Артем Юрковський: "Найкраще всього почуваюся на позиції під нападником"

Артем Юрковський: "Найкраще всього почуваюся на позиції під нападником"

102


Півзахисник «Арсеналу-Київщини» розповів про своє повернення та плани на майбутнє.

Артем Юрковський: "Найкраще всього почуваюся на позиції під нападником" - изображение 1Напередодні старту сезону нове керівництво білоцерківського «Арсеналу-Київщини» задекларувало мету: під прапори новоствореної команди закликати переважно вихованців білоцерківського та київського обласного футболу. І одним із таких гравців став добре відомий місцевим уболівальникам Артем Юрковський, який сім років тому вже одягав форму «гармашів». Саме за його участі тоді ще аматорський «Арсенал» здобув статус професійної команди. Та згодом шляхи Юрковського та білоцерківського колективу розминулись. Погравши певний час у інших командах, Артем знову повернувся до рідного міста. І саме із цього ми й розпочали нашу розмову.

— Артеме, ви вихованець білоцерківського футболу, однак останні кілька років грали за межами рідного міста. Як виник варіант із оновленим «Арсеналом»?

— Мені зателефонував новий головний тренер команди Вадим Мандрієвський. Повідомив, що в місті створюється футбольна команда, котра буде орієнтована як на місцевих виконавців, так і гравців з Київського регіону. Пропозиція мене зацікавила, адже дуже хотілося допомогти команді рідного міста, в якій я ще 2007 року дебютував на професійному рівні. А після зустрічі з новим директором клубу Олександром Синьооким зрозумів: іншого шукати не треба, хоча варіанти подальшого продовження кар’єри я мав. Мене вразила відкритість нового очільника «Арсеналу». Олександр Вікторович не давав обіцянки про щось захмарне, він пообіцяв хоча й небагато, однак регулярно, без затримок. А це в наш час, погодьтеся, значить немало.

— Обіцянки виконувалися?

— Так. Ніяких матеріальних претензій до керівництва клубу ніхто з гравців не має.

— Однак, напевне, з огляду на перше коло, саме керівництво має претензії до гравців?

— Маєте на увазі наше місце в турнірній таблиці після першої частини змагань? Погоджуся, воно дещо занизьке, однак не слід забувати, що наша команда — молода , тож деколи нам просто бракувало виконавської майстерності. Хоча за змістом гри, навіть попри поразки, ми нікому не програвали. Сподіваюся, в плані самовіддачі ні в тренерського штабу, ні в керівництва клубу до нас претензій немає. Хлопці віддавалися грі на всі сто відсотків у кожному поєдинку.

— Та позитивного результату досягали не так вже й часто…

— І знову ж таки не можу не погодитися. Перемоги нам давалися вкрай тяжко. Та були в нас у першому колі матчі, коли ми грали внічию, однак такі поєдинки, без перебільшення, можна прирівняти до перемоги. Зокрема, це виїзна гра в Дніпродзержинську проти місцевої «Сталі». Тоді матч завершився нульовою нічиєю, однак суперник двічі не реалізував пенальті. Непогана була домашня гра проти столичної «Оболоні». Вона теж завершилася внічию — 0:0, та цьому підсумку зустрічі вже більше радів суперник, тоді як до стартового свистка ніякий інший результат, аніж перемогу, вони й не розглядали. Хочу згадати й про виїзні перемоги над «Скалою» й «Карлівкою». Тоді ми повністю виконали установку тренера й тактично переграли суперників.

— Артеме, у складі білоцерківської команди в першій половині чемпіонату ви провели ледь не всі матчі. Однак ваша позиція на полі змінювалася практично кожної гри. Із чим це пов’язано?

— Позицію на полі змінював не лише я. А пов’язано це, напевне, з тим, що наш головний тренер Вадим Мандрієвський, не маючи достатньо часу під час літньої перерви, вимушений був піти на такі кроки, щоби вже впродовж сезону здобути максимум інформації, хто й на якій позиції буде найбільше корисним.

— А яке амплуа вам найбільше до вподоби?

— Найкраще всього почуваюся на позиції під нападником. Хоча для мене не є проблемою провести поєдинок як на лівому, так і на правому фланзі півзахисту. Якщо треба, можу зіграти й у опорній зоні. Словом, гратиму на тій позиції, на якій мене вбачатиме головний тренер.

— Якщо мова вже зайшла про керманича «Арсеналу-Київщини», що скажете про Вадима Мандрієвського?

— Це молодий, однак перспективний тренер. Із своїм поглядом на розвиток футбольної команди. Особисто мені були вельми цікаві його як теоретичні, так і практичні заняття.

— Як підтримуєте спортивну форму під час міжсезоння?

— Займаюся як вправами у тренажерній залі, так і біговою роботою. Окрім того, граю за одну з команд, що бере участь у чемпіонаті міста з міні-футболу. Намагаюся до початку зборів підійти у нормальній фізичній формі, без зайвої ваги після тривалих новорічних свят…

— Коли команда має розпочати міжсезонний збір?

— Орієнтовно після 20 січня. Проте докладніше це буде відомо дещо згодом.

— Яку особисту мету ставите на весняний цикл змагань?

— Якнайкраще підготуватися до другого кола, щоби навесні показати все, на що здатні, щоби за підсумками сезону посісти значно вище місце, ніж те, котре зараз займаємо. Думаю, що на це ми цілком спроможні.

— А якщо під час зимової перерви отримаєте пропозицію від іншого клубу?

— Із «Арсеналом-Київщиною» я пов'язаний контрактними зобов’язаннями до літа. Якщо ж надійде якась серйозна пропозиція, обміркую її. Адже мета будь-якого футболіста — прогресувати й підвищувати кваліфікацію.

— Артеме, а чим тобі запам’ятався минулий рік не у спортивному, а в особистому плані?

— Насамперед тим, що я одружився на найвродливішій дівчині на світі. Катя в усьому додає мені сил і наснаги. Заради своєї сім’ї хочеться підкорити найбільші вершини!

Оцените
Поделитесь
Источник:
Прогнозы
Перейти ко всем прогнозам

Оставить комментарий на форумеОбновить