленої команди.

Із футболу зробили комерцію

– Пане Ростиславе, чи надають зараз «Карпати» якусь підтримку ветеранам команди?

– На словах нас підтримують, але далі розмов нічого не йде. Хоча був період, коли клуб надавав фінансову допомогу, але з початком світової кризи все закінчилося. Ну, і як ветерани команди, нібито маємо пожиттєво перепустки у VIP-ложу на домашні ігри «Карпат». Просто не знаю, чи вона ще дійсна, бо давно не бував на футболі.

– Відомо, що ви були провідним гравцем не тільки у «Карпатах», а й у харківському «Металісті». А чи згадують про вас у слобожанському клубі?

– Одного разу, коли «Металіст» відзначав 80-річчя, то зі Львова запросили мене і Володимира Журавчака. Тоді святкування вклалося в один день. Спочатку провели товариський матч, а потім нас вшанували в Оперному театрі. Не знаю, як вони підтримують місцевих ветеранів, але особисто зі мною немає тісного контакту.

– Напевно, одним з найкращих подарунків для ветерана клубу є вдалий виступ рідної команди. Що можете сказати про теперішню гру «Карпат»?

– Приємно, що команда віддалилася від небезпечної зони. Хоча будемо відверті – це не місце «Карпат». Проте новий наставник команди Ніколай Костов вселив надію вболівальникам. Уже здавалося, що «Карпати» відзначатимуть 50-річчя у першій лізі. Не будемо лукавити – така загроза виглядала дуже реальною. Сподіваюсь, що команда і надалі прогресуватиме. За болгарського наставника з’явилася динаміка, бажання та й результат. Живемо надією, що той поступовий рух триватиме, будемо боротися за середину, а з часом і за вищі місця. Щоправда, важко фінансово сперечатися з провідними українськими клубами. Тепер зробили комерцію з футболу, і від цього нікуди не подітися. Футболісти дивляться тільки на розмір контракту.

Тренер збірної – з петлею на шиї

– Тобто з фінансовими можливостями «зелено-білих» важко розраховувати на чільні місця?

– Я вважаю, що «Карпати» нижче 7-го місця не повинні опускатися. Ми мусимо перебувати у п’ятірці чи біля неї. А головне – лякати лідерів потужною грою, щоб вони знали, що тут завжди можна втратити очки. «Карпати» спроможні підпирати наші чотири провідні клуби. Навіть за рахунок власних вихованців. Треба віддати належне Петру Димінському, який зробив для дітей чимало полів. Тепер залежатиме від того, чи якісно працюватимуть тренери шкіл. І що важливо – треба зберегти тих дітей. Давати їм можливість перебувати на полі за будь-якого результату. Як кажуть, запасні гравці потрібні тренеру тільки восени, щоб гріли лавку, і в нього дупа не змерзла. А футболіст має грати на футбольному полі, хоч якийсь час проводити на ньому.

– Вважаєте, що молоді не дають шансів проявити себе?

– Будемо щирі і відверті – велику роль зараз відіграють гроші. Кожен провідний український клуб закордонними гравцями дає результат. А звідки брати футболістів для збірної? Невідомо. Так, привозять хороших гравців, але ми ж не виховуємо своїх. Вважаю, що зараз бути тренером збірної – це ходити з петлею на шиї. Добре, коли ми виховували гравців і продавали, як це свого часу зробили з Шевченком, Вороніним, Тимощуком. А потім їх залучали до збірної. Та зараз у нас ніхто нікого не бере. Українські юнаки доходять до зрілого віку і щонайбільше виступають у першій і другій лігах. Можливо, дехто зачепиться у прем’єр-лізі в Полтаві або Маріуполі.

– Але, може, це і логічне явище в Україні у зв’язку з відсутністю розвитку футболу у 90-их? Зараз просто пожинаємо плоди тієї розрухи.

