Бонус 10 000 грн Півзахисник охтирського "Нафтовика" Владислав Зайчук поділився враженнями від зимової підготовки команди.
- Як пройшов другий учбово-тренувальний збір в м. Ялта?
- Збір пройшов в хороших умовах, був щільний тренувальний графік. Всім було важко, але це футбол і через це потрібно проти. Це був самий важкий збір де закладався фундамент на наступні ігри, я вважаю, що він не пройшов даремно і виконана робота повинна принести свої плоди.
- На тренуваннях були хлопці які хотіли більш за всіх виділитись, або можливо були такі, що трішки «сачкували»?
- Кожен розумів, що потрібно пройти ці збори і кожен хотів показати себе з кращої сторони. Всі працювали, не «сачкували», звичайно скрипіли крізь зуби, але старались, тому що, розуміли, що потрібно на цілий рік закласти фундамент. Наступний збір вже буде більш ігровий, а цей був більш фізичний, тому що, без цього нікуди адже весною потрібно буде бігати по дуже важких полях.
- Як показали себе хлопці які перебувають на перегляді в команді?
- Левигу Руслана я знаю давно ще з «Шахтаря-2», це хороший футболіст. Я вважаю що він допоможе команді, так як є дуже сильним футболістом і має досвід в таких командах як «Шахтар» і «Чорноморець». Сергія Кісіля усі знають давно по «Нафтовику», молодий хлопець, дуже сподобався, багато додав порівняно з попереднім роком. Вайда і Разуваєв: швидкі, спритні, виконують весь об’єм робіт, гарно влилися в колектив. Я вважаю, що вони нам допоможуть.
- В осінній частині чемпіонату ти вийшов на поле всього п’ять разів, тоді як зазвичай ти грав майже в кожному турі, що сталося?
- В першій грі з «Севастополем» я отримав травму, зламав лицьову кістку і в принципі вже можна було ставити хрест на першій половині чемпіонату, тому що, потрібен був час для виздоровлення, а це два місяці і без фізичних навантажень. Але усе ж таки я майже відновився і зіграв останні дві гри. На даний час я відновився повністю і як кажуть, рвуся до бою.
- Як так сталося що ти потрапив до Охтирки і тут залишився?
- До Охтирки я потрапив з ФК «Харків». Було непорозуміння з головним тренером і я був виставлений на трансфер. Відразу прийшла пропозиція від ФК «Нафтовик-Укрнафта», я подумав, що це недалеко від Харкова, тай команда «Нафтовик» завжди виділялась, була в четвірці-п’ятірці. Зваживши все я зрозумів що в першій лізі кращої команди не знайти, а з вищої пропозицій не було і я підписав контракт з ФК «Нафтовик-Укрнафта», про що, не жалкую.
- Немає намірів перейти до іншого клубу, тим паче, що у тебе є досвід гри у Прем’єр-лізі?
- Намірів немає, тому що, мене все тут влаштовує, плюс я уже немолодий, мені тридцять два роки. Звичайно як кожен футболіст я хочу пограти на високому рівні, як би мені помолодіти на десять років до двадцяти трьох, можна було б щось і пробувати, але роки беруть своє, я реаліст.
- Який матч за «Нафтовик» тобі найбільше запам’ятався?
- Матч з «Динамо» Київ, ми тоді непогано зіграли.
- Ти як самий «найстаріший» в команді, маєш якийсь вплив на «молодих» гравців?
- У нас в команді «дідівщини» немає. Не знаю як в інших командах, а у нас все на рівних, один одного поважають. Молоді звичайно слухаються, тому що, я завжди підказую по ділу і навпаки підбадьорюю, щоб скоріше влився в команду.
- Розкажи про свою сім’ю?
- Ще не одружений, але вже сім років разом з коханою дівчиною. Проживаємо в Харкові удвох. Батьки мої проживають в Макіївці. Маю собаку.
- Одружуватись не збираєшся?
- Та уже пора. Найближчим часом усе буде. На все свій час.