– Справді, Шевченка і решта лідерів – ще вихованці старої закваски. Зокрема, у Львові працюють школи, та футболісти доходять до зрілого віку і грають, наприклад, у Тернополі, а там вже мало прогресу. Адже завжди казали, що гравець мусить переходити з команди нижчого рівня до вищого. Доки йому дозволяє талант. Є позитив у тому, що Костов потроху довіряє молодим.

Мати мету – а не просто тліти

– А ви не вважаєте, що деколи у Львові і перетримують гравців? Наприклад, Худоб’яка.

– Так, він явно здав. Проте Худоб’як – зрілий футболіст, який ще може «давати продукцію». Якщо його кудись запрошували, то, напевно, доцільно було б відпустити. Але в обоймі треба мати досвідчених футболістів, які можуть вести команду. «Карпати» дуже легко попрощалися з виконавцями, які давали результат. Тобто з Кузнєцовим, Федецьким, Кожановим. Як казав ще Ді Стефано, 2-3 гравці ведуть гру, а решта бігають біля них і піаніно носять. Ми втратили провідних гравців, а знайти їм заміну не так просто. Треба боротися за футболістів, бо їх просто немає. Приємно було, коли два роки тому «Карпати» протистояли провідним командам Європи. Краще виступити тоді ми не могли. Та вже добре, що не стали чужими на цьому святі. І зараз гравцям потрібно наголошувати – всі зусилля докладаємо для того, щоб грати у Лізі Європі. Шість команд від України в єврокубках, то чому б не боротися? Тоді і з’явиться прогрес. Принаймні треба ставити таке завдання, а чи виконають – уже інше питання. Людина повинна мати мету, а не просто тліти. Для Львова не є великою честю лише брати участь у чемпіонаті України.

– Втрата провідних гравців призвела до кризи у «Карпатах»?

– Я не був прихильником звільнення Кононова. Так, тоді погано стартували, команді бракувало очок. Але зміна тренерів лише призупинила рух, жодного прогресу не відбулося. Хоча б Костов освіжив гру, й останні матчі дають надію на те, що ми піднімемося у турнірній таблиці. «Карпати» непогано виглядали наприкінці року, але міжсезоння завжди вибиває з колії. Комусь піде на користь, а декому – зашкодить. Буде позитивний результат, то додасть впевненості футболістам. Бо якщо програєш кілька матчів, то втрачаєш в себе віру і потім тільки нерви псуєш такою грою. Необхідно виходити з того, що маємо. В інших командах також купа проблем, починаючи від Запоріжжя і Полтавою закінчуючи. Сподіватимемося, що весняну частину «Карпати» проведуть на належному рівні.

«Україна» – Мекка львівського футболу

– Ви хочете, щоб «Карпати» переїхали на «Львів Арену»?

– Я не бачу перспективи стадіону на кільцевій. Добиратися туди важко. Та й відвідування матчів «Карпат» зараз не є хорошим. Зрозуміло, що новий стадіон є комфортнішим, але я б матчі проводив на «Україні». Бо для мене, людини, яка тут виросла і пам’ятає, як будували стадіон, – це Мекка львівського футболу.

– Як один з найкращих захисників «Карпат» за всю історію, кого можете зараз виокремити з оборонців в Україні?

– Важко сказати. Той же Хачеріді – непоганий захисник, але його поведінка на полі не завжди зрозуміла. Деколи здається, що йому нецікаво, якщо не полізе в якусь сутичку. Ракицький вміє і підключитися, і пас дати, і по воротах вдарити, але трохи грубуватий. У Чигринського щось є, але дати йому оцінку важко, бо зараз більше хворіє, ніж грає. Стосовно «Шахтаря» загалом, то в чемпіонаті він звик переважно грати в атаці. Захисники, як правило, відпочивають і не мають навантаження, тому не відбувається прогресу. І мені незрозумілі ситуації, коли чотири захисники проти двох нападників роблять офсайд. Хіба не варто розібрати форвардів. Адже з офсайдом можна помилитися. І не тільки оборонець, але й суддя, бо він жива людина. Вважаю, що поза грою треба робити тільки тоді, коли є чисельна перевага нападників, і варто спробувати їх впіймати в офсайдну пастку.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форумеОбновить